Запрошуємо усіх любителів писати, ділитись своїми враженнями, думками, новинами, цікавою інформацією
Розбила так, що уламки розлетілися за шафу, холодильник
і повз твої вуха.
Ти, навіть, не здригнувся, а я, здається, що простигла
учора на балконі, знаєш, там де живе шалена осінь?..
Це ж треба, щоб так було байдуже
на молоко, що бігло в усі шпарини, та я б і не встигла
зловити падаюче горнє і водночас твій погляд,
мало статись щось одне - твій погляд...
З тобою стала боятись дверей і дороги додому,
раптом забудеш її або ж вони закриються з того боку?
Ай, темперература принесла думки гірше від снів,
я здається простигла, аа, вже це казала, то ж що тепер?
В очікуванні застигло навіть молоко, слати все б то до усіх чортів,
та сил нема, нема, прогнати, вимести геть, то ж вгамуйся серце,
випий аспірин, прийди до тями і спіймай щось варте - твій погляд...
ми жінки-фантазерки, віримо у сни, гороскопи, і навіть прогноз погоди, але ми вперто продовжуємо не довіряти нашим чоловікам життя, серце і розум. Все щось в лихоманці шукаємо привід аби літав голосно посуд, хочемо доказів любові, аби нас оцінили за те, що такі от стервозно-прекрасні музи їм дісталися в нагороду))) ми судимо про них, порівнюючи із собою, а чоловіки навпаки, тож часом суть сварки у банальному непорозумінні. Інколи можна і залишити мітлу в кутку) любові всім і аби вона не потребувала доказів.