Вівторок, 29 серпня 2017 23:09

Пішов з життя Микола Яцків

Голова районної організації Братства ОУН-УПА Яцків Микола Максимович на 89-му році 28 серпня 2017 року відійшов у вічність, отримавши ще за життя не лише звання "почесний громадянин міста Бурштин", а й глибоку шану як людина, котра присвятила своє життя боротьбі за незалежність нашої країни.

«Ще вчора ввечері ходив по селі разом з хлопцями і дівчатами, радів життю, готувався до вступу у Львівський університет на філологічний факультет. Та не судилося. Органи КДБ запроторили мене в інший «університет», де вивчається лише один предмет – предмет виживання» – рядки з автобіографічної книги політв’язня Миколи Максимовича.

Коли він вступив до лав ОУН за зразком свого старшого брата, Миколі виповнилося лишень 15 років. І понеслося життя з тих пір насичене болем, втратами та суровими умовами виживання у таборах, у які він потрапив у 20 років у 1948 році.


І тільки після смерти тирана Йосифа Сталіна десь далеко-далеко зажевріла надія на визволення. Закордон вимагав перегляду усіх справ політв’язнів таборах, а в самих таборах почалися повстання. Відтак, у 1957 році Микола Яцків отримав паспорт з відмітокою «політвязень» і поїхав додому, в Україну.
З того часу Микола Максимович не припиняв діяти в інтересах своєї держави.
А усі, напевно, хто бував на якихось урочистостях державного значення, звикли до його виступів та декламування власних віршів. Рядки, які народжувалися у його серці, завжди привертали до себе увагу, люди замовкали і по шкірі бігли мурахи.

І за стільки років він вперше не зміг вже вийти на День Незалежності, від чого виникла якась порожнеча, яку складно закрити кимось іншим. А згодом пролунала сумна звістка. Можливо, мало хто помітив його відсутності у розпалі святкування, але все ж ходило запитання серед людей: «Щось немає Миколи Яцківа нині?!.». Так, дійсно, його вже нема…

 Пам’ятаймо!

Вічна пам’ять!

Прочитано 466 раз
  • Більше у цій категорії: « Знову втрати...
    Увійдіть, щоб залишити коментар
    jtemplate.ru - free extensions Joomla