Завітавши вперше у с. Маріямпіль на Прощу родин до Маріямпольської Чудотворної ікони, звичайно, прогулялася селом. Здивувала ж ця місцина як історичними об’єктами, так і краєвидами.

Резолюція учасників ХІV Міжнародної наукової конференції «Археологія заходу України» (Львів, 17-19 травня 2017 р.) з приводу ініціативи Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Галицької районної адміністрації та Галицької районної Ради відбудувати літописний св. Успенський собор в с. Крилос Галицького району Івано-Франківської області.

На північно-західному схилі Крилоської височини, всього за кілька сот метрів від фундаментів Успенського собору споконвіків б’ють з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Небагато їх було на кам’яному, покритому шаром родючої землі, плато. Тому берегли ці джерела люди, що з давніх часів населяли Крилоську гору, особливо піклувались про одне з них, яке і досі називається Княжою криницею.

Галичу відомі часи, коли ніяких мостів через Дністер не було, а переправи здійснювалися паромами та човнами. Такі перевезення через бурхливу ріку не були безпечними для людей.

У кінці XVII ст., оформившись як самостійний населений пункт, Демешківці протягом століть залишалися невеличким сільцем без власної управи та парохії.

Найбільш поширеними у Галицькому районі є тридільні церкви. До них належить і Придністровська церква святого Архистратига Михаїла, побудована в 1888 році.

Церква Покрова Пресвятої Богородиці с. Загір'я-Кукільницьке походить з 1924-1925 рр. Збудована, очевидно, на місці попередньої дерев'яної церкви, знищеної під час першої світової війни.

Церква Св. Параскеви знаходиться в мальовничому селі Курипів Галицького району. Збудували її протягом 1864-1872 років, очевидно, на місці попередньої церкви з XVIII ст. Канонічну візитацію церкви провели в 1888 р. Була філіальною до парафіяльної церкви в с. Острів.

Дерев’яна парафіяльна церква збудована і освячена в 1810 році. Канонічна візитація церкви відбулася в 1833 році. Також про церкву згадано в 1895 і 1914 роках.

Село Слобода розташоване недалеко від м. Бурштин, що в Галицькому р-ні.  Дерев'яна церква у цьому селі збудована в 1870 р. (за іншими даними - в 1856 р., навіть фігурує дата - 1896 р.). Була парафіяльною до церкви в с. Коростовичі. Це пам'ятка архітектури місцевого значення. Церква знаходиться в користуванні громади УГКЦ. Та будівля не використовується, адже громада села збудувала новий мурований храм на південній околиці села.

Галицька земля славна продуктивними діячами науки, культури, політики. Серед представників галицької знаті провідне місце займає Юліан Романчук.

Галицький район знову сколихнула сумна новина. Сьогодні, 2 січня 2017 року, на 48 році життя раптово зупинилося серце нашого краянина, захисника Вітчизни, Керникевича Андрія Петровича.

Деякі дослідники пов’язують початок галицької караїмської громади з Данилом Галицьким. У 1246 році князь Данило Галицький і хан Батий уклали між собою мирний договір, згідно з яким хан дозволяв сотні караїмських сімей з Криму оселитися у Галичі.

Оригінальною високохудожньою писемною пам’яткою ХІІІ століття є Галицько-Волинський літопис, перша частина якого була складена в Галичі. Він охоплює події з 1201 по 1292 рік і має світський характер.

Галицьке Євангеліє — одна з найдавніших пам'яток Київської Русі. Написане уставом на пергаменті. 1-228 аркуші писані в давньому Галичі у період від 1 жовтня по 19 листопада 1144 (про це є дописка на 228 аркуші), а решта — 32 аркуші — там же в 12-13 ст. Видано Галицьке Євангеліє 1882-1883 рр. архимандритом Амфілохієм. Галицьке Євангеліє має срібну шкіряну оправу і 260 пергаментних аркушів.

Галицький або Старостинський замок одне з найвідоміших і найвідвідуваніших туристами місце у Галичі. Руїни замку розташовані на високому пагорбі Галич-гори на правому березі річки Дністер над містом – в минулому служив фортифікаційною спорудою оборонного значення.

Посеред Ринкової площі у Галичі була дерев’яна ратуша. Про неї не збереглося ніяких відомостей.

Караїми – невеликий тюркомовний народ, представники якого сповідують караїмізм. Історія галицької караїмської громади бере свій початок, за однією з версій, з сер. ХІІІ ст. Оселились караїми у Галичі біля Ринкової площі. Ця вулиця має дуже зручне розташування, адже тягнеться вздовж правого берега Дністра і виходить на головну ринкову площу міста – Майдан Різдва. З цього можемо робити висновок, що караїми були досить впливовими у міському середовищі галичан. 

Сторінка 1 із 3
jtemplate.ru - free extensions Joomla