Діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні усвідомлювати, перш ніж здійснювати операції з криптовалютами. "Усі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюти, мають усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик".

Зокрема, до основних ризиків належать:

- можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти, або інфраструктуру користування;

- відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

- можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв’язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації з коштами у національній чи іноземній валюті єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Через невизначений статус криптовалют державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;

- складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;

- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики ? спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;

- відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. Це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов’язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

У житті кожного школяра приходить момент, коли потрібно визначитися з майбутньою професією. Для того, щоб студентське життя наситити цікавими подіями, пригодами, корисними ситуаціями, потрібно правильно вибрати не тільки майбутню професію, а й вищий навчальний заклад.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника – сучасний конкурентоспроможний освітній та науково-дослідницький центр міжнародного рівня, потенціал якого впливає на розвиток регіону та формування людського капіталу.

У 2021 році Прикарпатський університет посів перше місце у рейтингу Scimago серед вітчизняних закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, пише WestNews.

SCImago Institutions Rankings – цеглобальний рейтинг наукових установ, що публікується з 2009 року групою SCImago  – науково-дослідницької організації, що базується в Іспанії, в яку входять члени Вищої ради з наукових досліджень (CSIC) з Гранадського університету, Мадридського університету імені Карла III, Університету Алькали, Університету Естремадури та інших великих освітніх установ Іспанії.

SCImago Institutions Rankings є престижним наукометричним рейтингом, особливість якого полягає у використанні бази даних Scopus. SCIMago є рейтингом наукових організацій, а не тільки  ЗВО. Єдинео бмеження на входження в даний рейтинг – мати неменше 100 публікацій будь-якого типу, що індексуються Scopus за 5 років, що передують року публікації рейтингу. Наприклад, для рейтингу 2020 р. брався до уваги період  2015-2019 рр.., відповідно для 2021 – за 2016-2020 рр.  

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника здійснює підготовку фахівців за 7 спеціальностями фахового молодшого бакалавра, 82 спеціальностями та освітніми програмами рівня бакалавра, 70 спеціальностями та освітніми програмами рівня магістра, 25-ма спеціальностями підготовки докторів філософії, 18-ма спеціальностями підготовки докторів наук, веде плідну науково-дослідну та інноваційну діяльність. За весь час своєї діяльності у закладі вищої освіти було підготовлено понад 140 тисяч фахівців.

Університет підтримує тісні зв’язки з багатьма науковими та навчальними закладами світу, зокрема США, Азії  і ЄС  багато іноземних студентів обирають саме цей навчальний заклад.

Університет є членом міжнародних консорціумів: член Європейської асоціації університетів (2010 р.); член консорціуму Варшавського та українських університетів (2006 р.);  член міжнародного консорціуму університетів (2015 р.); член консорціуму університетів Балтійського регіону та України (2015 р.); член міжнародної університетської спільноти «Один пояс – один шлях» (2016 р.); член Великої хартії університетів «magnachartauniversitatum» (2018 р.).

У рамках європейської програми Еразмус+ КА2 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника отримав грантові кошти для 5 проєктів. У проекті MoPED – «Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання» вперше в Україні університет виступає грантоотримувачем. У рамках європейської програми Еразмус+ KA1 Університет реалізовує 9 програм академічної мобільності студентів та викладачів.

Крім того, серед іншого функціонують 23 навчально-наукові центри, Міжнародний науковий центр “Обсерваторія”, Національний контактний пункт програм ЄС Горизонт – 2020 за напрямком “Нанотехнології, сучасні матеріали та передові сучасні виробництва”, Науковий парк “Прикарпатський університет”,  Ботанічний сад, Дендропарк “Дружба”, Наукова бібліотека, 2 міжвідомчі лабораторії, 10 наукових лабораторій.

Успішно реалізуються міжнародні проєкти – Державний інвестиційний проект «Будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України (селище Микуличин Івано-Франківської області)» та проєкт “Міжнародний науковий центр “Обсерваторія” на горі Піп Іван” (г. Піп Іван, Чорногірський хребет, Карпати), який виконується за грантові кошти ЄС.

