Ввечері Галич оживає, центр та Алея заповнені молоддю. Та вчора, прогулюючись вечірнім містом, була просто вражена – галявина позаду спорткомплексу з боку Заріки яскраво освітлена. Красиво скошена перед святкуваннями травичка гонорово освітлена у всій свої красі. Навіть лампи Алеї Небесної Сотні ховаються. На полі, де раз на рік проводять святкування і котре ввечері завжди порожнє, детально видно кожен кущик. А ось, повертаючись ближче до будинків, потрапляш в суцільну темряву. Звісно, там нема такої красивої травички – там страшна покоцана ямами дорога, по якій ходять люди. Навіщо там світла!?
Початок вулиці Мазепи, школа №2… (фото можна назвати «квадрат Малевича відпочиває»). Дивно, що на освітлення поля з травичкою кошти є, а для школи, де завжди є ймовірність крадіжок і котра раніше завжди була освітлена та охоронялась, чомусь не вистачає.
Вулиця Сотника Чорноти – можна сказати, що десь-не-десь видно орієнтири дороги.
Звісно, дорослі дають собі раду навіть у такій темряві, та що ж діти? Взимку темніти починає близько 6 вечора. Багато дітей повертаються в цей час з додаткових занять та гуртків. Чи не вартують галичани більшого, ніж освітлена травичка за спорткомплексом?
Г. О.