Шаблоны для Joomla 3 здесь

Галицькі писаки

Запрошуємо усіх любителів писати, ділитись своїми враженнями, думками, новинами, цікавою інформацією

  • Головна
    Головна Тут ви можете знайти усі публікації блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Перелік категорій цього блогу.
  • Теги
    Теги Перелік тегів, котрі були використані у блозі.
  • Блогери
    Блогери Пошук вашого улюбленого блогера з цього сайту.
  • Спільні блоги
    Спільні блоги Знайдіть свої улюблені блоги.
  • Увійти
    Увійти Форма входу

СБУ в Івано-Франківській області ліквідувала потужну ботоферму, яка виконувала завдання замовників з РФ. Організував її місцевий житель, спеціаліст з інформаційних та телекомунікаційних технологій. Тільки від початку року він використав для реєстрації фейкових аккаунтів майже 12 тисяч SIM-карток українських та російських мобільних операторів. Ботоферма працювала, здебільшого, у соцмережах, месенджерах та електронних гаманцях. Замовниками послуг були, в основному, клієнти з РФ. І використовували  її «потужності», коли потрібні були масштабні  спотворення реального стану речей. У основному, це «накрутка» кількості переглядів, вподобань, коментарів у соціальних мережах та відеохостингах.  «Розрахунки» велися в рублях. VARICOSE EXTRA Зробила так тричі й варикоз зник, а вени відновилися ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ У ході проведених обшуків за місцем реального мешкання організатора ботоферми, виявлено та вилучено SIM-шлюзи, комп’ютерне та інше спеціалізоване телекомунікаційне обладнання та майже три тисячі SIM-карток операторів мобільного зв’язку. Наразі тривають слідчі дії. Після завершення експертиз планується оголосити організатору оборудки про підозру у несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що передбачено ст. 361 Кримінального Кодексу України. Документування протиправної діяльності здійснювалося за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури.

Переглядів: 62
0

Додано у в Різне

Підведені підсумки позачергових парламентських виборів, які пройшли у Вірменії. Партія Нікола Пашиняна «Цивільний договір» здобула переконливу перемогу, набравши близько 54 відсотків голосів.

Всупереч гучним заявам, блок «Вірменія», очолюваний пропутінським Робертом Кочаряном, другим президентом Вірменії, на перемогу якого сподівалися російські пропагандисти, набрав близько 21% голосів, а блок «Честь маю» третього президента Сержа Сагсяна і зовсім провалився, не подолавши 7% виборчий бар'єр.

У Азербайджані і Туреччині не приховують радості з приводу підсумків парламентських виборів у Вірменії. Саме з командою діючої в Єревані влади Баку і Анкара пов'язують свої військові та геополітичні успіхи в регіоні. «Великому Турану» багатовекторність Єревана тільки «на руку». Очевидно, що в відношенні Вірменії цю шахову партію Ердоган розіграв разом із західними партнерами.

Запит на єдиний проросійський курс, який асоціювався з Кочаряном, виявився нижче, ніж запит на багатовекторність Пашиняна, який дружить одночасно і з Заходом - США, Франція, і з Росією - в силу об'єктивних обставин і наявності військової присутності.

Під час прем'єрства Пашиняна Вірменія програла війну з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Тому його перемога на виборах здивувала багатьох експертів. Для Пашиняна - це великий кредит довіри. Адже ще вчора всі його звинувачували в зраді, в тому, що він продався Соросу, і найголовніше - програв Карабахської війну. Саме на цьому «козирі» намагалися побудувати переможну стратегію парламентських виборів Кочарян і повалений Пашіняном Серж Саргсян. Адже ці політики у вірмен асоціюються з перемогою в Першій карбахській війні і завоюванням територій Азербайджану. Але час минув. Прийшли інші покоління, далекі від кривавого карабахського конфлікту минулого століття. І нова війна це лише підтвердила. Молодь в Вірменії хоче спокійно жити, не хоче більше воювати. Такий, для когось несподіваний, результат виборів говорить про зрушення настроїв у вірменському суспільстві - для Вірменії Нагірний Карабах перестав бути темою, яка визначає порядок денний країни. Це довели вибори.

Людей цікавить інше - нормальне життя, економіка, реформи, боротьба з корупцією. Для виборців Вірменії цей шлях уособлює Нікол Пашинян.

Путін знову переоцінив власний вплив на внутрішню політику «союзника», поставив не на тих політиків, не зрозумів реалії сьогодення.

Кремль зазнав поразки у Вірменії не тільки тому, що програв його кандидат. Ця поразка набагато серйозніша чергового «простого програшу» пропутінського кандидата. Тому, що говорить про головну тенденцію, яка є і в сьогоднішній Росії. З’являється нове покоління громадян, яке вже не обтяжене комплексом «вселенської катастрофи» - розпаду СРСР. Кремль з подивом починає розуміти, що людям потрібне просте нормальне стабільне життя. Безпечне по своїй суті. Не анексія Криму та загарбницька війна «під прикриттям» на півдні України, не підготовка до війни з НАТО, не агресивно-безглузда діяльність влади Кремля, за яку світове співтовариство вводить санкції. Міфи та «скрепи», за які так осатаніло б'ється Путін та його оточення, так і не стали реальними цілями нових російських поколінь. Багаторічні протести молоді на вулицях російських міст відображають саме цю тенденцію.

Путін з його порядком денним для Росії, так само, як і його друг Кочарян для Вірменії, безнадійно застаріли, залишилися в минулому, їм більше не піднятися, не «осідлати хвилю». Єдине, що вони можуть – чіплятися за владу у будь який спосіб. Відносно Кочаряна вибори в Вірменії це показали з очевидністю. Нажаль, відносно Путіна в Росії показати те ж саме поки що не можливо за визначенням. Бо в Росії немає вільних демократичних виборів…

Але як тільки теперішня влада Росії буде змушена їх допустити - а це обов’язково трапиться - Путін або його «спадкоємці» програють вчисту. І, нарешті, покинуть політичну сцену. Назавжди…

Ніхто про це не пошкодує. Всі лише зітхнуть з полегшенням.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://m.censor.net/ru/blogs/3275119/_znovu_shtanga_?fbclid=IwAR2ILbGmKxa1HwykKCwHTdgzpeI_lxYLMBlbCOWBcsCzx2yoiajQuA-RfH4)

Переглядів: 71
0

Головнокомандувач Збройних сил Швеції генерал Пер Мікаель Біден заявив, що Російська Федерація поступово розхитує європейську структуру безпеки. В контексті цього генерал не виключив і потенційних сценаріїв військової і гібридної агресії з боку РФ проти Швеції.

Генерал Біден також навів приклади гібридної військової агресії Російської Федерації проти України на сході, а також військову операцію по захопленню і окупації кримського півострова. За словами Бідена, ці приклади яскраво демонструють, наскільки далеко Російська Федерація може зайти, щоб реалізувати свої політичні цілі.

У зв'язку з цим Біден закликав уряд Швеції збільшити бюджет на розвиток армії і зміцнення оборони, а також посилити наступальні засоби боротьби в сфері кібербезпеки, щоб бути в змозі впливати на супротивника.