Структура Університету:

11 факультетів – факультет іноземнихмов, факультет психології, факультет математики та інформатики, економічний факультет, фізико-технічний факультет, факультет фізичноговиховання та спорту, педагогічний факультет, факультет філології, факультет історії, політології і міжнародних відносин, факультет природничих наук, факультет туризму;

4 інститути – Навчально-науковий юридичний інститут, Навчально-науковий інститут мистецтв, Коломийський навчально-науковий інститут (м. Коломия), Інститут після дипломної освіти та довузівської підготовки, 1 коледж – Івано-Франківський фаховий коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Інші структурні підрозділи – Навчально-науковий центр якості надання освітніх послуг та дистанційного навчання, інформаційно-обчислювальний центр, спортивно-оздоровчий комплекс “Смерічка”, 2 музеї, стадіон “Наука”, спортивний комплекс “Олімп”.

Працюють 77 кафедр, серед науково-педагогічних працівників яких 174 доктори наук, професори. Професор Лущак В. І.  входить до рейтингу 50 найкращих науковців України, доценти Лущак О. В. та Кубрак Г. М. – до рейтингу 50 найкращих молодих вчених України.

Викладачі та студенти одні з перших в Україні розпочали протестні акції, які переросли у Революцію Гідності. Героєм Небесної Сотні став студент філософського факультету Роман Гурик, “Герой України” (посмертно).

Порівняно з іншими ВНЗ країн ЄС, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника − унікальне культурно-освітнє явище, його наукову значущість високо оцінюють за кордоном. Це університет, що плекає під своїм крилом інтелектуальну, творчу та креативну  молодь, котра, попри усі перепони, має змогу належним чином розкрити свій науковий та особистісний потенціал.

«Університет здійснює підготовку фахівців для нафтогазового комплексу та суміжних галузей, виконує науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи для підприємств і установ різних галузей економіки нашої держави. Абітурієнти охоче обираютьцей ЗВО, адже тут можна одночасно й вчитися, й працювати, а також – отримати два дипломи (державного та європейського зразків).

Науково-дослідна робота в університеті має давнє європейське коріння. Основний напрям науковоїдіяльності учених ІФІНГ — це розроблення та удосконалення технологій і технічних засобів інтенсифікації процесів розвідки, буріння, видобутку, транспорту та зберігання нафти і газу.

1994 року ІФІНГ акредитовано за ІV рівнем і реорганізовано у державний університет. Такі організаційні зміни дали значний поштовх науково-дослідній роботі: створено Нафтогазовий технологічний центр; 19 класів комп'ютерної підготовки, два науково-дослідних інститути (нафтогазових технологій, екологічноїбезпеки та прикладних ресурсів), навчальний науково-виробничий центр «Інтехцентр». 2000 року університет створив інноваційну структуру «Нафтогазовий науково-технологічний парк», метою якої є організація розробки та прискореного впровадження нових наукомістких, конкурентоспроможних, енергоощадних та економічно безпечних технологій і технічних засобів пошуку, видобутку, транспорту, зберігання і переробкинафти і газу. У 2007 році створено науково-дослідний інститут нафтогазової енергетики та екології.

У складі науково-дослідної частини університету функціонують науково-досліднілабораторії, відділ комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності та інформаційних технологій; відділстандартизації, сертифікації, метрології та управління якістю; відділ підготовки фахівців високої кваліфікації.

У продовж 2005—2016 рр. 20 науково-педагогічних працівників університету стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки. Молоді науковці ВНЗ постійноотримують стипендії Президента України для підтримки наукових досліджень докторів наук, Кабінету Міністрів України для молодих учених, іменні стипендії Верховної Ради України.

Важливим напрямом науково-інноваційної діяльності університету є 19 наукових шкіл, в рамках яких виконуються фундаментальні та прикладні дослідження на  світовому рівні. До пріоритетних фундаментальних напрямів наукових досліджень належать найважливіші проблеми фізико-математичних та технічних наук, фундаментальні проблеми сучасного матеріалознавства. Серед прикладних напрямів — це інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; новіречовини і матеріали. Вони підпорядковані Комплексній цільовій програмі університету «Науково-організаційні засади нарощування видобутку вітчизняних нафти і газу, їх транспортування та диверсифікації постачання для енергетичної безпеки України», положення якої лягли в основу підписаного Меморандуму про співпрацю між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ІФНТУНГ щодо нарощування видобування вітчизняних енергоносіїв та забезпечення широкої диверсифікації шляхів і джерел постачання первинних енергоресурсів, зокрема нафти і природного газу. Науковці ІФНТУНГ взяли участь в розробці засад реформування енергетичного сектору країни.

