Патріот

Запрошуємо усіх любителів писати, ділитись своїми враженнями, думками, новинами, цікавою інформацією

  • Головна
    Головна Тут ви можете знайти усі публікації блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Перелік категорій цього блогу.
  • Теги
    Теги Перелік тегів, котрі були використані у блозі.
  • Блогери
    Блогери Пошук вашого улюбленого блогера з цього сайту.
  • Спільні блоги
    Спільні блоги Знайдіть свої улюблені блоги.
  • Увійти
    Увійти Форма входу

Кому вигідно виступати проти вакцинації та поширювати дезінформацію, а також фейки про вакцинацію від COVID-19

Додано у в Різне
  • Розмір шрифту: Більше Менше
  • Переглядів: 247
  • 0 коментарів
  • Підписатися на цей запис

Спільноту людей, які не лише відмовляються від вакцинації, але й спонукають до цього інших, в простослів’ї називають “антиваксерами” (anti-vaxxers, від англійського збірного терміну - anti-vaccination). Умовно групу антиваксерів можна розділити на тих, хто проти будь-якої вакцини, та тих, хто проти вакцини саме від Covid-19. Потрібно також розмежувати рух антиваксерів і тих, хто приходить у коментарі до публікацій стосовно вакцини з тим, аби висловити свою думку чому «вакцина - це чіпування», «щеплення - це геноцид» і т. д. Більшість коментаторів цієї теми висвітлюють свою позицію «тут і зараз», вони коментують не скільки вакцину, як новину, де вона фігурує. При цьому самі вони не є експертами та не володіють достатнім науковим підґрунтям,  натомість підковуються аргументами на кшталт «в мого знайомого сталося…» або «друг мого друга точно знає…». 

Однак слід розуміти, що подібні коментатори, хоч і становлять більшість серед «війн думок» у соціальних мережах, не є антиваксерами. Останні представляють з себе рух, який має свою структуру, що з’явилась ще задовго до пандемії Covid-19 і вочевидь продовжить існувати і після неї. Вони виступають не проти CoviShield, Sputnik V, Pfizer чи котроїсь з інших вакцин, а проти щеплень в цілому.

Водночас в українському сегменті соціальних мереж присутня і критика конкретних виробників.

У будь-якій дискусії на аргументи існують контраргументи. У колі противників вакцинації є свої “проти”: побічні ефекти та ускладнення (ВООЗ не заперечує наявності побічних ефектів різного рівня складності), недовіра до влади (наприклад, вакцина CoviShield часто потрапляла під критику, як малоефективна і закуплена українською владою з позиції «краще мати хоч щось», бажаючих вакцинуватися закликали чекати, поки в наявності з’являться більш якісні та надійніші медикаменти).

Одним з чинників, які негативно впливають на ставлення громадян до щеплень, крім антивакцинаторів, можуть бути й українські ЗМІ. Наприкінці березня засоби масової інформації почали поширювати новини, в яких йшлося про смертельні випадки серед громадян, котрі нещодавно отримали щеплення. Не дивлячись на трагічність ситуації і на те, що на той час не було встановлено жодного зв’язку між щепленням та летальними випадками, гучні заголовки стали черговими аргументами для противників вакцинації.

Проте не всі інформаційні повідомлення в українському сегменті Facebook, котрі стосуються щеплень, є відверто негативними. Крім критики та протестів ще присутнє і просування вакцин. Контент на користь Covishield чи Pfizer поширювали державні інституції. Позиція української влади стосовно використання російської вакцини озвучувалась неодноразово. І Президент, і уряд стверджують про те, що вакцина російського виробництва Спутник V закуповуватись не буде, втім окремі проросійські політики та дотичні до них медіа намагаються лобіювати саме цю вакцину. Ними ж поширювався і наратив про те, що Спутник V є ефективнішим, ніж CoviShield.

