Запрошуємо усіх любителів писати, ділитись своїми враженнями, думками, новинами, цікавою інформацією
І хоч я запізнилася за сімейних обставин, все одно ще раз наголошу про вагомість таких громадських організацій як "Інститут політичної освіти" (ІПО) і багатьох проектів, які вона реалізує, для України та побудови громадського суспільства у ній.
Мені та Тетяні Грибик поталанило потрапити минулого року до, так би мовити, студентських лав ІПО на курс «Місцеве самоврядування. Крок до ефективності». З самого першого семінару все не просто перевернулося у голові, більше того, багато чого стало на свої місця, ми знайшли відправні точки – де шукати відповіді, як аналізувати та об’єктивно оцінювати такі процеси як децентралізація, електронне управління та взагалі, що то є місцеве самоврядування.
Нам завантажували мозок не сухим потоком інформації, а живим прикладом, розмішаним океаном законів. Адже одна справа коли ти намагаєшся прочитати та второпати хоч щось в новоспеченому чи в декількасотраз виправленому законі, або ж послухати на що звертати увагу, що є принциповим, що другорядним, побачити димку корупційної схеми та як це використовують на усіх рівнях місцевого самоврядування.
З ІПО зникає страх перед кодексами, чиновниками зі «стажем». ІПО надає знання і щоби не казали скептики, вони неабияк допомагають у ситуаціях, коли ти відчуваєш, що намічується щось протизаконне. Після ІПО ми почали ризикувати і особисто я, наприклад, наважилася на свій перший грант і отримала його. Звичайно, нам ще вчитися і вчитися, гризти закони і правки, переробляти звернення та запити, лfмати голови над проектами рішень, але ми вже розрізняємо де «лапша», а де є документ, створений на законних підставах. Так, безпоcередньо мені, секретарю постійної земельної комісії при Галицькій міській раді неабияк як потрібні були лекції по земельному кодексу в перемішку з бюджетним, після котрих проводиш паралелі із своєю радою і усвідомлюєш як будувати подальшу свою роботу заради інтересів громади.
Ми їдемо з ІПО закордон і дивимося, як будується місцеве самоврядування у країнах Євросоюзу, спілкуємося з депутатами та мерами усіх рівнів, нам звітують про криміногенну ситуацію головні поліціанти країни, тощо, і ми сидимо з широчезними очима з усвідомленням, що змінити країну можливо і абсолютно реально.
Варто окремо наголосити, що ІПО дарує людей, які стають друзями. Це як експерти, так і слухачі курсів. Кожен з нас має чимало запитань та прикладів, котрі ми за партою та вечорами обговорюємо, сперечаємося, записуємо. ІПО навчив розуміти, що кожна партія має чимало прекрасних людей, котрі у силу своїх можливостей та знань щоденно намагаються змінювати нашу країну до кращого.
Про внесок ІПО у моє життя можна говорити довго, але я б хотіла просто висловити щиру вдячність Богу та усім організаторам за те, що ми будь-коли можемо написати вам листа із сотнею запитань і ви відповісте, за те, що можемо спитати у будь-кого з учасників та експертів поради і ці люди радісно відгукнуться, за море підручників і знання, за наданий вектор і віру у сили кожного громадянина України!