Вівторок, 09 травня 2017 11:45

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Демешківці)

У кінці XVII ст., оформившись як самостійний населений пункт, Демешківці протягом століть залишалися невеличким сільцем без власної управи та парохії.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1884 р., с. Демешківці Галицького району.

Південний фасад. Фото 2001 р.

Лише кінця XIX ст. завдяки найбільшим демешківським землевласникам ченцям-кармелітам з більшівцівського монастиря у 1854 р. в селі збудували церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Та згодом вона згоріла, а коштів для зведення нового храму громада не мала. Патрон Покровської церкви — більшівцівський кляштор кармелітів і сам переживав скрутні часи, тому нічим не міг допомогти. Проблема вирішилася несподіваним чином. Якраз тоді ж громада Тустані вирішила збудувати нову церкву, а стару розібрати. Довідавшись про це, жителі Демешківців викуповують споруду старого храму і в розібраному вигляді перевозять до села. Зусиллями місцевих майстрів у 1884 р. на церковному подвір'ї було зведено дерев'яний храм тридільної конструкції. Богослужіння відправляли священики сусідніх сіл: о. А. Шевадзуцький з Ганнівців, о. М. Кумановський та о. Ю. Фіцалович із Німшина, о. Т. Столяр.

Південний та західний фасади. План.

У церкві Покрови Пресвятої Богородиці силами громади у 40-х та 50-х рр. проводилися кількаразові ремонти, що сприяло утриманню її в доброму стані. Лише в кінці 1963 р. під час нового розгулу войовничого атеїзму Галицька районна рада на підставі сфальсифікованих фактів прийняла рішення про знищення храму. Однак місцеві жителі зуміли врятувати свою святиню від зруйнування. Органи влади не хотіли йти на конфлікт із громадою, бо розраховували, що закрита церква без нагляду невдовзі сама розвалиться від давності. Але храм вистояв. На початку 80-х pp. у ньому розміщувався склад.

Із початком демократичних перетворень у 1989 р. будівельна бригада, очолена майстром Василем Кичкою, відновила Покровську церкву в її первісному вигляді.

За планом побудови вона є найбільш типовою для теренів Опілля, а саме – тридільна. Дерев'яна, зрубна конструкція якої складається з трьох прямокутних, квадратних або наближених до квадрата частин: вівтаря, нави та бабинця. Центральна нава ширша за бабинець та вівтарну частину. Над нею по всій її ширині зведено шатрову баню на невисокому барабані по типу восьмерик на четверику. Нижній ярус підопасання є вищим і відповідно домінуючим над низькими стінами другого ярусу. Подібне вирішення зустрічається як вийняток серед церков регіону. На гребенях бабинця й вівтарної частини підносяться невеликі маківки. Характерною рисою храму Покрови Пресвятої Богородиці, як в принципі і більшості дерев’яних церков Опілля, є вертикальне шалювання поверхні стін надопасання дошками і лиштвами та наявність вікон тільки в стінах другого ярусу зрубу.

Підготував В. Возняк

Прочитано 463 раз
  • Увійдіть, щоб залишити коментар
    jtemplate.ru - free extensions Joomla