Військова розвідка і служба безпеки Швеції солідарні з думкою генерала Бідена, однак, на їхню думку, найбільш ймовірні сценарії нападу на Швецію з боку РФ будуть мати виключно гібридний характер.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://myc.news/ua/novosti_mira/rossiyarasshatyvaet_evropejskuyu_strukturu_bezopasnosti_glavnokomanduyushij_shvecii)

Переглядів: 139
0

3 липня офіційний портал правової інформації Російської Федерації опублікував документ «Про Стратегію національної безпеки РФ». Згідно з документом, Путін планує зміцнення «братніх зв'язків» з населенням Білорусі та України. Однак інформації про способи досягнення цих цілей - немає.

У затвердженій стратегії країни-агресора йдеться про досягнення цілей зовнішньої політики Кремля за допомогою нібито зміцнення "братніх зв'язків між російським, білоруським і українським народами". Однак в документі не прописані конкретні кроки, завдяки яким Росія планує реалізувати свої цілі.

Також документ ставить завдання зміцнення позицій російської мови як "мови міжнародного спілкування" і надання підтримки громадянам РФ, які проживають в інших країнах, в збереженні їхньої "загальноросійської культурної ідентичності".

Колишній міністр Павло Клімкін вважає, що стратегія Путіна - показати, що Україна - це держава, яка не відбулася, і його пропагандисти постійно це повторюють і відзначають це.

"Я взагалі вважаю, що стратегія Путіна - показати, що Україна - це держава, яка не відбулася, і його пропагандисти постійно це повторюють і відзначають це. Він обов'язково щось зробить: щось до 30-річчя незалежності України або після неї. Це вже інше питання, але те, що зробить і відповідь буде - це 100%", - зазначив він.

Переглядів: 76
0

Додано у в Різне

У Росії в будь-якому випадку будуть любити збірну з футболу і вболівати за неї. Про це 22 червня заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи програш команди в матчі з Данією в рамках Євро-2020. А що ще Кремлю залишається… Хоч яке, але воно своє…

На превеликий жаль для Кремля, ще більш гірким програш Росії футбольної зробила перемога футбольної України! Наші хлопці вольовою перемогою над збірною Швеції у 1/8 фіналу Євро 2020 довели всьому світу, що «Ще не вмерла України і слава, і воля!». Не дочекається Путін побачити «Україну на колінах». Ніде! Ні на полі футбольному, ні на полі бою.

Що тільки не робила кремлівська пропаганда напередодні початку футбольного чемпіонату для того, щоб хоч якось «зачепити» українських футболістів, збити їх з настрою та перешкодити переможному виступу на Євро 2020. Вони писали кляузи щодо форми, насміхалися, критикували і тролили... Замість того, щоб зайнятися допінговими скандалами, через які збірним Росії заборонено виступати на найбільших міжнародних змаганнях під своїм прапором, і без гімну, Кремль почав пред’являти нахабні вимоги щодо контурів кордонів України на ігровій формі гравців збірної України.

Зокрема, речниця російського МЗС Марія Захарова написала у соцмережах, що «українська футбольна команда на своїй формі приєднала територію України до Криму». За її словами, новою уніформою Україна створює «ілюзію неможливого», а гасло «Слава Україні! - Героям слава!» назвала «нацистським кличем». 

«…приєднала територію України до Криму». Без слів… Адже це ж саме росіяни окупували нашу територію, а тепер ще посміли щось коментувати і щось ще рекомендувати УЄФА. Здоровий глузд та совість назавжди покинули Путіна та його оточення.

Дорекомендувалися… Ні однієї перемоги власної збірної вболівальники з Росії так і не дочекалися. Чисто «по-фанатськи» їх жалко. Людей. Нормальних вболівальників з Росії, Москви та Пітера, які вболівали за збірну України та яскраво святкували українські перемоги. Бо власних перемог їм так і не довелося дочекатись. Путіну не до розвитку футболу. Весь сучасний футбол Росії – це політичні гасла та фейкові досягнення. Хоча, чому тільки футбол… Путінська влада залишила від власної країни лише примару колись потужної держави. Фейкові перемоги у хворобливій підстаркуватій уяві давно підмінили реальне життя. Та й не можливе реальне життя у бункері, яким би коштовним він не був.

А українці – молодці! Незважаючи на перешкоди та тиск, вони змогли довести свою спроможність та настрій на перемогу. Офіційна статистика УЄФА останнього матчу проти збірної Швеції доводить, що українці переграли опонентів за всіма показниками. У чесній та яскравій грі.

Наступна гра з Англією. Зрозуміло, що Путін її дивитися не буде. Він любить гратися модельками автівок. Але кремлівські посіпаки, ну хоча б частка з них, безумовно будуть сидіти біля телеекранів та спостерігати гру. За кого вони будуть вболівати? За Англію, чий есмінець чітко дав зрозуміти, на боці кого територіальна правда? Хто загарбник і у кого англійці повинні питати дозвіл на проходження корабля. Чи за Україну, сама форма якої говорить, чий насправді Крим і Донбас?

Путін хай грається своїми іграшками. Не бажано у такому віці і з таким станом психічного здоров’я перевантажувати себе гіркими для нього емоціями. Можливі негаразди.

Україна нехай переможе! Бажаємо їй успіху!

А можливими негараздами хай переймається той, хто на них вже давно заслуговує!

Слава Україні!

P.S. До речі, активісти ГО «АРДІС», зрозумівши за показниками гри збірної Росії, що величезних мільйонів, які витратив Газпром на збірну Росії недостатньо, для того щоб остання хоч якось проявила себе у грі, вирішили подарувати російським футболістам футбольного м’яча. Як кажуть: бери м’яч – і …!

(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://censor.net/ru/blogs/3274423/vrn_zbrnyi?fbclid=IwAR0ryVZgWwIjm_5lPg7vT3vlbbG7ATqTLs76aBmF80TeADSfvtCixL3yz8M)

Переглядів: 152
0

Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту це державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який є одним з перших відокремлених структурних підрозділів, створених в системі Західноукраїнського національного університету.

Його історія бере свій початок у 1992 році, коли у Івано-Франківську було відкрито філію Міжнародного інститут менеджменту (м. Київ). У 1997 році філія МІМ була реорганізована у філію, а у 2000 році – у відокремлений структурний підрозділ Тернопільської академії народного господарства.

Найціннішим надбанням інституту, його гордістю і золотим фондом були і залишаються його студенти, працівники і професорсько-викладацький склад, які формують науковий потенціал і визначають перспективи розвитку закладу, як успішного освітнього і науково-методичного осередку. В інституті функціонує 2 кафедри: кафедра міжнародної економіки, маркетингу і менеджменту, кафедра управління та адміністрування, на яких працюють 4 доктори наук і понад 30 кандидатів наук.

Інститут готує справді висококваліфікованих фахівців, що здатні конкурувати не лише з українськими, але із закордонними колегами. Навіщо їхати на навчання закордон коли в Івано-Франківсько є такий прекрасний заклад. Він іде в ногу з часом, постійно розвивається, і цілком претендує стати в недалекому майбутньому брендом Європейської освіти на теренах Прикарпаття. Більшість наших випускників сьогодні зайняті за фахом. Багато з них є успішними підприємцями та обіймають керівні посади.

В інституті створено всі умови для навчання та розвитку студентської молоді. Приміщення навчального закладу знаходится в центральній частині міста Ми плекаємо в нашому навчальному закладі дух справжнього патріотизму: відданості Батьківщині, шани до її історії та культури. Спорт, мистецтво, конкурси і ігри допомагають студенту відпочити від його основних занять, розширюють його світогляд, роблять особистість гармонійнішою, всебічно розвинутою.

Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту створений лише в 1992 році. Усвідомлюємо, що чверть століття – це небагато, але той проміжок часу, який дозволяє підвестися і міцно стати на ноги, голосно заявити про себе. За рахунок високих стандартів якості освіти ми успішно витримуємо конкурентну боротьбу, продовжуємо розвиватись, бо розуміємо, що найцінніше в житті кожної нації і кожної людини, зокрема – це освіта! Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту нівчому не відстає від аналогічних ВНЗ країн ЄС, розвивається із кожним днем. Готує кращих професіоналів своєї справи, які високо цінуються в світі.

Переглядів: 164
Реформування СБУ по "західним лекалам", при якому спецслужба позбавляється більшої частини своїх повноважень і штату співробітників, несе ризики для безпеки країни на тлі агресії РФ.

Про це заявив лідер партії "Національний корпус", засновник полку Азов Андрій Білецький.

На думку Білецького, в реформі СБУ є явні мінуси, через які відомство не буде ефективно працювати в українських реаліях:

1. Розробці закону про СБУ, як і інших законів сфери безпеки, повинен був передувати всебічний аналіз загроз безпеки України. З розрахунками, моделюванням і прогнозом. На підставі цього аналізу і повинна відбуватися побудова відповідних органів. Таким аналізом не можна вважати ст. 19 Стратегії нацбезпеки України, яка була затверджена президентом 14 вересня 2020 року.
 
Разом з тим, ст. 45 згаданої Стратегії визначає досить широке коло завдань, які повинні вирішити спецслужби, правоохоронні і розвідувальні органи для забезпечення безпеки держави. Тобто, під ці досить місткі завдання повинні бути сформовані відповідні здібності цих органів, в тому числі і СБУ.
 
2. Найефективнішим механізмом контррозвідувальної діяльності є створення агентурного апарату. Саме він дає можливість ефективно вирішувати завдання контррозвідки. Для довідки: в СРСР, в умовах "холодної війни" з Заходом, в КДБ була "негласна рознарядка» - в середньому мало бути 1 джерело на 5 осіб трудового колективу. Один офіцер КДБ керував, в середньому, 10 джерелами. Тобто, навіть якщо відійти від цих кількісних показників радянської практики, чисельність СБУ в умовах "гарячої" війни з РФ має бути хоча б в півтора раза більше, ніж запропоновано.
 
3. Передача Служби військової контррозвідки (ВКР) в Міноборони України (МОУ). Безглузда ідея. Уявімо собі, що зараз у Тарана була б в підпорядкуванні власна контррозвідка. Це було б просто зведення рахунків.
 
4. За основу моделі реформування СБУ взяті західні країни. Але більшість з них є членами НАТО, а ті, які ні, оточені країнами НАТО.
 
Крім того, "успішність" західних спецслужб в період активізації Росії після 2008 року викликає великі сумніви. Численні політичні вбивства (замахи), вчинені російськими спецслужбами на території Європи, підриви складів в Чехії, політична корупція європейських чиновників і лідерів громадської думки, підживлюється РФ. Все це навряд чи є прикладом успішної роботи західних контррозвідок - прикладом, який слід беззастережно переймати.
 
5. Кадрова проблема. Зрозуміло, що високий вступний конкурс в академію СБУ обумовлений, головним чином, бажанням випускників якомога швидше монетизувати придбаний ними адміністративний статус. Тому реформа СБУ в контррозвідку нового типу повинна полягати у виведенні зі штату всіх її співробітників і повного кадрового перезавантаження (чимало чесних і досить професійних співробітників звільнені в запас, в тому числі з керівного складу). Відбір повинні здійснювати особи, які мали реальне відношення до контррозвідки і здатні оцінити роботу як рядового співробітника, так і керівного складу. А все дуже просто. Приходиш в будь-яке оперативне управління і знайомишся з трьома речами в роботі підрозділу контррозвідки: кількість і якість агентурного апарату, інформація, отримана від нього, і його реалізація, а також витрати оперативних засобів. Ось і вся формула оцінки якості роботи. Приблизно те ж і стосовно підрозділів Оперативно-технічних заходів (ОТЗ).
 
6. Про демілітаризацію. Незрозуміло, чому СБУ, яка здійснює контррозвідувальне забезпечення військових формувань, повинна бути демілітаризована. Статус військовослужбовця набагато вагоміше в суспільстві, ніж держслужбовця, і цей статус дає більше пільг. Крім того, військовослужбовець не працює, а проходить військову службу в межах таких правових понять, як "військова дисципліна", "військовий обов'язок" і "військова присяга"; його життя і навіть вільний час, регламентовані статутами (а не тільки КЗпП - 18.00 - "море на замок»). Статути мають чіткі трактування своїх положень і накладають відповідні зобов'язання і відповідальність.
 
7. Звичайно, в умовах нашої бюрократизації та корупції СБУ збереже за собою право попереднього слідства за статтями, що належать до компетенції контррозвідувального органу. Особливо, в умовах, де-факто, війни. Позбавлення цих функцій не дозволить СБУ діяти оперативно і вести повноцінну розробку виявлених потенційних джерел іноземних спецслужб.
"Ключовий момент. Досвід створення "нової" поліції, Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Держбюро розслідувань (ДБР) говорять про те, що потрібно докорінно реформувати ВСЕ суспільство, а не намагатися, як більшовики, побудувати комунізм в одній окремо взятій країні. Цього не сталося, як і не вийшло з НАБУ або ДБР "непримиренних борців з розкраданням соціалістичної власності". Незважаючи на дуже пристойні зарплати", - підкреслив лідер Нацкорпусу.
Що стосується плюсів.... їх просто немає. Влада пішла на досить ризикований крок, реформувавши Службу безпеки країни, який може послабити Україну в умовах зовнішньої агресії.
(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://myc.news/ua/politika/plyusy_i_minusy_reformirovaniya_sbu_po_zapadnym_lekalam)
Переглядів: 86
0

Євген Пригожин, за даними бази «СПАР-Інтерфакс» - директор і бенефіціар ТОВ «Конкорд менеджмент і консалтинг», директор ТОВ «Конкорд кейтеринг» і керуючий групою компаній «Конкорд». Діяльність компанії «Конкорд» пов'язана з організацією харчування в школах і військових частинах, виконанням інших держконтрактів. Також ця компанія займається будівництвом.

Широку популярність Пригожин отримав як «кухар Путіна» завдяки його фірмі, яка організовує офіційні прийоми і харчування перших осіб Росії. Пригожин іноді особисто, у вигляді офіціанта, подає страви на заходах президента Росії.

Крім цього, олігарха звинувачують у створенні, управлінні і заступництві сумнозвісних найманців з групи «ПВК Вагнера», яких також називають приватною армією Путіна.

Нещодавно Пригожин подав до суду на видавництво «Ехо Москви», 10 червня 2021 року через звинувачення на його адресу з приводу причетності до ПВК, а також на незалежне видавництво «Медуза», за фактом звинувачення його в нібито притягненні неповнолітніх до заняття проституцією. Це дало можливість ознайомитися з матеріалами його першого судової справи і зрозуміти, що наближена до Путіна людина - звичайний злочинець.