Цікава подія, котра стосується вакцинації в Україні, сталися наприкінці березня 2021 року. Про неї повідомила Служба безпеки України. У пресрелізі СБУ міститься інформація про те, що фахівці служби заблокували роботу мережі ботоферм, які розповсюджували фейкову інформацію про нашу державу. Злочинці, котрих затримали в Хмельницькому, займались тим, що дискредитували вакцинацію та працювали на підтримку ЛНР та ДНР. При цьому фінансування на цю діяльність вони отримували з території Російської Федерації. Чи є зв’язок між просуванням Спутник V, дискредитацією інших вакцин та виявленою СБУ ботофермою, наразі невідомо.

Вакцинація – це єдиний ефективний спосіб подолання пандемії COVID-19. Стратегічна мета, яку ставить Міністерство охорони здоров’я, – сформувати в українців колективний імунітет до смертельно небезпечної хвороби. А з цією метою потрібно, аби щонайменше 70% дорослого населення імунізувалися.

Сьогодні як в Україні, так і у світі існує недовіра до вакцин проти COVID-19. Це попри те, що в історії сучасної медицини та фармацевтичних розробок ще не було настільки прискіпливої  уваги до окремого лікарського препарату, як до цих вакцин.

Одна з причин такої недовіри – поширення неправдивої інформації щодо вакцинації. Фейки про вакцину від коронавірусу можуть посіяти у людей недовіру до вакцинації та сповільнити подолання пандемії у світі.

Міф: Масова вакцинація призведе до мутації коронавірусу

Правда: Масова вакцинація не тільки не призведе до мутації коронавірусу SARS-CoV-2, а й навпаки допоможе запобігти цьому через колективний імунітет. Якщо щепити значну частину населення, то вірусу не буде, де мутувати, і його нові штами з'являтимуться  з меншою ймовірністю.

 Міф: Американський Червоний Хрест заборонив вакцинованим бути донорами крові

Правда: У соцмережах поширюється фейк, ніби Американський Червоний Хрест потребує донорів крові, але люди, яких вакцинували проти COVID-19, начебто, не можуть ними стати. Це неправда. На сайті Американського Червоного Хреста зазначено, що люди, яких щепили від COVID-19 інактивованою вакциною (наприклад CoronaVac від Sinovac) або вакциною виробництва AstraZeneca, Janssen, Moderna, Novavax або Pfizer можуть здавати кров для донорства відразу після вакцинації. 

 Міф: Людина може заразитися COVID-19 внаслідок вакцинації

Правда: Неможливо заразитися COVID-19 від вакцин, бо жодна з них не містить живого вірусу, здатного спричинити хворобу. Вакцини вчать нашу імунну систему розпізнавати та боротися з коронавірусом. Іноді цей процес може викликати такі симптоми, як лихоманка. Вони нормальні та є ознакою того, що організм створює захист від вірусу. Якщо невдовзі після вакцинації ви все ж отримали позитивний тест на COVID-19, то можливо, що на момент щеплення вже були інфіковані коронавірусом, але не знали цього.

 Міф: Вакцина Pfizer призводить до безпліддя у жінок

Правда: Поширюється твердження, що нібито  вакцина Pfizer/BioNTech навчить імунну систему організму атакувати білок синцитин, який бере участь у формуванні плаценти, а це, своєю чергою, призведе до безпліддя в жінок. Це не так. Ще під час клінічних випробувань вакцин кілька досліджуваних жінок завагітніли. Понад 130 000 вагітних в США вакцинувалися проти COVID-19. Дослідження на понад 35 000 вагітних, яких щепили проти COVID-19 мРНК-вакцинами, засвідчили, що немає жодних доказів того, що вакцини можуть нашкодити вагітній або ембріону.

 Міф: Вакцини проти COVID-19 спричиняють імпотенцію

Правда: Виробники вакцин запевняють, що не було зафіксовано жодного випадку, коли щеплення проти COVID-19 спричинило б еректильну дисфункцію. Клінічні випробування не виявили таких побічних ефектів. Також виробники ніколи не отримували повідомлень про побічні реакції, пов’язані з еректильною дисфункцією. Водночас зараз проводять дослідження, попередні результати яких свідчать про те, що  таку проблему може викликати перенесений COVID-19.

