Компоненты, модули, шаблоны и другие Расширения Joomla

Патріот

Запрошуємо усіх любителів писати, ділитись своїми враженнями, думками, новинами, цікавою інформацією

  • Головна
    Головна Тут ви можете знайти усі публікації блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Перелік категорій цього блогу.
  • Теги
    Теги Перелік тегів, котрі були використані у блозі.
  • Блогери
    Блогери Пошук вашого улюбленого блогера з цього сайту.
  • Спільні блоги
    Спільні блоги Знайдіть свої улюблені блоги.
  • Увійти
    Увійти Форма входу

І знову – штанга! )

Додано у в Різне
  • Розмір шрифту: Більше Менше
  • Переглядів: 149
  • 0 коментарів
  • Підписатися на цей запис

Підведені підсумки позачергових парламентських виборів, які пройшли у Вірменії. Партія Нікола Пашиняна «Цивільний договір» здобула переконливу перемогу, набравши близько 54 відсотків голосів.

Всупереч гучним заявам, блок «Вірменія», очолюваний пропутінським Робертом Кочаряном, другим президентом Вірменії, на перемогу якого сподівалися російські пропагандисти, набрав близько 21% голосів, а блок «Честь маю» третього президента Сержа Сагсяна і зовсім провалився, не подолавши 7% виборчий бар'єр.

У Азербайджані і Туреччині не приховують радості з приводу підсумків парламентських виборів у Вірменії. Саме з командою діючої в Єревані влади Баку і Анкара пов'язують свої військові та геополітичні успіхи в регіоні. «Великому Турану» багатовекторність Єревана тільки «на руку». Очевидно, що в відношенні Вірменії цю шахову партію Ердоган розіграв разом із західними партнерами.

Запит на єдиний проросійський курс, який асоціювався з Кочаряном, виявився нижче, ніж запит на багатовекторність Пашиняна, який дружить одночасно і з Заходом - США, Франція, і з Росією - в силу об'єктивних обставин і наявності військової присутності.

Під час прем'єрства Пашиняна Вірменія програла війну з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Тому його перемога на виборах здивувала багатьох експертів. Для Пашиняна - це великий кредит довіри. Адже ще вчора всі його звинувачували в зраді, в тому, що він продався Соросу, і найголовніше - програв Карабахської війну. Саме на цьому «козирі» намагалися побудувати переможну стратегію парламентських виборів Кочарян і повалений Пашіняном Серж Саргсян. Адже ці політики у вірмен асоціюються з перемогою в Першій карбахській війні і завоюванням територій Азербайджану. Але час минув. Прийшли інші покоління, далекі від кривавого карабахського конфлікту минулого століття. І нова війна це лише підтвердила. Молодь в Вірменії хоче спокійно жити, не хоче більше воювати. Такий, для когось несподіваний, результат виборів говорить про зрушення настроїв у вірменському суспільстві - для Вірменії Нагірний Карабах перестав бути темою, яка визначає порядок денний країни. Це довели вибори.

Людей цікавить інше - нормальне життя, економіка, реформи, боротьба з корупцією. Для виборців Вірменії цей шлях уособлює Нікол Пашинян.

Путін знову переоцінив власний вплив на внутрішню політику «союзника», поставив не на тих політиків, не зрозумів реалії сьогодення.

Кремль зазнав поразки у Вірменії не тільки тому, що програв його кандидат. Ця поразка набагато серйозніша чергового «простого програшу» пропутінського кандидата. Тому, що говорить про головну тенденцію, яка є і в сьогоднішній Росії. З’являється нове покоління громадян, яке вже не обтяжене комплексом «вселенської катастрофи» - розпаду СРСР. Кремль з подивом починає розуміти, що людям потрібне просте нормальне стабільне життя. Безпечне по своїй суті. Не анексія Криму та загарбницька війна «під прикриттям» на півдні України, не підготовка до війни з НАТО, не агресивно-безглузда діяльність влади Кремля, за яку світове співтовариство вводить санкції. Міфи та «скрепи», за які так осатаніло б'ється Путін та його оточення, так і не стали реальними цілями нових російських поколінь. Багаторічні протести молоді на вулицях російських міст відображають саме цю тенденцію.

Путін з його порядком денним для Росії, так само, як і його друг Кочарян для Вірменії, безнадійно застаріли, залишилися в минулому, їм більше не піднятися, не «осідлати хвилю». Єдине, що вони можуть – чіплятися за владу у будь який спосіб. Відносно Кочаряна вибори в Вірменії це показали з очевидністю. Нажаль, відносно Путіна в Росії показати те ж саме поки що не можливо за визначенням. Бо в Росії немає вільних демократичних виборів…

Але як тільки теперішня влада Росії буде змушена їх допустити - а це обов’язково трапиться - Путін або його «спадкоємці» програють вчисту. І, нарешті, покинуть політичну сцену. Назавжди…

Ніхто про це не пошкодує. Всі лише зітхнуть з полегшенням.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://m.censor.net/ru/blogs/3275119/_znovu_shtanga_?fbclid=IwAR2ILbGmKxa1HwykKCwHTdgzpeI_lxYLMBlbCOWBcsCzx2yoiajQuA-RfH4)

0

Коментарі

  • Коментарів немає. Залиште першим свій коментар

Залиште свій коментар

Гість Вівторок, 21 вересня 2021

Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x