У 1981 році Євгенія Пригожина засудили відразу за 7 статтями:

- за ст. 144 ч. 2 КК РРФСР - крадіжка, вчинена повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з проникненням в житло, приміщення чи інше сховище, а так само що завдала значної шкоди потерпілому. Терміном на 5 років;

- за ст. 15 і 144 ч. 2 КК РРФСР - відповідальність за підготовку до злочину і за замах на злочин і крадіжку, вчинену повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з проникненням в житло, приміщення чи інше сховище, а так само що завдала значної шкоди потерпілому. Терміном на 4 роки;

- за ст. 147 ч. 3 КК РРФСР - шахрайство, вчинене у великих розмірах, або організованою групою, або особливо небезпечним рецидивістом. Терміном на 7 років;

- за ст. 210 КК РРФСР - втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у заняття жебрацтвом, проституцією, азартними іграми, а так само використання неповнолітніх для цілей паразитичного існування. Терміном на 4 роки. Саме через цю статтю Пригожин подав до суду на незалежне ЗМІ;

- за ст. 146 ч. 2 п. п.«а», «б» КК РРФСР - напад з метою розкрадання чужого майна, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинене а) за попередньою змовою групою осіб; б) із застосуванням зброї або інших предметів, використовуваних як зброю;

- ст. 41 КК РРФСР - за не відбуте покарання - 2,5 року умовно, його засудили до додаткового 1 року ув'язнення.

За сукупністю злочинів, Пригожин отримав 13 років позбавлення волі в трудовому таборі посиленого режиму.

Выдержка из дела от 6 октября 1981 года народного суда, Ждановского района. В нем Евгения Пригожина приговорили к 13 годам лишения свободы.

Витяг зі справи від 6 жовтня 1981 року народного суду Жданівського району. У ньому Євгенія Пригожина засудили до 13 років позбавлення волі.

Хоч майбутній "кухар Путіна» не схиляв неповнолітніх до проституції, він все ж втягував неповнолітніх в злочинну діяльність. За матеріалами слідства, Копаєв, який був спільником Пригожина, на момент скоєння злочинів був неповнолітнім. Про це також є інформація в матеріалах справи:

Отклоненное судом ходатайство адвоката Пригожина по статье о вовлечении несовершеннолетних в преступную деятельность по факту дачи обратных показаний несовершеннолетнего Копаева.

Відхилене судом клопотання адвоката Пригожина за статтею про залучення неповнолітніх в злочинну діяльність за фактом дачі зворотних показань неповнолітнього Копаєва.

Також відомо за матеріалами судової справи, що Пригожин діяв не один, а в змові мінімум з чотирма спільниками. Ось епізоди, вчинені злочинною групою разом з майбутнім олігархом:

Эпизод с вооруженным нападением и с участием несовершеннолетнего Копаева

Епізод з озброєним нападом і за участю неповнолітнього Копаєва

Эпизод совершенный по предварительному сговору с Бушманом, кража со взломом

Епізод, вчинений за попередньою змовою з Бушманом, крадіжка зі зломом

Эпизод с неудавшейся кражей Пригожина, которую впоследствии удалось реализовать вместе с подельниками

Епізод з невдалою крадіжкою Пригожина, яку згодом вдалося реалізувати разом з подільниками

Еще два эпизода краж квартир со взломом по предварительному сговору

Еще два эпизода краж квартир со взломом по предварительному сговору

Ще два епізоди крадіжок квартир зі зломом за попередньою змовою

Эпизод по статье мошенничество в сговоре

Епізод за статтею шахрайство в змові

А ось ще одна цитата з матеріалів справи, яка підтверджує, що Пригожин і його подільники залучали неповнолітнього Копаєва в злочинну діяльність:
Незважаючи на спростування статті про залучення Євгеном Пригожиним неповнолітніх в заняття проституцією, вже в 18 років (саме в цьому віці він був засуджений вперше), майбутній бізнесмен був закоренілим рецидивістом. Крадіжки і розбійні напади стали освітою для соратника Путіна, який перетворився на спонсора і творця найманого угруповання Вагнера.
Саме найманці Вагнера брали участь в анексії півострова Крим, в бойових діях на Донеччині, в збройних конфліктах Лівії і Сирії, а також в Центральній Африці.

Друга частина розслідування стосуватиметься своєрідної пропаганди ПВК Вагнера за допомогою ЗМІ. Варто відзначити, що з приводу звинувачення бізнесмена в причетності до вагнерівців він також подав до суду на московське ЗМІ.

19 травня відбулася прем'єра фільму «Турист». Сам фільм - це якась пропаганда ПВК і їхніх "успіхів", які опосередковано належать самому Пригожину, як безпосередньому куратору. Це підтверджує і сам позов "хазяїна" ПВК на видання «Ехо Москви», яке стверджувало, що він власник ПВК Вагнера і його спонсорство фільму «Турист».
Дії кінострічки розгортаються в Центральній Африканській Республіці, де головний герой з позивним «Турист» прибуває в ролі інструктора з Росії, для тренування воїнів армії ЦАР. Жанр фільму - бойовик. Вперше фільм був показаний ще 14 травня в Африці. 19 травня його показали по НТВ, однак в нічний час. Картина показує, як «Турист» постає в образі російського героя, який бореться в ЦАР за справедливість.

Позов Пригожина на ЗМІ, яке стверджувало, що він власник ПВК Вагнера і його спонсорство фільму «Турист», м'яко кажучи, суперечать один одному.

У спеціальному інтерв'ю для незалежного видання троє колишніх співробітників ПВК Вагнера (просили не називати їхніх імен зі зрозумілих причин), розповіли деякі подробиці зі зйомок фільму.

"Там на 15-й секунді трейлера як ніби сам Дмитро Валерійович Уткін промайнув! Дуже схожий актор - навіть дикція. Ну, дуже вже схожий", - прокоментував трейлер фільму «Турист» один з вагнерівців, який особисто знайомий з Уткіним. І дійсно, якщо придивитися - схожість просто вражає:

Сравнение актера Глеба Темнова из фильма «Турист» (слева) с командиром ЧВК Вагнера Дмитрием Уткиным (справа)Сравнение актера Глеба Темнова из фильма «Турист» (слева) с командиром ЧВК Вагнера Дмитрием Уткиным (справа)

Порівняння актора Гліба Темнова з фільму «Турист» (зліва) з командиром ПВК Вагнера Дмитром Уткіним (праворуч)

"Вони ж для масовки використовували вагнерівців реальних - у мене там два знайомих засвітилися. У трейлері видно одного з них: він там з кулемета стріляє з багажника джихад-мобіля. А другий мені сам подзвонив і попросив, щоб я його в кіно дивився", - поділився інший колишній співробітник структури Пригожина, який знав бійців з ПВК, що знімалися у фільмі.

Один из действующих вагнеровцев, которого использовали в фильме в качестве массовки

Один з діючих вагнерівців, якого використовували у фільмі в ролі масовки

"Все знайоме до болю! Просто з парку нашого брали і використовували на зйомках. Техніка виготовлялася в Сирії на базі у нас, а в Африку її потім вже перекидали. У трейлері, наприклад, «Урал» перетинає дорогу - і видно прямо, що його переробляли наші фахівці. Там на кузов нашивались металеві листи, а в них пророблялися ніби як бійниці - це сильно відрізняється від заводської версії", - розповідає про військову техніку в фільмі вже третій ветеран із загону ПВК, який брав участь в сирійській кампанії.