 Міф: Вакцина проти коронавірусу спричиняє розсіяний склероз

Правда: Насправді лише в єдиному випадку при випробуванні вакцини AstraZeneca повідомили, що у досліджуваного виявили розсіяний склероз, в іншому — запалення спинного мозку. В обох випадках експерти дійшли висновку, що хвороба не мала стосунку до вакцинації.

 Міф: мРНК-вакцини — генетична зброя, яка змінює наші гени

Правда: мРНК-вакцини проти COVID-19 ніколи не потрапляє в ядро клітини, де розташована  наша ДНК. мРНК нікуди не інтегрується, не вмонтовується, не заходить у ядро клітини, не змінює геном, а через кілька днів руйнується. Це означає, що мРНК не може впливати чи взаємодіяти з нашою ДНК будь-яким чином. Натомість мРНК-вакцини працюють із природними захисними силами організму, щоб безпечно виробити імунітет до COVID-19.

 Міф:  Нобелівський лауреат Люк Монтаньє заявив, що всі вакциновані від COVID-19 помруть протягом двох років через антитілозалежне посилення інфекції

Правда: Люк Монтаньє не говорив про смерть усіх вакцинованих від COVID-19 протягом двох років. Вчений вважає, що кількість смертей після щеплення збільшиться через антитілозалежне посилення інфекції, коли антитіла, які формуються проти вірусу, посилюють можливість вірусу викликати інфекцію замість того, щоб захищати організм.

Втім, це теж неправда. Ефекту антитілозалежного посилення інфекції не було зафіксовано під час клінічних випробувань вакцин проти COVID-19. Вакциновані люди рідше хворіють на COVID-19, а якщо хворіють, то переносять його легше. Це означає, що вакцини не викликають такого ефекту. 

 Міф: Якщо людина раз відмовилася вакцинуватися, вона більше не матиме шансу отримати щеплення безоплатно

Правда: Людина, що не отримала щеплення проти COVID-19 з якихось причин, може записатися до списку очікування на вакцинацію. Це можна зробити за допомогою сайту чи застосунку Дія або звернувшись до роботодавця, якщо людина належить до груп з високим пріоритетом вакцинації. Також вона може ще раз записатися на вакцинацію через сімейного лікаря чи телефон реєстратури пункту щеплення.

Вакцинація якомога більшої кількості українців є запорукою формування колективного імунітету. Тому щеплення  проти COVID-19 отримають усі охочі.

 Міф: Авіакомпанії рекомендують людям, яких щепили проти COVID-19, не подорожувати літаками через підвищений ризик утворення тромбів 

Правда: Міжнародна асоціація повітряного транспорту заявила, що авіакомпанії не надають таких рекомендацій, а вакциновані проти COVID-19 люди можуть подорожувати літаками без будь-яких обмежень. Під час польоту внаслідок тривалої відсутності руху та тиску повітря дійсно можуть розвинутися тромбози глибоких вен ніг.  Втім, вони ніяк не пов’язані з тромбозами судин головного мозку та черевної порожнини, які вкрай рідко реєстрували після вакцинації  проти COVID-19. Медичні експерти вважають, що немає підстав вважати, що щеплення проти COVID-19 може вплинути на ризик виникнення тромбозів під час повітряних подорожей.

 Міф: Вакцинація проти COVID-19 може порушити менструальний цикл

Правда: Поки що немає досліджень, які підтвердили б вплив вакцин на менструальний цикл. Порушення менструального циклу - досить поширене явище, яке може бути викликане стресом, зміною ваги, зміною фізичної активності й фоновими захворюваннями.
         Міф: Вакцини Pfizer і Moderna викликають сильний анафілактичний шок

Факт: Насправді сильну алергічну реакцію після вакцинації фіксують лише в одному випадку на сотні тисяч вакцинованих. За даними Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США, протягом десяти днів зі старту в США масової вакцинації препаратом Pfizer/BioNTech на 1 млн 900 тис. введених доз зафіксовано близько 20 випадків важких алергічних реакцій, включно з анафілаксію, тобто 11,1 випадків на мільйон введених доз. У більшості пацієнтів, які мали такі реакції, в минулому була тяжка алергія на інші ліки. У США під час щеплень вакциною Modernа, зареєстровано 2,5 випадки алергічних реакцій на мільйон доз.

