Явище переїзду випускників українських шкіл на навчання за освітніми програмами до країн ЄС, особливо Польщі, останніми роками набуває все більшого поширення. Офіційної статистики немає, але за приблизними підрахунками число українських студентів у ЄС складаєвід 60 до 70 тисяч  і тільки у Польщі – понад 30 тисяч. Українці становлять 55 % усіх закордонних студентів цієї країни. За результатами проведених опитувань лише 9 % з них планує повернутись на Батьківщину, 28 % - залишитись у Польщі, 29 % переїхати в іншу країну ЄС.

У перспективі, більшість з цих студентів залишаться працювати за кордоном, а економіка втрачає кваліфіковану робочу силу, що негативно впливатиме на ВВП, сплату податків до бюджету, розвиток економіки. Варто також пам’ятати, що Україна інвестувала чималі кошти у розвиток молодих людей, з місцевих бюджетів фінансувалось їх навчання у школах та інші витрати. З економічної точки зору, якщо припустити що цістуденти навчались би в Україні, це додатково принесло би системі вищої освіти понад 1 мільярд гривень (приблизно 67 000 студентів, щосплачували б середнюціну в 15 тисячгривень в рік за навчання).

Багато країн створюють чимало стимулів для залучення українських студентів на навчання у своїх університетах. Серед прикладів ті ж Польща, Словаччина, Чехія, Німеччина. Українські студенти мають гарний рівень підготовки, схожий менталітет, перспективу по закінченню навчання залишитись та працювати на економіку їх країни.

Орієнтовний мінімальний рівень цін, залежності від ЗВО та регіону складатиме від 20 тисяч і вище. Для порівняння, вартістьнавчання у приватних східноєвропейських ЗВО складаєорієнтовно 1000 доларів США (28,03 тисяч гривень на момент подачі матеріалу до редакції). У державних воно є значно дорожчим.

Окремо також потрібно враховувати соціально-психологічний фактор. У Польщі, як і в більшості європейських країн, учні шкіл закінчують навчання на рік пізніше, аніж в Україні. Відповідно наші учні, що поступають на навчання на бакалаврські програми в ЄС є на рік молодшими і багатьом з них непросто адаптуватись до навчання, переважно, коли мова йде про навчання на бакалавраті.

Оскільки навчання на бакалавраті у багатьох країнах ЄС, переважно, триває 3 роки, вступники на магістратуру в Україні та ЄС мають однаковий вік. Різниця у віці спричиняє соціально-побутові незручності, психологічні проблеми. Українцям буває непросто адаптуватись до груп з іншою мовою навчання та старшими колегами.

Отже, вища освіта не мета а засіб. Засіб який допоможе учням, студентам побачити і відкрити десятки і сотні вікон можливостей, тому виникає закономірне, і, мабуть, риторичне запитання - навіщо їхати за кордон, коли ці можливості надають кращі ВНЗ Івано-Франківської області.