Завдяки організації навчального процессу відповідно до замовлень роботодавців близько 85% студентів отримують роботу. Так, цьогоріч ІФНТУНГ визнано одним із лідерів в Україні щодо працевлаштування випускників.

Явище переїзду випускників українських шкіл на навчання за освітніми програмами до країн ЄС, особливо Польщі, останніми роками набуває все більшого поширення. Офіційної статистики немає, але за приблизними підрахунками число українських студентів у ЄС складаєвід 60 до 70 тисяч  і тільки у Польщі – понад 30 тисяч. Українці становлять 55 % усіх закордонних студентів цієї країни. За результатами проведених опитувань лише 9 % з них планує повернутись на Батьківщину, 28 % - залишитись у Польщі, 29 % переїхати в іншу країну ЄС.

У перспективі, більшість з цих студентів залишаться працювати за кордоном, а економіка втрачає кваліфіковану робочу силу, що негативно впливатиме на ВВП, сплату податків до бюджету, розвиток економіки. Варто також пам’ятати, що Україна інвестувала чималі кошти у розвиток молодих людей, з місцевих бюджетів фінансувалось їх навчання у школах та інші витрати. З економічної точки зору, якщо припустити що цістуденти навчались би в Україні, це додатково принесло би системі вищої освіти понад 1 мільярд гривень (приблизно 67 000 студентів, щосплачували б середнюціну в 15 тисячгривень в рік за навчання).

Багато країн створюють чимало стимулів для залучення українських студентів на навчання у своїх університетах. Серед прикладів ті ж Польща, Словаччина, Чехія, Німеччина. Українські студенти мають гарний рівень підготовки, схожий менталітет, перспективу по закінченню навчання залишитись та працювати на економіку їх країни.

Орієнтовний мінімальний рівень цін, залежності від ЗВО та регіону складатиме від 20 тисяч і вище. Для порівняння, вартістьнавчання у приватних східноєвропейських ЗВО складаєорієнтовно 1000 доларів США (28,03 тисяч гривень на момент подачі матеріалу до редакції). У державних воно є значно дорожчим.

Окремо також потрібно враховувати соціально-психологічний фактор. У Польщі, як і в більшості європейських країн, учні шкіл закінчують навчання на рік пізніше, аніж в Україні. Відповідно наші учні, що поступають на навчання на бакалаврські програми в ЄС є на рік молодшими і багатьом з них непросто адаптуватись до навчання, переважно, коли мова йде про навчання на бакалавраті.

Оскільки навчання на бакалавраті у багатьох країнах ЄС, переважно, триває 3 роки, вступники на магістратуру в Україні та ЄС мають однаковий вік. Різниця у віці спричиняє соціально-побутові незручності, психологічні проблеми. Українцям буває непросто адаптуватись до груп з іншою мовою навчання та старшими колегами.

Отже, вища освіта не мета а засіб. Засіб який допоможе учням, студентам побачити і відкрити десятки і сотні вікон можливостей, тому виникає закономірне, і, мабуть, риторичне запитання - навіщо їхати за кордон, коли ці можливості надають кращі ВНЗ Івано-Франківської області.

У Польщі регулярно проводять дослідження про ставлення поляків до інших національностей. Кілька досліджень показали, що, на жаль, впав рівень симпатії поляків до всіх іноземців. Зокрема, до українців.

Загальний рівень падіння симпатії поляків до всіх іноземців – близько 20% за останні 5 років. Зменшилось позитивне ставлення навіть до французів та англійців, яким найбільше симпатизували поляки. Це наслідок політики правлячої партії та її інформаційних кампаній. Українці в цьому полі потрапляють під тренд. Плюс історичні суперечки між Україною та Польщею щодо Волині, Бандери. Тему Волині в Польщі регулярно порушують як елемент політичної боротьби, щоб підняти рейтинги політиків.

За останні 5 років у Польщі суттєво зросла кількість злочинів на основі національної та расової нетерпимості. (Інцедент стався 28 червня 2020 року в 17:00 в центрі Легниця. Сімейна пара відпочивала в ресторані і говорила українською мовою. Повз ресторан проходили два поляки Коли вони почули українську мову, то стали ображати пару і агресивно себе поводили. Вони вигукували фразу «Польща для поляків, ідіть до себе», після чого накинулися на українців і побили їх. Варто  зазначити, що це не єдиний випадок расизму в Польщі по відношенню до українців. Так, нещодавно, в одному з міст Польщі, місцевий житель спробував увійти в приміщення магазину без захисної маски. Співробітник магазину, українець, зробив зауваження і попросив одягнути маску. У відповідь поляк вилаявся на хлопця згадавши його етнічну і расову приналежність, після чого вийшов з магазину. )

Особливо багато мови ненависті в інтернеті. Підігрівають ситуацію російські тролі. Але є багато прихильникі в крайніх правих поглядів серед поляків, які сидять в інтернеті й теж займаються цим тролінгом.