Міф: Вакцина AstraZeneca створена з використанням клітин абортованих плодів

Факт: Для розробки вакцини, AstraZeneca і справді використовувала клітинну лінію HEK 293, яка походить від абортованого плоду з Нідерландів (1973 рік). Проте та вагітність була перервана законно, з інших причин, а не з метою досліджень вакцин. Відтоді науковці неодноразово тиражували та клонували ці клітини. У самій вакцині немає цих клітин. Тим більше ніхто спеціально не робить абортів, аби використовувати клітини ембріонів для створення вакцин.

Міф: «Всі індійські вакцини набагато гірші за європейські».
МОЗ України зазначає: «Виробництво вакцин вимагає дотримання надзвичайно високих стандартів якості, тому дуже мало компаній можуть запустити такі процеси. В Індії працюють понад 3 тисячі фармкомпаній та понад 10 тисяч фармвиробництв. Вона посідає третє місце на світовому фармринку. Саме Індія забезпечує приблизно 65% світового ринку вакцин. Індійський Serum Institute, який виробляє AstraZeneca (CoviShield), – це найбільше підприємство світу з виробництва вакцин, котре експортує свою продукцію до 140 країн. 65% всіх дітей на планеті хоча б раз робили щеплення вакциною від цього виробника. Препарати Serum Institute вже багато років використовують в Україні. Всі вакцини від Serum Institute мають відповідний висновок Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо якості та безпечності».

Міф: Вакцина Covishield — це «генерик», який не має нічого спільного з вакциною Oxford/Astrazeneca.

Це неправда. Covishield виготовляють в індійському Інституті сироватки крові (Serum Institute of India) за ліцензією AstraZeneca. По суті, Covishield — це та сама вакцина AstraZeneca, тільки виготовлена на індійському заводі. Вона схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Дозвіл на її використання також дали Велика Британія, Канада, Європейський Союз та Індія. В Україні теж ретельно вивчили всі документи, які надав виробник, та 22 лютого 2021 р. зареєстрували цю вакцину для екстреного застосування.

Міф: Через низьку ефективність вакцини Oxford/AstraZeneca ВООЗ рекомендує використовувати її тільки в надзвичайних випадках, коли держава не може закупити якісніший препарат.

Насправді всі вакцини проти COVID-19 зареєстровані ВООЗ тільки для екстреного медичного застосування, тобто їх дозволено використовувати лише в надзвичайних ситуаціях, як-от пандемія. Поки неможливо вакцинувати всіх охочих, ВООЗ рекомендує вакцину Oxford/AstraZeneca для щеплення медичних працівників та людей віком 65 років і старше. Ніяких застережень, що цю вакцину можна застосовувати лише у крайньому разі, ВООЗ не давала. Навіть якщо вакцина не має стовідсоткової ефективності, це не означає, що після вакцинації громадяни залишаються незахищеними. Навіть якщо після щеплення цією вакциною ви все одно захворієте на коронавірусну хворобу, її перебіг буде набагато легшим, а ймовірність отримати ускладнення – набагато нижчою.

Міф: Всі індійські вакцини набагато гірші за європейські.

Виробництво вакцин вимагає дотримання надзвичайно високих стандартів якості, тому дуже мало компаній можуть запустити такі процеси. В Індії працюють понад 3 тисячі фармкомпаній та понад 10 тисяч фармвиробництв. Вона посідає третє місце на світовому фармринку. Саме Індія забезпечує приблизно 65% світового ринку вакцин. Індійський Serum Institute, який виробляє AstraZeneca (CoviShield), – це найбільше підприємство світу з виробництва вакцин, котре експортує свою продукцію до 140 країн. 65% всіх дітей на планеті хоча б раз робили щеплення вакциною від цього виробника. Препарати Serum Institute вже багато років використовують в Україні. Всі вакцини від Serum Institute мають відповідний висновок Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо якості та безпечності.

