Четвер, 31 січня 2019 22:32

Священик-літописець із Галича

Наприкінці минулого року в івано-франківському видавництві "Лілея-НВ" вийшов третій том збірника наукових праць "Галич". Серед його статей нашу увагу привернуло дослідження львівського історика Мирона Капраля "Галицький літопис кінця ХVІІІ століття".

Йому хочеться сказати найщиріші слова вдячності за те, що він увів цей документ у науковий обіг. У статті автор детально проаналізував віднайдене у столиці Галичини джерело, автором якого є парох галицької церкви Св. Миколая о. Петро Горбачевський. Цей священик написав літопис, що стосується періоду кінця ХVІІІ століття. Першоджерело зберігається у відділі рукописів Львівської наукової національної бібліотеки ім. В.Стефаника.

Також науковець подав у книзі текст самого літопису, яким тепер можуть користуватися дослідники австрійського періоду історії Галича. Разом з тим ми побачили, що із запропонованого документа можна виокремити й особу самого автора. Оскільки, як видно із публікації, він був уродженцем міста Галича, тож ми вирішили скупі відомості про о. П. Горбачевського узагальнити у короткій біографічній довідці й и заодно познайомити ширше коло галичан із цим священиком-літописцем.

Він народився у Галичі в 1728 році. Його батько Павло (помер 7 лютого 1761 року) так само, як і дід, був парохом церкви Миколая, яка знаходилася у Галичі недалеко Дністра, на передмісті, що називається Запаркання. Про особу самого пароха о. Петра відомостей збереглося небагато. Знаємо, що його коріння походило із с. Завалова на Тернопільщині. Як і його свояки із цього села, майбутній парох, очевидно, вчився спочатку у школі при монастирі оо. Василіан у Бучачі, а пізніше у Львові у колегії оо. Єзуїтів. Висвячувався він в Успенській церкві на Крилосі 17 квітня 1754 року. Нововисвячений отець став сотрудником з правом успадкування парафії Св. Миколая у Галичі. Він був досить відповідальним душпастирем, ревно вів документацію і писав записи, котрі є дуже цінними для нащадків.

Отець Петро Горбачевський був одружений із Анною Юськевич. У подружжя народилося семеро дітей: шість дочок (Олена, Маріанна, Анна, Анастасія, Катерина, Юліана) і син Іван. Єдиний син подружжя помер у дитинстві, у віці 3,5 років. У 1776 році Олена вийшла заміж за Василя Кернякевича, сина о. Івана із с. Дегова. Маріанна у 1780 році одружилася із шляхетним паном Дмитома Гладишевським, який пізніше висвятився на парафію у с.Тустань. Анастасія була заміжньою 1783 року за сином священика о.Василя Дичаковського – Романом. Пізніше він отримав презенту на парафію у с. Косів (тепер Чортківського району Тернопільської області). Анна у 1785 році вийшла заміж за о. Петра Яніцького. Останній і став наступником свого тестя на галицькій парафії. У подружжя Петра та Анни народився у 1787 році син Павло.

Текст Галицького літопису о. П. Горбачевського написаний руською мовою. І хоча у той час руська мова всіляко витіснялася з обігу, але він свідомо не вживав латинь, що свідчило про його життєву позицію.

Мусимо зазначити, що тут йдеться не тільки про священика-патріота. На той час отець Петро Горбачевський був одним із найбагатших жителів м. Галича. Його статки вписані до Йосифінської метрики 1787 -1788 рр. Зокрема, він мав два городи і садок біля церкви Св. Миколая, далі за церквою володів ще трьома городами, загальною площею більше 1 морга. Також на південь від центру Галича в урочищі Над Климцем та Над Дорогою йому належали два великі орні поля понад 11 моргів та лука з сіножаттю на 16 моргів. Зрозуміло, що сам пан-отець з сім’єю тої землі не обробляв. Йому допомагали його парафіяни, або ж він залучав до робіт найманих працівників із сусідніх сіл.

У своєму літописі, точніше його можна назвати хронологічними записами, о. П. Горбачевський описував події, які відбувалися не тільки у Галичі, але й далеко за його межами. Звісно, нам цікаві відомості про локальні події, а тому саме на них ми звернемо свою увагу.

Заслуговує на увагу згадка про те, що в домі одного міщанина Галича Василя Комаринського заплакала ікона Св. Архангела Михаїла. Це чудо оглядало чимало людей, зокрема і о. Франтішек Розвадовський, ксьондз римо-католицький, який хотів забрати ікону до костелу, але міщанин Комаринський віддав її до церкви, де вона ще двічі проявляла свої чуда, тобто сльозоточила.

Зафіксовує літописець і три поїздки імператора Йосифа ІІ до Галича, а саме у 1773, 1783 та 1786 роках. Під час однієї із них автор написав, що цісар відвідав галицький замок, а під час іншої - ночував у будинку римо-католицького проборства та оплатив проїзд через Дністер.

Записав автор і той факт, що за указом імператора Йосифа було закрито Манявський Скит. Авторові незрозумілим є таке рішення. І, можливо, він цим не переймався б, якщо б у тому монастирі не було кілька ченців, уродженців Галича. Очевидно, що їхня доля була священику не байдужою.

У своєму літописі описав галицький священик і природні катаклізми, зокрема розливи Дністра. Одного року (1783 р.) була така вода, що у самій церві Св. Миколая сягала до колін. За його хронологією, Дністер заливав місто у 1760, 1773, 1780, 1783, 1785 роках. Пізніше, коли русло Дністра було урегульованим, він виливав рідше. З інших природних явищ відзначимо дощове літо 1786 року. Також о .П. Горбачевський фіксував і "знамення на небі", зокрема місячні і сонячні затемнення, а також появу комет. Так одна із них у 1769 році "два тижні стояла на небі, а на третьому щезла".

Зауважимо, що у своїх записах автор згадує і кілька прізвищ своїх сучасників, які тоді мешкали або перебували у Галичі чи навколишніх села. Крім уже згаданих вище, окремі назвемо. Це – о. Іван П’ясецький, парох Успенської церкви у Крилосі, о.Теодор Лукашевич, священик церкви Св. Михаїла у Залукві. о. Пантелеймон Козелківський, священик міської церкви Різдва Богородиці (він, до речі, на відміну від автора літопису робив записи у метричних книгах тільки латинською мовою). Цікаво, що із перелічених прізвищ тільки останнє збереглося у Галичі дотепер.

Ось такими є відомості про о. Петра Горбачевського, представників його родини та інформація про важливі події, свідком яких він був і які відбувалися не тільки у Галичі. Безперечно, це джерело буде цікавим, насамперед, галичанам. Однак не тільки жителі Галича знайдуть у ньому багато цікавого для себе.

Джерело: НЗ "Давній Галич, Іван ДРАБЧУК

 

Прочитано 204 раз
Увійдіть, щоб залишити коментар
jtemplate.ru - free extensions Joomla