Вівторок, 13 березня 2018 16:26

Робоча група по ДТЕК почала працювати

Другого березня в приміщенні Галицької райдержадміністрації відбулося перше засідання робочої групи по ДТЕК.

Нагадаємо, що декілька тижнів тому галичани прокинулися і почали масово закидати до соціальних мереж фотографії, на котрих чітко видно, що сніг потребує, так би мовити, прання, оскільки втратив усі ознаки своєї природної білизни. Те, що причиною такого явища стала діяльність Бурштинської ТЕС, не викликало ні в кого жодних сумнівів. Відтак народилася ініціативна група "Об’єднання "вдячних" ДТЕК".

До робочої групи увійшли депутати Галицької районної та міської рад, Бурштинської міської ради, Більшівцівської ОТГ, громадські активісти, науковці з біології та хімії та представники ДТЕК.

Чому вражаюча сума не вражає?

Починали засідання зі звіту, котрий надали працівники ДТЕК "Про природоохоронну роботу ДТЕК Бурштинська ТЕС за період 2012-2017 роки".

З самим звітом можна буде ознайомитись на сторінці "Об’єднання "вдячних" ДТЕК" в соцмережі фейсбук, а наразі виокремимо декілька ключових позицій, які невідомі пересічному галичанину.

Отож, найбільш вражаюча цифра - 1,3 млрд гривень тільки екологічного податку за період 2012-2017 роки! Вражає, правда? А ефективність використання цих коштів когось вражає? На жаль, ні.

Чому так?

Роками, коли підприємство було державним і вже за часів приватизації, екологічний податок, попри Постанову Кабінету Міністрів України, розприділяється, як було підмічено громадськими активістами на засіданні, третій ночі під солодове віскі" депутатами різних рад: районної, обласної, різних скликань і партій, котрі входили до постійної депутатської екологічної комісії. І ці персони, попри усю красу вишиванок, на жаль мало були зацікавлені у використанні даних коштів на вирішення ряду екологічних проблем на теренах району та територій, на які розповсюджується негативний вплив підприємства.

Отож, перше з того, що б хотілося дізнатися: яка ефективність була досягнута в сфері покращення стану навколишнього середовища завдяки екологічному податку? (Нагадаємо, 1,3 млрд грн за 5 років!!!)

До представників ДТЕК було поставлено запитання, невже їх самих, враховуючи суму, ніколи не цікавило, наскільки якісно використовують ці кошти владою? У відповідь лише знизують плечима - їхня справа платити…

Лісники заради уникнення загоряння в лісі, оборюють його, ми ж стоїмо посеред пожежі

Варто відмітити, що не було жодного разу ініційоване ні підприємством, ні владою дослідження щодо стану навколишнього середовища та виявлення хвороб серед населення, які виникають через понаднормові викиди сірки в повітря. А це 1,5- 2 г на 1 метр кубічний при нормі 0,5 г.

Ремаркою до цього Любов Гордійчук зауважила, що станом на сьогодні в Галицькому районі зареєстровано понад 800 чоловік з онкозахворюваннями, і 2018 рік додав ще близько 12 чоловік, дані по Бурштину надала Леонора Івасюк – понад 300 осіб.

Одразу згадуємо цифру податку і думаємо, що заважало проводити дослідження та попереджувати біду, а не створювати сьогодні благодійні фонди, збираючи необхідні кошти на лікування?

Стоїть гора високая…

Ситуація по золовідвалах є досить напруженою, що визнає і ДТЕК. Відтак, накопичення на сьогодні складають понад 40 млн тонн! Це ще одна вражаюча цифра поряд із цифрою 232,5 га – площа, задіяна під складування золошлакових відходів разом із насосними станціями проясненої води.

Начальник відділу екології ДТЕК "Бурштинська ТЕС" Петро Савка повідомив, що питання про виділення нової земельної ділянки, на якій мали б бути впроваджені європейські стандарти з одночасною рекультивацією існуючих золовідвалів, попри усі намагання підприємства залишаються непочутими на усіх рівнях влади. І проект такий коштуватиме підприємству 350 млн грн. Можливо, тут стає каменем спотикання податок за землю - теж досить гостре, але замовчуване поки що питання. Або ж це небажання місцевого населення розширювати території таких «захоронень», особливо враховуючи попередній досвід.

Ремаркою зауважимо, що минулого тижня нам надійшла ще одна "гора високая" по судових справах щодо золовідвалу в с. Демешківці, які ми наразі опрацьовуємо.

Професор кафедри хімії факультету природничих наук ДВНЗ "Прикарпатський національний університеті ім. Василя Стефаника" д.т.н. Сергій Курта поставив дуже чітке і просте запитання – до кого зверталося ДТЕК з проблемою по золовідвалах. Оскільки питанням, що робити із золою, як мінімум, займаються відповідні інститути і науковці, котрі могли б вже давно надати рекомендації щодо ефективних шляхів вирішення даної проблеми, варто було лише захотіти.