Міф: Європа відмовляється від AstraZeneka/Covishield

Це неправда. 11 березня Італія прийняла рішення заборонити використання серії доз вакцини AstraZeneca/Covishield як запобіжний захід після повідомлень «про деякі серйозні негативні наслідки»: в непідтвердженої кількості людей утворилися тромби. Однак італійський державний регулятор медицини наголосив, що в даний час не встановлено зв'язку між передбачуваними побічними ефектами та введенням доз. Згодом за Італією скандинавські країни Данія, Ісландія та Норвегія тимчасово припинили процес вакцинації AstraZeneca/Covishield цією самою партією, яка йшла тільки на Європу. Данія зробила це на 14 днів – влада країни не заявила, що існує "прямий зв'язок між вакциною та тромбами", "на даний момент". В інтерв’ю DW Полі Рой, вірусолог з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини сказала, що, на її думку, згустки були, однак, "ймовірно, не завдяки самій вакцині". Датське агентство з лікарських засобів розпочало розслідування щодо вакцини. Дослідження проводиться відповідними установами в інших країнах ЄС, а також Європейським агентством з лікарських засобів (EMA), яке відповідає за оцінку та нагляд за лікарськими засобами в 27-членах ЄС. До завершення розслідування, використання саме цієї європейської партії AstraZeneca призупинили ще низка країн, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Люксембург. "У даний час немає жодних ознак того, що вакцинація спричинила ці стани, які не вказані як побічні ефекти з цією вакциною", - йдеться у повідомленні EMA. - "Переваги вакцини продовжують перевищувати ризики". До того, 8 березня Австрія тимчасово призупинила використання AstraZeneca під час розслідування смерті від порушень згортання крові та хвороби від легеневої емболії. Проте вже 10 березня Агентство EMA повідомило, що не знайшло доказів, що пов'язують австрійські випадки з вакциною. Нагадаємо, що 2 березня Президент України Володимир Зеленський публічно отримав першу дозу щеплення від COVID-19 препаратом CoviShield, який виробляється за офіційною ліцензією розробників з британського Оксфордського університету та фармакологічної компанії AstraZeneca.

Міф: В інтернеті з'явився “калькулятор” черги на вакцинацію проти COVID-19, який став популярним серед населення. Він прораховує наявні темпи вакцинації та “прогнозує” щеплення людей не з груп ризику не раніше 2040 року

Факт: Некоректно використовувати дані кількості щеплених на старті вакцинації. Адже кампанія з імунізації проти COVID-19 в Україні розгортається поетапно, відповідно до наявної кількості вакцин в країні. Наразі в пунктах щеплень та мобільними бригадами вакцинують медичний персонал, соцпрацівників і військових. З надходженням нових партій вакцин збільшуватиметься кількість пунктів щеплень та мобільних бригад, відповідно зростатимуть темпи імунізації, а також розпочнеться вакцинація інших категорій населення. 

Суперечки щодо вакцинації виникають постійно і  не лише в Україні. Тож не дивно, що в епоху всесвітньої пандемії Covid-19, коли під ризик ураження вірусом потрапила максимально велика кількість людей з різних етнічних, вікових, соціальних груп, це питання почало значно активніше циркулювати у соціумі. Більше того, останній рік значна частина нашого спілкування відбувається в онлайн-форматах, а соціальні мережі давно стали одним з основних джерел новин для українців.

Пам’ятайте, що правдиву й вичерпну інформацію про вакцини можуть надати тільки медики. Не довіряйте неперевіреним джерелам, дотримуйтеся інформаційної гігієни. І знайте, що вакцинація – це важливий крок до збереження здоров’я і життя!

 

 

0

Коментарі

  • Коментарів немає. Залиште першим свій коментар

Залиште свій коментар

Гість Четвер, 26 травня 2022

Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x