"Знімали там взагалі в умовах, наближених до бойових. Всі грають самих себе! Навіть span style="box-sizing: border-box; font-size: 21px;" data-id="1021853" data-title="Кто-кто?" data-body="

То есть представители Вооруженных сил Центрально-Африканской Республики (от фр. Forces Armées Centrafricaines, сокращенно FACA).

" data-highlight="false">фасашники (представники Збройних сил Центральноафриканської Республіки, Forces Armées Centrafricaines, скорочено FACA) натуральні знялися ну, армія", - продовжує ветеран ПВК Вагнера. Примітно, що режисер фільму Андрій Батов стверджував, що воїнів армії ЦАР зіграли цивільні.

Участь справжніх вагнерівців, використання їхньої техніки, фінансування Пригожиним фільму говорить про спробу "відбілити" репутацію найманців, що беруть участь в бойових діях в Африці. Однак звинувачення на адресу найманців і російських "інструкторів" в насильстві і крадіжках серед місцевого населення, що неодноразово фіксуються місією ООН і французькими журналістами, не зможуть бути виправдані показаним пропагандистським фільмом.

Хай там що, виправдання військових злочинів, здійснених росіянами, не головне завдання фільму. Як повідомляє один з наближених до проєкту «Турист», фільм планували зняти ще в кінці 2018 року. Це пов'язано з убивством 3-х журналістів в ЦАР, які приїхали знімати розслідування про групу ПВК Вагнера в Африці. Тоді незалежні журналісти з'ясували, що причетними до вбивства їхніх колег є ніхто інші як співробітники пригожинської ПВК. Випадок набув суспільного резонансу ще й завдяки питанню журналіста Іллі Азара на щорічній пресконференції Володимира Путіна, змусивши президента РФ виправдовуватися і лукавити перед журналістом.

Втім, цей фільм, за задумом, повинен був виправдати і інші витівки вагнерівців, в тому й в Сирії, де вони по-звірячому вбили військовополоненого.

Проте, як би не намагався Євген Пригожин "відбілити" репутацію своїх найманців у фільмі, у нього це так "добре" вийшло, як і приховати своє минуле. "Особистий кухар Путіна" з юнацьких років був злочинцем - злочинцем і залишився. Пригожин, який зробив кар'єру в 90-их, прямо натякає, що з ним краще не жартувати. Його не сильно хвилює репутація серед мирного населення і сучасних "іноагентів", які отримали свій статус у зв'язку з новими законами РФ. Головне для таких людей, щоб "ватажок" банди був ними задоволений, щоб вони йшли на "справу" без страху і жалю. А нинішній "ватажок", по всій видимості, залишається задоволений, якщо ПВК Вагнера, як і раніше, залишається "невизнаним" Кремлем угрупованням, про яке чутно в різних точках світу, де проявляються інтереси Росії і особисто Путіна.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://myc.news/ua/rassledovaniya_/prigozhin__nachalo_i_prodolzhenie_prestupnoj_karery?fbclid=IwAR22wWUm-wvhMDN67zKG-fM-7OJ5kFChuneYtKARIFE_Qr06VFMpHxzNYNc)

Переглядів: 104
0

Додано у в Різне

Практично тотальний розгром позасистемної опозиції в Росії матиме свої наслідки. І ці наслідки можуть бути зовсім неочікуваними для влади Кремля. На початок літа репресивна машина повністю захопила ініціативу і насолоджується перемогою. Позасистемна опозиція знекровлена, виснажена і, на певний час, відсторонена від боротьби на федеральному рівні.

Лідерам опозиції влада не залишила шансів на продовження діяльності. Як сказав засновник «Відкритки» Михайло Ходорковський: «Не бачу сенсу лягати під танки!». І він такий не один. Багато хто з активу опозиційних організацій вже виїхав з Росії або збирається відбути у політичну еміграцію. Продовжувати боротьбу під страхом практично неминучого арешту більшість з них не збирається. Переходити у «підпілля» немає ніякого сенсу. Справа, яка не принесла відчутного результату навіть у «псевдосвободному» режимі із «підпілля» приречена на провал.

У розгромленої позасистемної опозиції більше немає ні повноцінних організацій, стратегій та фінансових ресурсів, ні лідерів та співробітників. Вона практично позбавлена і інформаційних можливостей - доступу до масового читача або глядача. Підхід влади до регулювання інтернету в цілому і соціальних мереж зокрема радикально переглядається. У самий найближчий час контроль над «нелегальним», а по суті, політично неугодним інформаційним контентом в інтернеті буде кардинально посилено.

Роскомнагляд переглядає всю систему відносин з іноземними IT-компаніями (уповільнення Twitter, загрози Google, тиск на YouTube та ін.), вимагаючи видаляти «неправильні» і просувати «правильні» пости або відео. У наглядового органу також є всі інструменти, щоб блокувати сайти, окремі сторінки, змушувати знімати публікації і переслідувати тих, хто цьому чинить опір. Якщо додати сюди поправки про регулювання «просвітницької діяльності», однозначно представляє загрозу як для російської науки і освіти, так і для будь-якої публічної опозиційної активності.

Зрозуміло, що ніякі репресивні дії влади не змінять настрої суспільства в цілому. Не зменшать рівень невдоволення та соціальної напруги. Криза діючої путінської влади нікуди не дінеться і Росія раптово не прокинеться у вільному демократичному майбутньому. Так не станеться ніколи. Кремль своїм хворобливо-амбітним імперським правлінням довів людей практично до кипіння. І ця «пара» обов’язково прорветься через тотальні заборони та кордони «кривавої гебні». Колись…

У ситуації, коли Путін практично перетворив власну країну на поліцейську державу - ворога «своїм і чужим», єдиною формою спротиву такому правлінню може стати не спротив, як дія на федеральному рівні, а спротив на регіональному, менш дратівливому для амбітного Путіна, рівні. Регіональна протестна діяльність не менш дієва форма спротиву режиму. Постійний підрив легітимності влади губернаторів публічною критикою, а об’єктивні приводи для такої критики «намісники Путіна» завзято створюють кожного дня, врешті решт призведе до повного розмиття легітимності самого «імператора». І ніякі управлінські рішення та перестановки, зважаючи на повну кризу діючої влади, не допоможуть «на місцях» поліпшити життя простих людей. Тим самим покращити їх відношення до влади. Немає в «гебешному резерві» справжніх дієвих управлінців. А брати когось із складу тієї самої опозиції, навіть системної, Путін не буде. Він не зможе дозволити собі «дати слабину». Тому для антирежимної регіональної діяльності «на місцях» не «пахане поле» приводів.

Більш за все, що найближчим часом на регіональному рівні з’явиться багато локальних політичних проектів. Представники розгромленої позасистемної опозиції будуть шукати застосування своїм вже накопиченим політичним навичкам.

«Масла у вогонь» піддає і неоднорідність та криза системної опозиції. Більш опозиційно налаштовані активісти системних партій (насамперед «Яблуко» і КПРФ) вже стали серйозним головним болем для свого партійного керівництва. «Яблуко» було змушене провести серйозну партійну реформу, щоб відсікти всіх, хто занадто «відхиляється» в сторону позасистемної опозиції. КПРФ на останньому з'їзді знизила статус тих «ненадійних», кого влада вважає «навальнятами». Частина членів цих партій відверто невдоволена політикою «угодства до влади» власного керівництва, тому залюбки підтримають більш близькі до себе форми спротиву режиму.

