П'ятниця, 12 жовтня 2018 07:40

Незабаром світ побачить «Атлас українських історичних міст», присвячений Галичу

Мабуть, кожен в своєму житті мав справу з атласами – географічними, історичними та ін., присвяченими світу або окремо взятим державам, проте ніколи не міг уявити, що може бути видання, в центрі якого – окремо взяте місто України.  І одним з цих міст став славний Галич – давня столиця, центр староства, а згодом повіту, в сучасності – районний центр.

З приємністю хочеться повідомити, що завершується робота над виданням праці «Атлас українських історичних міст. Галич». Зібрано всі необхідні іконографічні та картографічні матеріали, підготовлено наукові статті. На даний час завершується редагування перекладу україномовної частини матеріалів англійською мовою. Віриться, що ще в цьому році Атлас вийде друком.

До роботи над Атласом долучився ряд поважних інституцій: Національна академія наук України, Львівське відділення інституту української археографії та джерелознавства ім. М.М. Грушевського НАН  України, науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, Канадський інститут українських студій (КІУС), Національний заповідник «Давній Галич», Інститут геоінформаційних систем (Львів).

До наукової ради атласу входять: Геннадій Боряк, Мирон Капраль (також є науковим редактором Атласу), Фердинанд Оплль (Австрія), Георгій Папакін, Валерій Смолій, Аннґрет Сіммс (Ірландія), Ростислав Сосса, Каталін Сенде (Угорщина), Ярослав Яцків.

Авторський колектив Атласу, присвяченого Галичу, складають наступні науковці: Мирон Капраль, Володимир Козелківський, Ігор Креховецький, Юрій Лукомський, Василь Петрик, Лариса Поліщук, Андрій Стасюк, Тарас Ткачук, Андрій Фелонюк, Андрій Фіголь, Зеновій Федунків, Андрій Чемеринський. Картографічне опрацювання забезпечували: Юрій Гонек, Ігор Дикий, Степан Ямелинець, Богдан Смерека; переклад англійською мовою - Марта Скорупська, літературне редагування - Наталя Кіт. Фактично до роботи були задіяні представники трьох наукових центрів – Галича, Івано-Франківська та Львова.

Текстова частина Атласу складатиметься з наступних матеріалів: «Вступ» (Мирон Капраль), «Княжий Галич (археологія, дослідження, структура міста)» (Юрій Лукомський, Василь Петрик); «Галич періоду маґдебурзького права (XIV–XVIII cт.)» (Андрій Стасюк); «Галицький старостинський замок: реконструкція будівельних періодів» (Зеновій Федунків); «Галич у ХІХ – початку ХХІ ст.: історико-урбаністичний розвиток» (Мирон Капраль, Андрій Чемеринський). Текстовий зошит буде двомовним – українською та англійською мовами.

Окрім текстової частини, наповнення Атласу забезпечуватимуть 11 оригінальних карт, 7 карт-реконструкцій, 6 видів міста, близько 20 унікальних світлин австрійського та польського періодів (з приватної збірки А. Чемеринського).

Картографічна частина складатиметься з планів та карт: «Галич з околицями, з Йосифінської топографічної карти Галичини, 1779–1782 рр.»,

«План Галича Маговича, 1795 р.»,  «План перебудови Францисканського монастиря в магістрат у Галичі авторства Бенео фон Лосеннау, 1802 р.»,  «Кадастр Галича (центр міста), 1847 р.», «Ситуативний план Галича з проектом моста Домініка Опатовича, 1858 р.», «План-схема «Великого Галича» Ізидора Шараневича, 1882 р.», «Топографічна мапа Галича та околиць, 1927 р.», «План Галича, 1936 р.»,  «Топографічна карта Галича, 1978 р.», «Генплан Національного заповідника «Давній Галич», 2004–2005»,  «План Галича, 2018 р.» та карт-реконструкцій: «Просторовий розвиток Галича від ХІІ – до початку ХХІ ст. (Мирон Капраль, Степан Ямелинець),  «Археологія Галича та околиць: докняжий період»  (Тарас Ткачук, Ігор Креховецький, Андрій Фіголь), «Княжий Галич» (Юрій Лукомський, Василь Петрик), «Галицький замок наприкінці XVIII cт.» (Зеновій Федунків), «Локалізація середмістя Галича XVIII cт.» (Лариса Поліщук), «Галич за кадастром 1847 р.» (Мирон Капраль), «Релігійні споруди Галича та околиць (ХІІ – початок ХХІ ст.)» (Володимир Козелківський). Формат картографічної частини (у стандарті А3) дозволить здійснювати з нею практичну роботу; карти та інші вкладки будуть кольоровими.

Для візуалізації міста читачем у період ХVIII–XIX ст. стануть допоміжними цікаві види та панорами: «Галич, гравюра невідомого автора, 1794 р.», «Замок в Галичі на Дністрі, гравюра Оґюста Франсуа Алєса, 1836 р.», «Галич з півночі, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.»,  «Рештки замку в Галичі з півдня і заходу, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Ринок в Галичі з вікна замку, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1848 р.», «Галич, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.».

Попередній орієнтовний наклад видання – 300 примірників. Видання є досить коштовним, тому ведеться пошук спонсорів, які уможливлять його появу. Друк Атласу дофінансовуватиметься Фондом катедр українознавства (США).

Безсумнівно, дане видання є дуже важливим і цікавим. Вперше на академічному рівні в даній серії з відповідною специфікою вийде праця, присвячена одному з найдавніших міст Галичини –  раніше було видано т. 1 «Львів» (2014) та т. 3 «Жовква» (2017). Не менш унікальним є те, що дана серія атласів є частиною європейського проекту (вже видано близько 500 томів), а отже це – додаткова згадка про роль міста в європейській історії.

Андрій Чемеринський, НЗ "Давній Галич"

Прочитано 295 раз
Більше у цій категорії: « Вікторів відзначив свій ювілей
Увійдіть, щоб залишити коментар
jtemplate.ru - free extensions Joomla