Друга світова війна принесла на українські землі розруху і занепад. А що нам відомо про той період історії Галича, коли місто окупували нацистські війська? Які були умови матеріально-побутового життя населення Галича в 1941-1944 роках? Чим жило княже місто в цей важкий час? Про це та багато іншого піде мова в нашій публікації.

У 2016 році виповнилося 195 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821-1913). Ця дата стала поштовхом до того, щоб звернутися ще раз до наукової спадщини вченого і показати його внесок у дослідження історії  Галича.

У 2008 році всі ми стали свідками великої повені, яка вирувала на річках Прикарпаття. Масштаби лиха вражали – була затоплена і більша частина міста Галича. А чи замислювались ми, наскільки часто траплялися подібні лиха в минулому? І як боролися наші пращури із водною стихією?

Голова районної організації Братства ОУН-УПА Яцків Микола Максимович на 89-му році 28 серпня 2017 року відійшов у вічність, отримавши ще за життя не лише звання "почесний громадянин міста Бурштин", а й глибоку шану як людина, котра присвятила своє життя боротьбі за незалежність нашої країни.

19 квітня 1882 р. парох із с. Залуква о. Лев Лавренський разом із львівським істориком Ісидором Шараневичем  відкрили  фундаменти  старовинної кам’яної церкви, як пізніше вдалось з’ясувати за допомогою за історичних та археологічних джерел. Археологи натрапили на церкву Св. Спаса. Як пізніше вияснилось, святиня походить з початку ХІІ ст., і є однією з найраніших церков княжого Галича. Фундаменти церкви вдалось локалізувати на горі "Карпиця", поблизу дороги "Камінний вивіз", що неподалік від храму Св. Пантелеймона.

Завітавши вперше у с. Маріямпіль на Прощу родин до Маріямпольської Чудотворної ікони, звичайно, прогулялася селом. Здивувала ж ця місцина як історичними об’єктами, так і краєвидами.

Резолюція учасників ХІV Міжнародної наукової конференції «Археологія заходу України» (Львів, 17-19 травня 2017 р.) з приводу ініціативи Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Галицької районної адміністрації та Галицької районної Ради відбудувати літописний св. Успенський собор в с. Крилос Галицького району Івано-Франківської області.

На північно-західному схилі Крилоської височини, всього за кілька сот метрів від фундаментів Успенського собору споконвіків б’ють з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Небагато їх було на кам’яному, покритому шаром родючої землі, плато. Тому берегли ці джерела люди, що з давніх часів населяли Крилоську гору, особливо піклувались про одне з них, яке і досі називається Княжою криницею.

Галичу відомі часи, коли ніяких мостів через Дністер не було, а переправи здійснювалися паромами та човнами. Такі перевезення через бурхливу ріку не були безпечними для людей.

У кінці XVII ст., оформившись як самостійний населений пункт, Демешківці протягом століть залишалися невеличким сільцем без власної управи та парохії.

Найбільш поширеними у Галицькому районі є тридільні церкви. До них належить і Придністровська церква святого Архистратига Михаїла, побудована в 1888 році.

Церква Покрова Пресвятої Богородиці с. Загір'я-Кукільницьке походить з 1924-1925 рр. Збудована, очевидно, на місці попередньої дерев'яної церкви, знищеної під час першої світової війни.

Церква Св. Параскеви знаходиться в мальовничому селі Курипів Галицького району. Збудували її протягом 1864-1872 років, очевидно, на місці попередньої церкви з XVIII ст. Канонічну візитацію церкви провели в 1888 р. Була філіальною до парафіяльної церкви в с. Острів.

Дерев’яна парафіяльна церква збудована і освячена в 1810 році. Канонічна візитація церкви відбулася в 1833 році. Також про церкву згадано в 1895 і 1914 роках.

Село Слобода розташоване недалеко від м. Бурштин, що в Галицькому р-ні.  Дерев'яна церква у цьому селі збудована в 1870 р. (за іншими даними - в 1856 р., навіть фігурує дата - 1896 р.). Була парафіяльною до церкви в с. Коростовичі. Це пам'ятка архітектури місцевого значення. Церква знаходиться в користуванні громади УГКЦ. Та будівля не використовується, адже громада села збудувала новий мурований храм на південній околиці села.

Галицька земля славна продуктивними діячами науки, культури, політики. Серед представників галицької знаті провідне місце займає Юліан Романчук.

Галицький район знову сколихнула сумна новина. Сьогодні, 2 січня 2017 року, на 48 році життя раптово зупинилося серце нашого краянина, захисника Вітчизни, Керникевича Андрія Петровича.

Деякі дослідники пов’язують початок галицької караїмської громади з Данилом Галицьким. У 1246 році князь Данило Галицький і хан Батий уклали між собою мирний договір, згідно з яким хан дозволяв сотні караїмських сімей з Криму оселитися у Галичі.

Сторінка 1 із 3
jtemplate.ru - free extensions Joomla