Вівторок, 15 листопада 2016 17:06

Галицький або Старостинський замок

Галицький або Старостинський замок одне з найвідоміших і найвідвідуваніших туристами місце у Галичі. Руїни замку розташовані на високому пагорбі Галич-гори на правому березі річки Дністер над містом – в минулому служив фортифікаційною спорудою оборонного значення.

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича,  А. Петрушевич вважав, що на Замковій горі в Галичі стояв літописний град з палацом Володимирка та двірською церквою Спаса. Відкриття Я. Пастернаком 1937 року фундаментів Успенського собору в Крилосі розтлумачило ситуацію і  вчені-дослідники зійшлися на тому, що на місці сучасного Галича у княжі часи була торгова пристань, а на Замковій горі – фортифікаційна споруда оборонного значення. Нині ми знаємо, що це одна з найдавніших і найукріпленіших твердинь Галичини.

Галицький замок споруджено в середині XIV ст. Вперше згадують 1114 р. укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев'яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (XII—XIV ст.). Польський історик Є. Геленіуш у праці «Розмови про Польську Корону» розповідає: «Галич над самим Дністром має замок старовинний, про початки якого не говорять ні хроністи, ні традиції…» — а далі стверджує, що із занепадом столиці, «один тільки замок над Дністром нагадував давнє значення міста…» Про те, хто і коли знищив княжий дерев'яний замок точно невідомо. Знаємо тільки, що відбудова замку, як оборонного форпосту Галицького староства, розпочалася у середині XIV ст., після того, як Галичина і Західна Волинь відійшли до Польщі. Одні історичні джерела приписують будівництво дерев'яно-земляного замку Казимирові Великому, інші стверджують, що його спорудив волинський воєвода — князь Любарт у 1350—1352 рр. Достеменно відомо, що Галицький замок відбудовували майже ціле сторіччя і з кінця XIV до XV ст. він був одним із найбільших в Галичині. Тоді його залога налічувала понад 1000 осіб. У замку було кілька десятків малих гармат, чимало вогнепальної зброї.

1436 року був наданий молдавському господарю Іллі I (після складання ним присяги на вірність польському королю Владиславу III Варненчику у Львові). Галицький замок 1490 р. штурмувала селянська армія під проводом Мухи.

1509 р. дерев'яний замок витримав облогу волохів під проводом господаря Молдавії Богдана III Сліпого. Oдним з очільників оборони був дідич Рогатина Станіслав Ходецький.

Близько 1520 року замок було відбудовано за сприяння руського воєводи Отто Ходецького.

Наприкінці XVI століття замок згорів. На його місці звели нерегулярний за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника замок з пісковику та цегли. Він складався з 2-х частин, розміщених на 2-х терасах: верхнього укріплення — власне замку, нижнього подвір'я, оточеного мурами з 5-ма баштами і 3-ма в'їзними брамами, додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом.

Протягом 1594-1621 рр. укріплення витримувало напади турків з татарами. З 1590 по 1633 рр.  на Галич 29 разів нападали татари з османами, найбільш руйнівними були напади 1594, 1612, 1624 років.

За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять оборонних башт (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами. Під час визвольної війни українського народу (1648—1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія Семена Височана, а влітку 1649 р. фортецю здобули війська Богдана Хмельницького. Після неодноразових спустошень і руйнувань необхідно було відновлювати і ремонтувати замкові будівлі.

Перебудову замку провів у XVII ст. галицький староста Анджей Потоцький, який виділив на це 42 243 злотих. У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що А. Потоцький власним коштом відреставрував його: «від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом». План реконструкції розробив італійський інженер, офіцер піхоти коронного війська Франсуа Корразіні.

Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав 2 тераси, 3 муровані башти по кутах, 9 комор, архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катажини (Катерини). Щоправда, А. Потоцький у 1659 році вимагав від державної скарбниці повернути кошти.

Наступного удару зазнав Галицький замок під час турецько-польської війни 1676 р. Війська під командуванням бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші на прізвисько «Шайтан» взяли замок. Залога, якою керував комендант Ляховський майже без бою віддала замок, вивісивши білий прапор, який турки пограбували, вибухом висадили у повітря частину оборонних стін, веж. Потім Ляховський за здачу замку був страчений з наказу короля Яна ІІІ.

Згодом замок відбудували; через розбудову нового міста-фортеці Станиславова галицький замок  поступово втратив своє оборонне значення, запустів. Згідно з розпорядженням губернатора, 1767 р. частину вцілілих мурів розібрали, матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Руїни, що залишилися від давньої фортеці, виднілися над Галичем до кінця XX ст.

До наших днів від замку кінця XVI ст. дійшли руїни мурів 5-гранної наріжної (західної) башти на рівні 2-го ярусу, рештки оборонної стіни з бійницями. На території замку збереглися численні підвальні приміщення.

Нині Галицький замок охороняється державою. Згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника «Давній Галич» на 2001—2015 рр., тут ведуть реставраційні роботи. У проекті реставрації цієї національної пам'ятки передбачено відновити вцілілі мури, південно-західну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею і каплицею.

Прочитано 2594 раз
  • Більше у цій категорії: « Ратуша в Галичі Галицьке Євангеліє »
    Увійдіть, щоб залишити коментар
    jtemplate.ru - free extensions Joomla