Вівторок, 13 лютого 2018 21:28

Чи запалає скандал навколо ДТЕК по-справжньому?

Тривалий час мешканці району з пересторогою дивляться на труби Бурштинської ТЕС, викиди з котрих набули останніми роками темно-сірого, а то й чорного кольору. Минулі два роки в соцмережах час від часу з’являлися пости про чорний осад на вікнах, автомобілях, випраній білизні. Але останньою крапкою став сніг сірого кольору, котрий щедро випав цієї зими. Отож активісти Галича зініціювали збір небайдужих громадян, щоб нарешті реально підняти та вирішити екологічну проблему нашого району.

Зреагувавши на пости у соцмережі фейсбук, голова Галицької райдержадміністрації Микола Попович запросив на робочу нараду активістів, представників місцевої громади, ДТЕК Бурштинська ТЕС та екологічної служби області. Нарада відбулась сьогодні, 13 лютого.

З чим прийшли?

Без довгих вступів голова розпочав нараду з розгляду колективного звернення громадян, в котрому був прописаний ряд вимог, а саме:

1. Створити робочу групу, до якої увійдуть представники влади, депутати з населених пунктів, де спостерігаються специфічні опади, та громади.
2. Створення незалежної та незаангажованої екологічної комісії, із заключенням цілого ряду фахівців, котрі проведуть справжні перевірки, дослідження та аналізи на території усіх населених пунктів, в яких спостерігається осад. Ведення усіх їхніх робіт постійно оприлюднюватиметься та контролюватиметься робочою групою. З метою уникнення можливих помилок, у результатах зберігати усі зразки та надсилати їх періодично в інші сертифіковані лабораторії.
3. Повний звіт від Івано-Франківського управління екології та природних ресурсів за останні 15 років по даній ситуації у графіках та статистичних даних, коли і ким проводилися ці дослідження, з якою частотою, їхні звіти та дії.
4. Інформацію про походження вугілля, яке використовується на виробництві Бурштинської ТЕС, і усіх його характеристик.
5. Аналізи із золовідвалу та результати потрапляння з його території у ґрунти та ґрунтові води елементів, котрі містяться в золі та порівняльні таблиці з допустимими нормами та отриманими результатами.
6. Аналізи води, ґрунтів, повітря по усіх населених пунктах, в яких спостерігається осад.
7. Підготувати повний перелік захворювань, які могли виникнути в результаті проживання в зоні дії підприємства, та кількісні дані по кожному населеному пункті хворих за 15 років.
8. Звернутися до Кабінету Міністрів України і доповісти про дану ситуацію та пропозицією закріпити з метою нагляду за ходом ситуації представника з відповідного міністерства, а також з пропозицією переглянути постанову, яка регламентує використання коштів з екологічного податку.

Ну і?..

Після оголошення вимог, було вирішено проговорити окремо по кожному пункту.

Перші два пункти пройшли без довгих обговорень, домовились про терміни та порядок створень робочих комісій.

По третьому пункту слово було надано головному спеціалісту відділу екологічного контролю, земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами, водних ресурсів та атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Віктору Петровському, який відмітив, що для отримання бажаних звітів треба писати окремі інформаційні запити. Також інспектор повідомив, що у вересні 2017-го року на територію ТЕС була недопущена їхня комісія, у зв’язку з чим вони подали лист до національної поліції, але, попри те, що ми з вами вже у 2018-му році, поліція, за словами пана Віктора, ніяк не відреагувала на їхнє звернення. А вони в свою чергу ніяк не схвилювалися тим, що більше півроку їм ніхто не відповідає. Бажання чи ініціативи повторно надіслати до поліції звернення не виникало.

Одна з ініціаторів збору громади Аріна Сивак поставила одразу запитання до представників ДТЕК, як вони коментують дану ситуацію.

Начальник відділу екології ДТЕК "Бурштинська ТЕС" Петро Савка почав пояснювати, що, згідно з законом, вони мало право не пропустити комісію на територію підприємства. Тим паче, аргументував він, до них приїздила депутатська екологічна комісія обласної ради і була ознайомлена з процесом виробництва. Та на запитання керівника ГО "Еко-Галич" Володимира Бучка, чи є хтось з депутатів тієї комісії фаховим екологом, пан Савка не зміг відповісти. Іншими словами, це те ж саме, що приїхали б адміни ГДС, погуляли по території, подивилися на вугілля і ще на якісь процеси, і зробили б висновок, що підприємство працює з дотриманням усіх норм.

Та далі було ще смішніше. Пан Петро Савка попросив не прирівнювати нас до європейців, що викликало обурення в присутніх.(А до кого себе прирівнювати – до колорадських жуків?..)

Рухаємося далі

Далі пішли цифри: 20-21% золи, 70% сірчистий ангідрит, решта оксиди азоту та вуглецю – викиди, які, за словами представника ТЕС, на 95 відсотків поглинають фільтри.

Про наявність у викидах важких металів та сірки довелося нагадати активістам самим. І виявилося, що якраз для них-то і немає фільтрів, ціною у 140 млн кожен (враховуючи статки власника не така вже ляклива цифра, але-але…).