У 2013-2015 років професор був керівником європейського проекту транскордонного співробітництва CLAMROUA-127 з контролю чистоти повітря в Івано-Франківської області України і Марамуреського повіту в Румунії, тож він також проінформував присутніх про дослідження, детальніше про які ми розповімо в іншому матеріалі.

Трішки про позитивне

Позитивом є прийнятий 8 листопада 2017-го року "Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок", який погоджений Європейським Енергетичним Товариством в частині обмеження викидів забруднюючих речовин і забезпечить дотримання великими спалювальними установками жорстких Європейських Директив. (Детально з загальним планом та планом скорочення викидів по ДТЕК можна буде ознайомитись на сторінці робочої групи).

Згідно плану енергоблоки № 1,2,3,4,6 працюватимуть менше 20 000 годин протягом обмеженого терміну, а до  31.12.2023 року планується їхнє повне виведення з експлуатації. Теж саме чекає блоки №5 та 7 – до 40 000 годин і виведення з експлуатації очікується у 2032 році.

Також План передбачає будівництво сіркоочисних установок напівсухої десульфуризації на № 11 – 2027р та №12 – 2028, та встановлення на них тканинних фільтрів, що дає результат очищення близько 99 %. А також ці енерголоблоки очікують азотоочисні установки технології СНКВ+СКВ у 2027 та 2029 роках.

Будівництво сіркоочисних установок мокрого сіркоочищення та азотоочисних установок технології СКВ на блоках № 8, 9 та 10 у 2026, 2023, 2023 роках відповідно.

У плані ще є ряд інших заходів, котрі є вимогами Європейського Союзу. Прикро, що в Україні звикли реагувати лише тоді, коли хтось із-за кордону погрозить пальцем і поставить свої умови. А те, що роками люди в своїй країні намагаються щось змінити з такими гігантами як ДТЕК, залишається лише спробами.

Тож що робити далі?

А далі ми надамо витяг з протоколу:

- офіційно звернутися до ДТЕК "Бурштинська ТЕС" з рекомендаціями щодо вжиття усіх заходів з охорони навколишнього середовища, зменшення викидів в атмосферне повітря та стічні води;

- рекомендувати керівництву ДТЕК "Бурштинська ТЕС" опрацювати та подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо скорочення термінів виконання заходів відповідно розпорядження КМУ від 8 листопада 2017 року №796-р "Про національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок";

- запропонувати співпрацю із Прикарпатським національним університетом у частині розроблення технологічних моделей, зокрема із кафедрою хімії;

- з метою широкого інформування населення району ДТЕК "Бурштинська ТЕС" запровадити постійну рубрику "Екологічний пост" в засобах масової інформації та організувати онлайн трансляцію з енергоблоків тощо;

- Галицькій районній раді рекомендовано підготувати спільне депутатське звернення депутатів Галицького району та Бурштинської міської ради до керівництва обласної ради та обласного депутатського корпусу щодо направлення екологічних коштів на вирішення екологічних проблем та виділення коштів на  заміну фільтрів ДТЕК "Бурштинська ТЕС";

- Галицькій районній державній адміністрації звернутись до Галицької ЦРЛ з вимогою надати аналіз видів захворюваності в розрізі вікових груп за останні роки та динаміку поширення хвороб, які можуть бути викликані погіршенням екологічної діяльності,  зокрема викидами в атмосферне повітря;

- протокол засідання комісії направити на ДТЕК "Бурштинська ТЕС" для врахування в роботі та вжиття відповідних заходів.

Хочеться окремо додати, що деякі пункти будуть розширені або видозмінені у ході роботи, враховуючи чималий обсяг інформації, яку треба отримати, опрацювати та знайти шляхи вирішення проблем. Навіть сьогодні ми не "втиснули" всю інформацію, яку отримали під час першого засідання, а це і використання американського вугілля, і ІР-камери, збільшення норм від держави, розприділення коштів з екологічного фонду до інших районів тощо.

Наразі подано кілька вагомих пропозицій до ДТЕК і керівники даного підприємства повинно вирішити, чи готові вони до співпраці та відкритості. Натомість активісти розглядають усі варіанти, у тому числі і радикальні.

Тож, слідкуйте за роботою робочої групи на сторінці у соціальній мережі фейсбук "Об’єднання "вдячних" ДТЕК" та на сайті "Галич давній сучасний". Якщо ж у вас є цінна для роботи інформація, пишіть, будемо вдячні.

Далі буде.

Прочитано 1949 раз
  • Увійдіть, щоб залишити коментар
    jtemplate.ru - free extensions Joomla