П'ятниця, 20 жовтня 2017 11:24

Задністрянськ - наймолодший населений пункт Галицького району

Село Задністрянське – центр сільради, розташоване на рівнині, за 8 км від районного центру. Одна із частин населеного пункту має назву Вуглева. Через село веде шосейна дорога Галич-Рогатин (траса Н-09 Мукачево-Івано-Франківськ-Львів) та її відгалуження – автошлях Задністрянське-Бовшів, а також залізнична колія Івано-Франківськ-Львів зі станцією Бовшів.

На 1 січня 2001 р. в селі проживало 1366 осіб, налічувалося 407 дворів. Типові прізвища жителів: Антоник, Демчишин, Курляк, Цимбалістий.

Задністрянське є наймолодшим пунктом району. Воно засноване у 1957 р. на землях с. Бовшева як робітниче селище працівників місцевого цукрозаводу.

Назва населеного пункту вказує на його розміщення відносно р. Дністер: буквально "поселення, розташоване за Дністром" (стосовно до Галича).

За припущенням деяких науковців, на території однієї з частин села – Вуглеви – знаходилося літописне поселення Угольники, що згадується в 1230 р. М. Грушевським, посилаючись на люстрацію Галицького староства за 1565 р., стверджував, що в той час (2 пол. XVI ст.) на місці давніх Угольників, поблизу урочищ Залозець, Липчичі та Клинці була однойменна сіножать. У 80-х рр. XVI ст. тут збудували корчму, яка отримала назву Вуглова. Поступово навколо неї формується хутірець. Люстрація 1629 р. повідомляє, що Вуглову Корчму (так називали цей населений пункт) орендував галицький міський військовий комендант Ян Столінський. У 1765 р. тут проживало 6 євреїв. Згодом хутірець перейменували у Вуглеву, і під такою назвою він проіснував аж до включення у склад новозбудованого села Задністрянського.

Капличка і пам’ятний хрест в честь 2000-ліття Різдва Христового

Перед початком Другої світової війни поблизу Вуглевої був військовий аеродром повітряних сил Радянського Союзу. На світанку 22 червня 1941 року німецькі літаки скинули на нього бомби. У небо встигли знятися лише кілька радянських винищувачів. Одним з перших у бій із німецькими бомбардувальниками вступив 22-річний білоруський льотчик молодший лейтенант Леонід Бутелін. Він збив одного "юнкерса", а коли закінчились боєприпаси, пішов на таран ворожого літака і також загинув.

Пам’ятник Л. Бутеліну

На його честь було встановлено пам’ятник на території цукрового заводу. У 2010 році збирачі металу спиляли 500-кілограмовий пам’ятник радянському льотчику та здали його до пункту прийому металобрухту.

Історія Задністрянського від перших днів його заснування тісно пов’язана із Бовшівським цукровим заводом, що розпочав діяти в 1957 р. Він був оснащений унікальним на той час обладнанням. У 70-80-х роках завод виготовляв близько 40 тис. тонн цукру-пісну, який експортували в Угорщину, В’єтнам, Фінлядію, ФРН, Сирію. Завод заготовляв буряки з 5 районів нашої області: Снятинського, Коломийського, Тлумацького, Тисменецького і, власне, Галицького.

На цукровому заводі

Загалом виробництво складалося з таких цехів як: авто-тракторний, залізничний, продуктовий, вапняне відділення, ТЕЦ. Основна діяльність проходила в головному корпусі (мийка, різка, дифузія, виварка, випарка). Завод працював сезонно, але в окремі роки перероблявся також цукор-сирець із цукрової тростини, яка імпортувалася. На заводі працювало близько 1000 робітників.

У 90-х рр. цукровий завод став відкритим акціонерним товариством "Галичцукор". У 1997 р. до нього підведено газ (раніше завод працював на мазуті). При підприємстві діяло 5 бурякоприймальних пунктів. Після 2009 року завод було приватизовано, а пізніше розформовано.

У 1958 році в селищі було споруджено середню школу, яка вже у 1961 р. дала свій перший випуск.

Восени 1987 р. у зв’язку зі значним збільшенням кількості учнів почалося будівництво двох нових корпусів школи – у одному містився спортивний зал та їдальня, а у іншому навчальні кабінети. В 1994 р. будівництво успішно було завершено і на сьогодні Задністрянська ЗОШ І-ІІІ ст. може навчати до 600 учнів.

Задністрянська ЗОШ І-ІІІ ст. сьогодні

Селище цукровиків адміністративно підпорядковувалося Бовшівській сільській раді. Лише в 1980 р. у Задністрянському утворено власний орган самоврядування.

Дитячий садок у с. Задністрянське

Вхід на місцевий стадіон

У 80-х рр. на території розбудованого селища функціонували 5 магазинів, 3 їдальні, кравецька майстерня, будинок побуту, відділ зв’язку, лікарська амбулаторія, аптека, Будинок культури з кінозалом на 300 місць, бібліотека. Діють вони і сьогодні.

Будинок культури

У 1991 році в сквері біля Народного дому було споруджено пам’ятник Т. Г. Шевченку на честь 130-х роковин із дня смерті поета.

Пам’ятник Т. Г. Шевченку

Храм у Задністрянську почав будуватися лише за часів незалежності у 1995 році в центрі села, переважно силами громади.

 

Церква Святого Димитрія

 За матеріалами видання "Міста і села Галицького району: історія, пам’ятки, особистості" (2001)

Прочитано 1971 раз
  • Увійдіть, щоб залишити коментар
    jtemplate.ru - free extensions Joomla