Однак головним двигуном для масових акцій будуть не опозиціонери та її окремі лідери, а сама влада Кремля. Саме її помилки, як правило, грали роль тригерів багатотисячних акцій в Москві у 2019 році і в Хабаровську у 2020 році. Відверта помилка влади з посадкою Навального спровокувала в січні-лютому 2021 року акції спротиву не тільки у самій Росії, а й за її кордонами. Безумовно, ці акції проводилися практично за відсутності дієвої координації на центральному рівні, без яскравих лідерів руху. Але, як показує білоруський досвід, стихійним масовим невдоволенням можна управляти і без лідерів. Тим більше, що вони обов’язково з’являться.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання: https://censor.net/ru/blogs/3274006/falshiviyi_gambt?fbclid=IwAR0czOtbWST3_H7_OOlph56qItYuagBpDVoIFdP3Qi8nBPxnTV5fvvSGB7g)

Переглядів: 96
0

У житті кожного школяра приходить момент, коли потрібно визначитися з майбутньою професією. Для того, щоб студентське життя наситити цікавими подіями, пригодами, корисними ситуаціями, потрібно правильно вибрати не тільки майбутню професію, а й вищий навчальний заклад.

Галицька Академія це сучасний конкурентоспроможний освітній та науково-дослідницький центр міжнародного рівня, потенціал якого впливає на розвиток регіону та формування людського капіталу.

Завдяки якості навчального процесу, висококваліфікованому кадровому потенціалу, сучасним методам освітньої діяльності, новим навчальним програмам Інститут менеджменту та економіки "Галицька Академія" залучає до себе на навчання кращих випускників шкіл та коледжів. Сьогодні Інститут менеджменту та економіки "Галицька Академія" - це: - 4500 студентів; - 109 докторів і кандидатів наук; - 11 комп'ютерних класів; - 9 спеціалізованих лабораторій; - 3 навчальні корпуси площею 21629м; - Військова кафедра; - Центр інформаційних технологій, об'єднує в мережі більше трьохсот комп'ютерів з доступом до Internet; - Культурно-мистецький центр (клуби "Порадниця", "Цікавих зустрічей", "Молода сім'я", спортивний клуб "Горицвіт", вокальний ансамбль "Візерунки", ансамбль народної музики, танцювальний колектив "Мілленіум", фольклорний колектив, команда КВК, студентський театр "Академія"); - Гуртожиток; - Кафе; - Спорткомплекс.

Галицька академія здійснює підготовку фахівців за наступними напрямами: облік і аудит, фінанси і кредит, економіка підприємства, маркетинг, менеджмент, екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, туризм - вступник здає сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з: - української мови та літератури; - географії. На напрями підготовки: комп'ютерна інженерія, програмна інженерія, радіоелектронні апарати - вступник здає сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з: - української мови та літератури; - математики. На напрям підготовки: документознавство та інформаційна діяльність - вступник здає сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти з української мови та літератури і вступне випробування з іноземної мови.

Порівняно з іншими ВНЗ країн ЄС, Галицька академія − унікальне культурно-освітнє явище, його наукову значущість високо оцінюють за кордоном. Це університет, що плекає під своїм крилом інтелектуальну, творчу та креативну  молодь, котра, попри усі перепони, має змогу належним чином розкрити свій науковий та особистісний потенціал. Тож навіщо їхати на навчання за кордон коли в нас є такий прикрасний вуз.

 

Переглядів: 120
0

Додано у в Різне

23 червня відкрилася Московська конференція з міжнародної безпеки. У цьому році в ній беруть участь представники більш ніж 100 держав. Захід відкрився з відеозвернення Володимира Путіна. Взяв участь в дискусії і міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Якщо дуже коротко, то і «цар» і «воєвода» наголошували у своїх виступах на тому, що Кремль «просто мріє про деескалацію у відносинах із Заходом». Ось тільки «НАТО чомусь не йде назустріч» такій миролюбній Росії!

 

Пригрітий Кремлем колишній прем'єр-міністр Словаччини Ян Чарногурський у своєму виступі назвав РФ опорою міжнародного права та світу. І ось, в день відкриття, міністерство оборони «міжнародної опори» радісно та гордо рапортує про обстріл британського есмінця. 

Така ось чудова деескалація з бомбами! Міністерство оборони Великобританії стверджує, що ніякого обстрілу не було, а були пересічні військові навчання, про які був поінформований екіпаж британського судна. Але керівництву Росії, яка так «прагне деескалації», дуже хочеться продемонструвати, як вони стріляють з усіх гармат по «натовських супостатах», щоб змусити їх покинути неіснуючі територіальні води Росії біля берегів окупованого Криму.

Дії сучасного Кремля вже звично виглядають як фарс. Але цього разу фарс виявився зовсім не смішним, і, скоріше, нагадував зведення з місця збройного конфлікту. Такого конфлікту, з яких потім виростають страшні війни!

Поблизу узбережжя Криму біля мису Фіолент російський сторожовий корабель і літак здійснили попереджувальні атаки на британський есмінець Defender, стверджують в російському Міноборони.

За інформацією росіян, Defender о 11:52 перетнув "російський кордон" і на три кілометри зайшов в російське "територіальне море", після чого екіпаж був попереджений про застосування зброї, але не відреагував.

 

- о 12:06 і 12:08 прикордонний сторожовий корабель виконав попереджувальну стрільбу.

- о 12:19 літак Су-24М виконав попереджувальне бомбометання (4 ОФАБ-250) по курсу руху есмінця Defender.

- о 12:23 спільними діями Чорноморського флоту і Прикордонної служби ФСБ Росії есмінець Defender покинув межі територіального моря Російської Федерації.

Кремлівські «рупори» вибухнули гучними заголовками: «Российские ВС с помощью бомб остановили эсминец ВМС Великобритании!», «Российские корабль и самолет открыли предупредительную стрельбу в сторону британского эсминца в Черном море!», «Минобороны РФ считает действия эсминца Британии грубым нарушением конвенции ООН!»… Але – «был ли мальчик...» на справді?

 

23 червня 2021 року есмінець Defender здійснював плановий перехід з Одеси до Грузії. При цьому курс був прокладений з проходженням територіальних вод Криму. Згідно звичайної для цього маршруту практиці, корабель прямував в межах міжнародно-визнаного коридору поділу руху. В районі кримського мису Фіолент до корабля наблизилися російські прикордонні катери. Подальші події російська і британська сторони викладають по-різному.

Кремль говорить про «підле втручання» корабля ВМС Великобританії у власні територіальні води та геройські дії пілотів та моряків РФ по захисту від можливої агресії. Міноборони Великобританії заявило, що корабель без перешкод пройшов через територіальні води України і в 11:45 за Московським часом вийшов за межі територіальних вод Криму. Російські кораблі стежили за його проходом есмінця на відстані.

Версія Міноборони Британії виглядає абсолютно достовірною. Ніяких попереджувальних пострілів збоку кораблів ВМС Росії не було. Тим більше, ніхто не скидав по лінії руху есмінця Defender авіаційні бомби. Це все – чергова путінська брехня. Просто – слова, без будь яких підтверджень. Відбулася чергова провокація Кремля. Цього разу – у територіальних водах Українського Криму, окупованого путінськими загарбниками.

Абсолютно адекватно Українська сторона оцінила провокаційні дії Кремля, як наочний доказ української позиції. «…агресивна і провокаційна політика РФ в Чорному і Азовському морях, окупація і мілітаризація Криму представляють собою постійну загрозу Україні і союзникам. Саме тому я підкреслюю, що необхідно якісно нова взаємодія НАТО з Україною в Чорному морі», - написав у Twitter глава МЗС України Дмитро Кулеба.