Тому добре подумайте перед тим, як поїхати за кордон на навчання чи роботу. Ніхто не знає, з якими життєвими труднощами, ви там зустрінетесь. Як писав В. ШЕРИМЕТА «Скрізь добре, а в дома найкраще, кажуть, стократ!».

До МОЗ України надійшла заявка на реєстрацію російської вакцини проти коронавірусу Sputnik V. Хто лобіює російську розробку в Україні та які у неї шанси потрапити на ринок - у матеріалі D

Протягом 2020 року завдяки заходам підрозділів Служби безпеки України до держбюджету донараховано понад 2,5 мільярда гривень митних платежів. Вилучено предмети контрабанди і виявлено порушення митних правил на суму 510 мільйонів гривень.

Російська Федерація здійнює зміщення уваги із ситуації власне на Донбасі на міжнародний та внутрішньоукраїнський контекст війни. У цей же час українська тематика в інформаційному просторі РФ перетворюється на складову ширшої кампанії — підготовки населення Росії до тривалої конфронтації із Заходом, незалежно від питання Криму та ситуації на Донбасі.

Майже сім років, з лютого 2014 року триває російсько-українська війна.  

У сучасних умовах тероризм постійно трансформується, активно використовуючи нові форми і методи протиправних дій. Сьогодні він представлений не лише бойовиками-одинаками, але й організованими співтовариствами з надзвичайно потужним оснащенням і великими економічними можливостями. Варто зазначити, що основною метою тероризму завжди була дестабілізація державних режимів, формування в населення стурбованості через свою беззахисність перед насильством, зміна державної влади в державі й здійснення інших політичних, національних чи релігійних сподівань.

Майже 7 років з початку військового конфлікту використання Кремлем інформаційного зброї проти України не скоротилося: в повідомленнях прокремлівських ЗМІ інформація про Україну все ще подається спотвореною.

Служба безпеки України блокувала корупційну схему заволодіння бюджетними грошима, виділеними на закупівлю навчального обладнання для дітей за програмою «Нова українська школа».

За останні роки в світі сталися сотні випадків терористичних актів із захопленням заручників. Захоплення в заручники може відбутися   будь-коли і в будь-якому місці (транспорті, установі, квартирі, на вулиці тощо).

Мабуть, немає в Україні людини, котра не чула про «Карту поляка», яку почали видавати українцям з 2008 року, після прийняття урядом Польщі відповідного закону.

Інформаційна війна не закінчилася і через шість років після анексії Криму. За цей час українцям вдалося зменшити довіру до російських ЗМІ та відучити людей від російських соціальних мереж. Проте кількість фальшивих повідомлень не зменшується, а навпаки зростає. Повідомлення складніші – сьогодні вже практично не поширюють жодні фото чи відео, йдеться здебільшого про текст, який змішує і справжню інформацію, і фейкову, завдяки чому виглядає достовірним.

Сьогодні мозок більшості з нас налаштований на інформацію «а що там з коронавірусом?». Ми регулярно моніторимо новини, відстежуємо статистику, обмінюємося думками в соціальних мережах. Через пандемію коронавірусу багатьох людей охоплює паніка та страх заразитися COVID-19.  Ситуація, викликана пандемією коронавірусу, дійсно тривожна. Залишатися байдужим непросто. Та лише від нас залежить, як саме реагувати на це: мати холодну голову й зберігати спокій чи впадати в паніку.

В Україні — розгул тероризму. Саме таке враження може скластися у людей після прочитання стрічки ЗМІ за останні дні. Захоплення заручників в автобусі в центрі Луцька, захоплення поліцейського в Полтаві, вибух біля київської станції метро "Мінська" і це лише найгучніші нещодавні події. Дивних і страшних новин стає все більше.

В наш час особливій зусилля придають організації виникнення надзвичайних подій, пов’язані із терористичними актами. Найбільш небезпечним є вибухові пристрої, які переважно замасковують під предмети побуту, студентську валізу, чи навіть дитячу іграшку, що призначені в першу чергу для травмування і ураження людей.