На запитання активістів, чи є ще якісь перевірки, пролунала відповідь, що є. Їх послуги, звісно, оплачує сама ДТЕК, тож пропустимо цей пункт, як риторичне питання.

На запитання Аріни Сивак, чи проводив хтось хоча б якісь дослідження впливу тих самих металів та сірки на стан екології, які захворювання вони викликають при постійному перебуванні в зоні їх розповсюдження, який рівень їхнього потрапляння в ґрунти, воду – ні, ніхто цим питанням фактично не займається.

Тобто, ми й до нині живемо в світі, де щонеділі збираються кошти для онкохворих, де дітям прописують пропити йод, де задихаються від бронхіальних астм, і, водночас, нас переконують, що це не є результатом діяльності ТЕС, а неправильним способом життя, неякісною їжею, нехтуванням профілактичними медичними заходами тощо.

Хм.., хвильку, а що ж ми їмо? Осад на золовідвалі, до прикладу, потрапляє в ґрунт, де росте наша городина, і в ґрунтові води, якою вона живиться... Тож, не буду пояснювати те, що ми всі прекрасно розуміємо.

І якби не той злощасний сірий сніг, можливо, ми б сьогодні і не усвідомили критичності ситуації. Тож усі спроби переконати присутніх, що колись було гірше, і що в них є державні дозволи на шкідливе виробництво, і те, що вони живуть тут разом з нами, аж ніяким чином не згладжувало країв і протестного настрою громадян.

Не відволікаймося на емоції, йдемо далі.

Екологічний податок

По даному питанню виступав представник від ДТЕК Ростислав Витриховський. За його словами підприємство щороку впроваджує соціальні проекти, попри те, що сплачує чималий екологічний податок (306 млн за 2017 рік). Але варто відмітити, що використання коштів даного фонду чітко регулюється Постановою Кабінету Міністрів України. Умови її вже давно викликають обурення та сміх як у влади на місцевому рівні, так і у екологів, адже вона фактично не дає можливості боротися з наслідками забруднення.

Володимир Бучко звернувся до кожного з присутніх із запитанням, чи відчувають вони особисто на собі покращення екології від сплаченого податку розміром, повторюся, в 306 мільйонів гривень? Звичайно ж ні, бо провести так звані "фоси" – це звичайно хороша річ, але аж ніяк не покращує стану нашого довкілля.

На що ж апелював пан Ростислав. За його словами районна рада неодноразово зверталася до КМ України внести зміни до постанови, але всі мають усвідомлювати, що мова йде про всі шкідливі підприємства на території країни, а тому і лобіювати дане питання надважко. Звернемо увагу, що пропоновані зміни включали забезпечення населення питною водою, що насправді не вирішує жодної екологічної проблеми. За словами Володимира Бучка, такі пропозиції мали б вносити науковці-екологи, як і пропозиції щодо правильного використання екологічних коштів.

До чого дійшли?

Варіантів покращити ситуацію вже сьогодні, звичайно, немає, але можна розробити певний план заходів, щоб прискорити вирішення питань з шкідливими викидами. Це встановлення 9 фільтрів по 140 млн, перехід ТЕС на змішану систему – газ і вугілля, європейський план, згідно якого до 2028-го року ТЕС сама має перейти на максимальне зменшення викидів та виробничих процесів. Але що буде, якщо вони цього не досягнуть, ще невідомо. Скоріш за все – відтермінування на черговий строк і штраф. Також були обговорені дії, як «достукатися» до Кабінету міністрів України, аби внести зміни до злощасної постанови.

Щодо питання створення незалежної екологічної комісії Володимир Бучко наголосив, що вона має бути тільки незалежною, європейською і працювати паралельно з українською, інакше все марно і ми навряд отримаємо достовірні дані.

До слова, місцева санепідемстанція, котра розташована наразі у м. Рогатин, схоже отримає нарешті необхідне для екологічних аналізів обладнання, посприяти у чому пообіцяв голова РДА.

Очільник району Микола Попович підтримав громадян і запропонував внести до 15-го лютого пропозиції щодо того, хто має увійти до робочої групи і вже 19-20 лютого зібратися для розробки чіткого плану з вирішення даної ситуації. Також він звернувся до представників ДТЕК з запитанням, чи не будуть вони знову перешкоджати, коли до них приїде незалежна екологічна комісія.

На це ремаркою зауважила Аріна Сивак, якщо у ДТЕК не забажають іти громаді на зустріч, то мають чітко усвідомлювати, що це потягне за собою наслідки: "Щоб ви не думали, що ми тут зібралися кидатись голосними і пафосними фразами. Ми не відступимось, поки все не зміниться. Я не збираюсь чекати онко в своєї дитини. Я попереджую усіх - керівників підприємств, посадовців, депутатів - зауважте: громада більше чекати не буде. Прошу вас всіх прокинутися і взятися до роботи!"

То що ж сьогодні відбулося - початок тривалої боротьби громади проти гіганта ДТЕК, чи шлях до спільного вирішення однієї проблеми на всіх – покаже час. А ми надіємось на згуртованість нашої громади та рішучість довести справу до кінця.

Прочитано 7305 раз
Увійдіть, щоб залишити коментар
jtemplate.ru - free extensions Joomla