Понеділок, 27 лютого 2017 23:41

Юліан Романчук – сеньйор галицьких політичних і громадських діячів

Галицька земля славна продуктивними діячами науки, культури, політики. Серед представників галицької знаті провідне місце займає Юліан Романчук.

Цьогоріч відзначають 175 років від дня народження Юліана Романчука – визначного громадсько-політичного діяча, педагога. Народився він 24 лютого 1842 р. в родині вчителя, що проживала в с. Крилос Галицького району. 1863-1900 рр. – був гімназіальним учителем (викладав класичну філологію) у Львові, де мешкав до смерті.

Юліан Романчук – член-засновник материнського товариства «Просвіта» (1868) та довголітній його голова (1896-1906), один із засновників НТШ (1873), «Рідної школи» (1881), Учительської Громади (другий голова, згодом почесний член). Засновник і видавець газети «Батьківщина» (1873), співзасновник і співробітник «Діла» (1880), місячника Ruthenische Revue (Ukrainische Rundschau) у Відні.

Блискуча кар’єра парламентарія розпочалася 1883 року в Галицькому сеймі. На сесії 1890 року він склав гучну заяву про вірність русинів династії Габсбурґів, готовність українських послів до порозуміння з «Польським колом» і зрікся солідарності з москвофільською партією, інавгурувавши в такий спосіб так звану політику “нової ери”. Проте 1894 року уже відмовився від спілки з поляками. П’ять років марно намагався знайти спільну мову з москвофілами, поки не погодився на проект Української національно-демократичної партії (1899).

Юліан Романчук був редактором місячних видань і календарів «Просвіти», упорядником виданих 1879 року шкільних підручників (української читанки для народних і середніх шкіл, у які разом з Олександром Барвінським увів 1890 року фонетичний правопис, з 1899 – також у популярні видавництва «Просвіти»). Підтримував активні зв'язки з українськими письменниками й громадськими діячами у центрі та на сході України. У 1903 репрезентував галичан на відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві.

Славний галичанин Ю. Романчук був редактором збірника творів українських класиків під назвою «Руська письменність». Йому належить роль автора та укладача підручників «Читанка для низших кляс середніх шкіл» і «Руська читанка для четвертого класу народніх шкіл» (1879). Він і  видавець-редактор творів Тараса Шевченка в Галичині – «Поезії» (1902), «Твори» (I-II, 1907), «Кобзар» (1914), дослідник текстів Шевченкових поезій, автор літературно-критичних статей, ініціатор видання «Просвітою» бібліотеки українських класиків «Руська Письменність» і видавець-редактор 23 її томів у 1904-1920 роках.

У 1907-1910 і 1916-1917 рр. Ю. Романчук очолював Українську парламентську репрезентацію (так називалася тоді українська фракція Рейхсрату). З 1910 р. – віце-президент Рейхсрату; вперше і востаннє українець здобув таку високу посаду в австрійському парламенті. Юліан Романчук користувався загальною пошаною серед українського громадянства, мав великий вплив на розвиток політичного, громадського і культурно-освітнього життя.

У 1900-1910 рр. разом з Євгеном Олесницьким і Костем Левицьким був членом фактичного політичного проводу галицьких українців. 7 листопада 1916 р. – парламентські клуби націонал-демократичної і радикальної партій саморозпустилися, натомість утворили одноцільну парламентську організацію всіх українських послів Галичини; головою обрано Ю. Романчука, заступниками Лева Бачинського та Євгена Петрушевича, секретарем Льонґина Цегельського.

1918 р. – делегат Української Національної Ради ЗУНР. 10 листопада 1918 р. – Ю. Романчук заприсягнув у Львові членів Державного Секретаріату ЗУНР.

У 1920-х роках очолював скликувану для політичних консультацій «Раду Сеньйорів». 1923 року після рішення Ліги Націй (теперішня ООН) про анексію Галичини Польщею учасники багатотисячної маніфестації складали перед Ю. Романчуком присягу на вірність Українській державі.

Помер 22 квітня 1932 року на дев’яносто третьому році життя.

Юліан Романчук належить до тих історичних особистостей, яких галичани та й всі українці повинні завжди згадувати з почуттям великої поваги і вдячності. Він усе своє життя вірою та правдою служив рідному українському народові.

Прочитано 839 раз
  • Увійдіть, щоб залишити коментар
    jtemplate.ru - free extensions Joomla