Сьогодні поговоримо про історію ще одного населеного пункту нашого району, а саме села Жалибори, виходячи з тих матеріалів та джерел, які нам доступні.

Пукасівці - невелике село, підпорядковане Блюдницькій сільраді. Розташоване у долині поміж ріками Дністром (з лівого боку) та Лімницею (з правого боку), за 7 км від Галича. Має такі кути: Заболоття, Коло ферми. Мочар. Автодорога з’єднує Пукасівці з Галичем та Мошківцями.

Костел св. Івана Євангеліста, Марії Магдалини і 40 мучеників у с.  Кукільники Галицького району - місце, куди варто заїжджати. Костел дійсно старовинний, хоча на даний час у дуже поганому стані, тож варто поспішити.

Поплавники - невеличке село, розташоване на лівому березі Дністра, за 4 км на північний схід від районного центру м. Галича.

Придністров’я – типове опільське село, розташоване на березі могутнього Дністра.

Біле полотно зими неначе ковдрою вкрило мальовниче Подністров’я. А на тому полотні, як вишиванка, галицькі села. Вони випливали з сивих віків, як лодії княжих дружин на хвилях Дністра. Бурлили норовливі річкові хвилі, дзвеніли гартованими шаблями і плакали над могилами воїв, тужили над потоптаними нивами, ридали з матір’ю над синочком вбитим і німіли хвилиною мовчання над полеглими за правду, ходили на бій повстанськими стежками, розливалися піснями тривоги за рідну матір-землю і вірили, що зійде сонце і розвіє горе, а политу кров’ю межу переоре щастя.

Сьогодні в Музеї караїмської історії та культури Національного Заповідника "Давній Галич" відбувся мистецький захід "Світоч караїмської поезії - Захаріяш Абрагамович", приурочений 13-й річниці з нагоди відкриття Музею. Цікавою і неординарною особистістю є для галицьких караїмів, та й караїмів всього світу, Захаріяш Абрагамович.

…Одного разу Блаженніший Любомир Гузар розповів, що, коли вперше після повернення приїхав до Галича, на могили предків, відчув жах від того, настільки занедбаним виявився цвинтар. "Боже милий, невже не можна щось зробити, аби тримати те все в порядку?" - гірко промовив він і тут-таки сам пояснив це тим, що подібне ставлення до могил - це ставлення до самої пам'яті, до свого коріння: "Робилося все, аби людина забула, хто вона, звідки, аби втратила зв'язок зі своїм"…

Не багато збереглось в Україні містечок, де  в гармонійному поєднанні переплелась кожна епоха, яку пережила ця місцевість. Про те, як можна оживити минуле або як старовинність з сучасністю переплелись піде мова у статті.

Село Задністрянське – центр сільради, розташоване на рівнині, за 8 км від районного центру. Одна із частин населеного пункту має назву Вуглева. Через село веде шосейна дорога Галич-Рогатин (траса Н-09 Мукачево-Івано-Франківськ-Львів) та її відгалуження – автошлях Задністрянське-Бовшів, а також залізнична колія Івано-Франківськ-Львів зі станцією Бовшів.

Коли говорять про Данила Галицького, найчастіше згадують Львів – місто, яке, за легендою, король заснував для свого сина Лева. Однак Львів був потім. На 19 років раніше від першої літописної згадки про Львів, 1237 року, Данило заснував місто Холм, яке і зробив своєю столицею. За легендою, саме його найбільше розбудовував і врешті тут спочив Данило 1264 року. Попри це, місто досі залишається мало дослідженим археологами і ховає чимало таємниць. Частину з них науковці сподіваються розкрити ще цього року.

"Хто і коли збудував храм Святого Пантелеймона в Галичі?" – під такою назвою ще в 1881 році вийшов один із розділів першої монографії відомого історика Антіна Петрушевича. З тих пір пройшло багато часу, однак питання актуальне і досі.

"Підземний" Галич впродовж останніх майже 150-ти років неодноразово ділився цікавими об’єктами, які приховані під земною поверхнею, як з краєзнавцями-аматорами, так і професійними дослідниками-археологами. Не зважаючи на розміри та призначення віднайдених предметів, усі вони є цікавими та унікальними для історії міста.

Друга світова війна принесла на українські землі розруху і занепад. А що нам відомо про той період історії Галича, коли місто окупували нацистські війська? Які були умови матеріально-побутового життя населення Галича в 1941-1944 роках? Чим жило княже місто в цей важкий час? Про це та багато іншого піде мова в нашій публікації.

У 2016 році виповнилося 195 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821-1913). Ця дата стала поштовхом до того, щоб звернутися ще раз до наукової спадщини вченого і показати його внесок у дослідження історії  Галича.

У 2008 році всі ми стали свідками великої повені, яка вирувала на річках Прикарпаття. Масштаби лиха вражали – була затоплена і більша частина міста Галича. А чи замислювались ми, наскільки часто траплялися подібні лиха в минулому? І як боролися наші пращури із водною стихією?

Голова районної організації Братства ОУН-УПА Яцків Микола Максимович на 89-му році 28 серпня 2017 року відійшов у вічність, отримавши ще за життя не лише звання "почесний громадянин міста Бурштин", а й глибоку шану як людина, котра присвятила своє життя боротьбі за незалежність нашої країни.

19 квітня 1882 р. парох із с. Залуква о. Лев Лавренський разом із львівським істориком Ісидором Шараневичем  відкрили  фундаменти  старовинної кам’яної церкви, як пізніше вдалось з’ясувати за допомогою за історичних та археологічних джерел. Археологи натрапили на церкву Св. Спаса. Як пізніше вияснилось, святиня походить з початку ХІІ ст., і є однією з найраніших церков княжого Галича. Фундаменти церкви вдалось локалізувати на горі "Карпиця", поблизу дороги "Камінний вивіз", що неподалік від храму Св. Пантелеймона.

Сторінка 1 із 4
jtemplate.ru - free extensions Joomla