Галицькі писаки

Запрошуємо усіх любителів писати, ділитись своїми враженнями, думками, новинами, цікавою інформацією

  • Головна
    Головна Тут ви можете знайти усі публікації блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Перелік категорій цього блогу.
  • Теги
    Теги Перелік тегів, котрі були використані у блозі.
  • Блогери
    Блогери Пошук вашого улюбленого блогера з цього сайту.
  • Спільні блоги
    Спільні блоги Знайдіть свої улюблені блоги.
  • Увійти
    Увійти Форма входу

Тішилася громада, що до їхнього села прийшла аграрна фірма. Всі як один підписували договори оренди і в голові рахували вже прибутки. Рахували обережно, аби раптом ті тисячі орендної плати не завадили отримати субсидію. Та де ще там та зима та збір врожаю. Треба щось робити. Не довго селяни ламали голову – все ж таки живуть в селі, а тут справи все є. Тож почали ходити в поле ламати кукурудзину. Ламали вправно і підряд. Гектар за гектаром жителі села опрацьовували і потихеньку наповнювали стріхи качанами. Аж раптом приїхав власник аграрної фірми, глипнути на поля. Яка ж чекала на нього радість у цьому селі – кукурудза була вже на відсотків 50 вдало зібрана. Втішився власник щиро і швиденько спрямував автомобіля до складів. Та тут вже чекало його справжнє здивування, адже склади виявилися порожніми. 

– Де зерно? – багровий від люті питав власник. 

– Яке зерно? – потискували плечима трактористи. 

– Як яке? Те, що на полях! Де, питаю?! 

– Аааа, ви про це зерно… крадуть, причому чорно крадуть, – відповіли трактористи. 

Власник лиш випꞌячив очі, почухав лоба, з якого стирчало питання «що робити?». Найняв охорону, роздав усім чіткі вказівки і, трохи заспокоївшись, поїхав додому. Охорона швидко взялася за покладені на них обов’язки. Цілими ночами гасала полями в пошуках крадіїв. Але так жодного і не спіймала. А селяни тихенько посміювалися з того всього, а вночі виходили на роботу і ще тихіше возили кукурудзу додому. 

Прийшла осінь. А в цю пору, як всі розуміють, аграрна фірма мала почати платити оренду. Люди почали видзвонювати власника й питатися, де ж та плата, що орендна. – Як де? Та ви вже все собі по стайнях порозвозили за ціле літо!!!!! – кричав власник. 

– Ми то може й порозвозили, але де папірці з нашим підписом, що ми отримали зерно? – зловтішаючись відповідали жителі села. Та зловтішалися люди недовго. Вся та кукурудза, що була вкрадена влітку, абсолютно ніяк не годилася до обробітку й годування. Тож тепер ночами селяни вивозять то з хати. Але після такого власник фірми сказав, що більше не спонсоруватиме футбольну команду села, не дасть коштів на грейдер взимку, не купить книжок до бібліотеки. Образився чоловік моцно, одним словом..

Переглядів: 772
0
jtemplate.ru - free extensions Joomla