C 28 червня по 10 липня в Чорному морі будуть проводитися навчання Sea Breeze c участю України і країн НАТО. У них будуть задіяні 5 тисяч військових з 32 країн. Росія відверто боїться цих навчань, бо вони можуть поставити під загрозу кримські амбіції Путіна. Нажаль, зважаючи на хворобливий стан неврівноваженого кремлівського керманича, слід очікувати чергових провокацій з боку Кремля та подальшого зростання напруги у Чорноморському регіоні.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання: https://m.censor.net/ru/blogs/3273185/ponti_gopnikv?fbclid=IwAR208g-XpIuNf4oNSArEKqDVK4PnnuT3bAST33Q8h29wubmTvfXvsnFGgdQ)

Переглядів: 96
0

21 червня в Одесі на борту ракетного есмінця Королівського військово-морського флоту HMS DEFENDER Україна і Великобританія підписали меморандум про розвиток українського флоту, який, зокрема, передбачає спільне проектування і будівництво військових кораблів і баз ВМС.

Документ підписали Міністр з питань оборонних закупівель Великобританії Джеремі Квін і заступник міністра оборони України Олександр Миронюк, повідомляє прес-служба Міноборони, 21 червня.

«Меморандум передбачає реконструкцію українських суднобудівних підприємств, будівництво двох баз ВМС України і спільне проектування і будівництво військових кораблів в Україні та Великобританії», - йдеться в повідомленні.

На заході були присутні секретар РНБО Олексій Данилов, перший морський лорд Великобританії і глава британського флоту Тоні Радакін і посол Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс.

«Це ще один крок у розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Сполученим Королівством для зміцнення українського флоту, який стикається з постійною небезпекою в Чорному і Азовському морях», - відзначили в Міноборони.

Важливим є той факт, що підписання даного меморандуму відбувається на тлі навчань НАТО в чорноморському регіоні, в яких активну участь бере і Україна. Такі спільні навчання - це ще один важливий крок і головний захід, спрямований на набуття можливості ВМС ЗС України працювати повністю за стандартами НАТО. Більш докладно про навчання і хворобливої реакції Кремля читайте:  https://censor.net/ru/blogs/3272368/iznanka_rossiyiskoyi_armii

Також заступник міністра заявив, що британці можуть допомогти Україні в будівництві корвета «Володимир Великий». Цей корабель повинен стати флагманом українського флоту. Введення корвета в експлуатацію заплановано на 2023 рік.

(підготовлено за матеріалами інтернет             видання:https://m.censor.net/ru/blogs/3272935/novaya_veha_v_ukrainskobritanskih_otnosheniyah_vmeste_stroim_ukrainskiyi_flot_moskva_protiv?fbclid=IwAR2uDaQdhfbEqydkA2dj5oJiMcvjWDZHh7LUSAx6X4lSYF6NzlQtnICVi8E)

Переглядів: 108
0

На непідконтрольній території України місцеві жителі практично щодня натрапляють на нові труднощі.

У відкритих джерелах з'явилася інформація, що «окупаційні адміністрації» Донецької і Луганської областей планують змінити правила перетину лінії зіткнення: для в'їзду/виїзду на підконтрольну сепаратистам частину Донецької області необхідно мати спеціальний пропуск, для отримання якого уповноваженим особам так званої «ДНР» треба буде надати всю інформацію про себе і своїх близьких. Сам пропуск буде дійсний лише пів року, а рішення про його видачу/невидачу буде прийматися протягом 15 днів.

Більш того, під час отримання спецперепустки всіх фотографуватимуть і братимуть відбитки пальців у обов'язковому порядку.

Нагадаємо, що вже на цей момент представники так званого «МДБ ДНР»перевіряють мобільні телефони, несучи їх в окрему кімнату, можливо, для зняття всієї інформації і встановлення системи стеження. Відомо, що т.зв. «спецслужби ДНР» стежать за прибулими з України, побоюючись вербувань українськими спецслужбами жителів окупованого Донецька.

Подібні дії т.зв. «Окупаційних спецслужб» спрямовані не тільки на штучне залякування людей (щоб припинили спілкуватися з рідними, які проживають на контрольованій Україною території), а й пов'язані з активізацією в цьому році українських спецслужб по виявленню осіб, обвинувачених у державній зраді і пособництві терористам організації «ДНР».

Наприклад, за інформацією ЗМІ, в центральному апараті фіскального органу України за підозрою в сприянні терористам «ДНР» був затриманий підполковник фіскальної служби, який пішов на співпрацю зі слідством і надав українським спецслужбам цікаву для них інформацію. У підсумку йому було змінено запобіжний захід - він був відпущений з-під варти.

У будь-якому випадку т.зв. «спецслужби ДНР», побоюючись діяльності агентів впливу на окупованих територіях, а також вербувань громадян, швидше за все, будуть і надалі діяти.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://myc.news/ua/obshestvo/izmenenie_pravil_peresecheniya_linii_soprikosnoveniya?fbclid=IwAR29WGm-BnylzrhS3vay0XI6rHyAB9CWKpnhhCUqwpVug7x9hcnB0ymWUGo)

Переглядів: 120
0

Додано у в Різне

Стандарт НАТО, він же «Угода зі стандартизації» (англ. Standardization Agreement; STANAG) — міжнародний договір, який регламентує загальні правила, визначає спільний порядок дій, закріплює єдину термінологію і встановлює умови уніфікації технічних процесів, а також озброєння та військової техніки, іншої матеріальної частини збройних сил Альянсу та країн-партнерів. Стандарти НАТО об'єднані в складну і взаємопов'язану ієрархію керівних документів Альянсу, що мають утворювати систему систем стандартів.

 
Система стандартів НАТО у сфері баллістики

Стандарт НАТО покликаний забезпечити взаємодію між різними видами збройних сил, збройними силами різних країн для досягнення взаємосумісності, ухвалюється консенсусом і може бути реалізований повністю або частково, із зауваженнями або без.

Стандарти НАТО умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні:

  • Адміністративні стандарти визначають процеси управління та обміну інформацією, порядок роботи з документацією.
  • Оперативні стандарти спрямовані на оперативне планування застосування військ.
  • Матеріально-технічні стандарти визначають єдині вимоги до озброєння і військової техніки союзників, управління життєвим циклом, а також кодифікації предметів забезпечення.

Окрім Угод про стандартизацію (STANAG) останнім часом в НАТО набуває поширення практика розробки стандартизованих рекомендацій (STANREC), перевагою яких є відсутність потреби у ратифікації.

Вищим органом НАТО, який визначає політику в галузі озброєння, у тому числі в питаннях стандартизації, є Конференція національних директорів з озброєння (англ. Conference of National Armaments Directors — CNAD). Під її егідою розгорнута широка структура робочих груп і підгруп, різних комітетів, на постійній основі, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, що аналізують, уточнюють і розробляють стандарти НАТО.

 

Переглядів: 95

Правду завжди важко сказати, а брехню завжди легко слухати”, – констатувала Сюзанна Броан, французька актриса. Її слова підтверджуються незліченною кількістю ситуацій, коли в суспільстві щирість піддавали сумнівам, а байки, чутки та чиїсь фантазії підхоплювали та розповсюджували. Більшість людей готова вірити в зручну, емоційну чи просто резонансну брехню і бути як герой Пушкіна – “Ах, обдурить мене нескладно, я сам обманюватись радий”. І це не просто лірика. Статистика теж красномовна: за даними USAID-Internews, лише 11% українців уміють виявляти фейки.

