Патріот

Запрошуємо усіх любителів писати, ділитись своїми враженнями, думками, новинами, цікавою інформацією

  • Головна
    Головна Тут ви можете знайти усі публікації блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Перелік категорій цього блогу.
  • Теги
    Теги Перелік тегів, котрі були використані у блозі.
  • Блогери
    Блогери Пошук вашого улюбленого блогера з цього сайту.
  • Спільні блоги
    Спільні блоги Знайдіть свої улюблені блоги.
  • Увійти
    Увійти Форма входу

Звинуватив найбільшу в світі IT-компанію у змові з РФ: як звільнений чиновник "викрив" Дію

Додано у в Різне
  • Розмір шрифту: Більше Менше
  • Переглядів: 1082
  • 0 коментарів
  • Підписатися на цей запис

b2ap3_thumbnail_20211228-082933.jpgЗвільнений із Держагенства з питань електронного уряду Сергій Антоненко вже кілька років "викриває" Міністерство цифровізації. Найгучніше його "розслідування" показали в сюжеті центрального телеканалу, новину особисто прокоментував секретар РНБО Олексій Данілов.

"Зраду" ексчиновник виявив у співпраці Дії з великою американською IT-компанією у рамках технічної підтримки від США. Виявилося, що айтішники, як і Google, Apple і Microsoft, мають офіс у РФ. А в типовому договорі йдеться, що до роботи можуть залучати співробітників усіх своїх офісів. Мовляв, ось він і зв'язок із країною-агресором.

Про те, як "викрили" Дію і чи є загроза, що бази даних "зіллють", читайте в матеріалі OBOZREVATEL. 

Дія та звільнений співробітник: кого і як викрив чиновник

Ще два роки тому український офіс міжнародної IT-компанії EPAM (працює в 40 країнах світу, штаб-квартира розташована у США) підписав із Фондом Східна Європа договір, згідно з яким їхні програмісти погодилися допомогти розробити архітектуру мобільного засосунку Дія.

Фонд Східна Європа таким чином реалізував проєкт USAID/UK (Агенція США з міжнародного розвитку). То була технічна допомога від міжнародних партнерів. EPAM відомий у всьому світі, він потрапляв в американський рейтинг Forbes "20 найбільш швидкозростаючих технологічних зірок Америки", це публічна компанія-учасник S&P 500. Вони змушені дотримуватися жорстких вимог щодо фінансової звітності, руху коштів, бенефіціарів тощо.

Саме в цій співпраці Сергій Антоненко і знайшов "зраду". Але все по порядку. В Україні є сайт, присвячений "викриттю" Дії – legal informatics. Як пише саме видання, його створила громадська організація "Науково-дослідний центр правової інформації". Перші публікації з'явилися у 2019-му. Тоді на сторінках розміщували історичні довідки, документи, плани розміщення інформації на веб-сайті Ради, наукові матеріали. Але потім тематика кардинально змінилася.

Сталося це після звільнення голови організації Сергія Антоненка із Державної агенції з питань електронного уряду. Агенцію закрили, натомість створили Мінцифру, а Антоненко залишився без роботи. Відтоді наукові дослідження публікувати перестали, але з'явилися матеріали про те, як влада насамперед через Мінцифри "продовжує множити загрози існуванню держави, руйнувати здоров'я та знищувати життя простих громадян".

Під керівництвом Антоненка legal informatics розкрили чергову "зраду": за американські гроші підписали договір із найбільшою міжнародною IT-компанією. Аргумент колишніх чиновників проти нових: у договорі, виявляється, є норма, за якою до роботи EPAM може без погодження залучати будь-який зі своїх офісів у 40 країнах світу. Будь-який, включно з офісом у Росії.

Відразу ж legal informatics охрестив найбільшу публічну компанію "офшорним виробником програмного забезпечення" і вказав, що в Росії їхній офіс є одним із провідних та бере участь у розробці великих системних проєктів. Щоправда, забули уточнити, що український офіс також вважається найбільшою ІТ-компанією в країні з 12,5 тис. співробітників.

 

То чи була "зрада"?

Головне питання: якщо EPAM могла залучати, зокрема, і російський офіс, чи це означає, що росіяни могли отримати бази даних українців? У пресслужбі Дії нам заявили: у розробці програми брали участь винятково співробітники українського офісу EPAM.

А договір, згідно з яким могли залучати всі офіси – типовий. Такий самий просять підписати і в Google. Тобто, якби українському уряду, наприклад, вдалося підписати договір з Google для розробки нового додатка для пенсіонерів, з таким самим успіхом можна було стверджувати, що Google "зіллє" дані через свій офіс у Росії.

Але це не все: розробники програми створювали його архітектуру, баз даних там не було і немає. У Дії нічого не зберігається. До неї вже після розробки під'єднали наявні реєстри. Тобто навіть якби російський офіс вирішив таємно долучитися до роботи своїх українських колег EPAM та вкрасти інформацію про українців, зробити б цього не вдалося.

"Останні два роки над застосуванням та впровадженням цифрових послуг працює тільки команда Дії. Ніяка інша компанія чи країна не мають доступу до застосунку. Також звертаємо вашу увагу, що бази даних мобільного застосунку Дія взагалі не містять жодних персональних даних українців. По суті, застосунок є транзитним шляхом, платформою, яка відображає ті знання, які є про вас у реєстрах", – пояснюють у Дії.

Ба більше, якби російським спецслужбам раптом знадобилася база даних українців, щоб її отримати, не потрібні спецагенти в офісах міжнародних ІТ-корпорацій. Досить просто зайти в інтернет, відкрити спеціальний браузер, даркнет, і купити базу великого банку, поштового оператора, органів влади. Як уже неодноразово писав OBOZREVATEL, персональні бази даних українців "зливали" в мережу та перепродавали неодноразово.

Тобто вся суть "розслідування" зводиться до одного: програму розробляла компанія з офісами по всьому світу, зокрема і в РФ. Але тут варто зауважити, що пошукові системи, поштова електронна служба, компанії, які створюють операційні системи – всі вони мають офіси в Росії. Чи це означає, що для створення державних сервісів ці найбільші світові корпорації залучати не можна?

Коментарі

  • Коментарів немає. Залиште першим свій коментар

Залиште свій коментар

Гість Четвер, 18 квітня 2024

Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x