Пандемія коронавірусу продемонструвала, що люди по всьому світу схильні вірити фальшивим новинам та теоріям змови.

Надмірна довіра до фейків викликана не лише страхом перед коронавірусом та депресією через карантин, а інформаційним перенавантаженням. Велика конкуренція між новинними агенціями. Вони починають використовувати засоби уваги читачів, які шкодять психології споживача. Новини мають бути страшними, огидними, викликати жах для того, щоб привернути більше уваги. Інформаційне середовище стає токсичним для споживача.

Навіщо взагалі комусь свідомо розповсюджувати брехню, запитаєте ви. Мотивація у всіх різна, та є цілий спектр осіб, які роблять це часто, свідомо та з конкретною метою, серед них: 

  • “Заробітчани”. Аудиторію вони збирають через “заманливі” заголовки, а мета – перехід на сайт, зокрема, для отримання доходу за рахунок відвідувань ресурсу (контекстна реклама). 
  • Політики. Послуговуються фейками для чорного піару, боротьби з конкурентами чи для перевірки реакції громадськості на певний інфопривід.
  • Іноземні гравці. Головна мета – вплив на національну безпеку, на міжнародний імідж держави. 

Отже не потрібно вірити усім публікаціям в соціальних мережах (особливо якщо це стосується ситуації коронавірусної хвороби та діяльності Уряду), які поширюються невідомими особами із посиланнями на неофіційні ресурси. Якщо ви прочитали якусь інформацію у фейсбуку чи іншій соцмережі, але не можете встановити, звідки вона взялася, а також не можете її перевірити в першоджерелі, ставтеся до неї скептично та не поширюйте. Якщо вам трапляється інформація про заборони, обмеження та порядки, запроваджені владою у зв’язку із коронавірусом, перевіряйте їх на офіційних джерелах таких як:

covid19.gov.ua – інформаційний портал про корона вірус за підтримки Кабінету міністрів України;

- mfa.gov.ua/news/ - оперативна інформація від МЗС щодо заходів які вживаються іноземними країнами з протидії розповсюдженню COVID19;

- moz.gov.ua. – розділ меню на сайті Міністерства охорони здоровя України. Містить оперативні дані про поширення коронавірусної інфекції, новини, тематичні відео та інфографіку.

Немає офіційної інформації — немає віри.

 

Переглядів: 209

Додано у в Різне
У НАТО заявили, що твердо підтримують право України визначати своє майбутнє і свій зовнішньополітичний курс без втручання ззовні, а також підтвердили рішення Бухарестського саміту 2008 року.
Лідери НАТО підтверджують рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна буде членом НАТО, зазначивши, що Київ має просуватися вперед на шляху реформ і повністю використовувати вже наявні у нього інструменти для досягнення членства.
Про це йдеться в заключній декларації, ухваленій за підсумками саміту Організації Північноатлантичного договору, який відбувся у понеділок, 14 червня, у Брюсселі.
"Ми підтримуємо рішення, ухвалене на Бухарестському саміті, що Україна буде членом альянсу з Планом дій щодо членства (ПДЧ) як невід'ємною частиною процесу; ми підтверджуємо всі елементи цього рішення, а також подальші рішення, включно з тим, що кожного партнера оцінюватимуть гідно", - йдеться в декларації.
Також в НАТО заявили, що "твердо підтримують" право України визначати своє майбутнє і свій зовнішньополітичний курс без втручання ззовні.
"Щорічні національні програми в межах Комісії НАТО-Україна залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, пов'язані з її прагненням до членства в НАТО. Україна має повністю використовувати всі інструменти, доступні в межах Комісії Україна-НАТО, щоб досягти своєї мети щодо впровадження принципів і стандартів НАТО", - зазначили в Альянсі.
В НАТО вважають, що "успіх широких і незворотних реформ, зокрема боротьба з корупцією, просування інклюзивного політичного процесу, реформи з децентралізації, засновані на демократичних цінностях, повазі прав людини, меншин і верховенства права, будуть вирішальними для того, щоб закласти основу для процвітаючої та мирної України. Особливо важливі подальші реформи у сфері безпеки, зокрема реформа Служби безпеки України".
"Ми схвалюємо значні реформи, які вже були проведені, та наполегливо рекомендуємо досягати подальшого прогресу у відповідності до міжнародних зобов'язань та зобов'язань України", - наголошується в документі.
З огляду на це, в НАТО запевнили у подальшій практичній підтримці задля реформування сектору оборони і безпеки, зокрема за допомогою комплексного пакету допомоги.
Союзники також схвалили співпрацю України і НАТО у сфері безпеки Чорноморського регіону. "Статус партнера з розширеними можливостями, наданий минулого року, дає подальший імпульс для нашої вже амбітної співпраці та просуватиме вперед подальшу взаємосумісність, надаючи більше навчань, занять та обмін інформацією", - запевнили в Альянсі.
Переглядів: 127
0

Додано у в Різне
НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.
Відповідно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі у системі колективної безпеки. У Ст. 5 йдеться про те, що збройний напад на одного або на кількох членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів і що «вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них … надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні». Такі безпрецедентні гарантії безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету не дає жодна з наявних на сьогодні колективних систем безпеки.
В часи холодної війни Альянс ніколи не використовував військову силу проти третіх країн або з метою впливу на своїх держав-членів.
Сьогодні членами НАТО є 29 країн: Албанія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чорногорія. Грузія, Боснія і Герцеговина, Македонія - країни, які подали заявки на вступ.
Ухвалення всіх рішень в Альянсі відбувається на засадах консенсусу. Кожна країна-член НАТО має право вето.
НАТО не має власних збройних сил, у розпорядженні Альянсу є збройні сили – країн-членів. (Деякі держави-члени НАТО взагалі не мають власних армій, зокрема Люксембург та Ісландія).
Будь-яка держава-член має право виходу з Альянсу. За історію організації цим правом скористалися Франція та Греція, які відповідно у 1966р. та у 1974р. вийшли з військової структури НАТО, однак залишилися в межах її політичної структури. У 1980 році повна участь Греції у військовій структурі НАТО була відновлена. Франція також відновила участь у військовій структурі НАТО, про що було оголошено під час ювілейного Саміту НАТО в Страсбурзі в 2009 році, коли Організація відзначала 60-річчя з часу свого заснування.
НАТО розвиває розгалуджену систему партнерств, до якої входять Рада євроатлантичного партнерства (об'єднала 50 країн: 29 держав-членів та 21 країну-партнера), особливі партнери Україна і Росія, країни Середземноморського діалогу (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко, Туніс), Стамбульської ініціативи (Бахрейн, Катар, Кувейт та ОАЕ), західноєвропейські нейтральні країни (Австрія, Ірландія, Мальта, Фінляндія, Швейцарія, Швеція), а також контактні країни (Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Японія).
Майбутнє України разом із НАТО.
Переглядів: 140
0
Головна перевага членства в НАТО полягає у політичній здатності Альянсу забезпечувати мир в інтересах громадян, упереджувати конфлікти та знімати протиріччя шляхом компромісу, співробітництва і партнерства.

НАТО – це Європа
Європа – це добробут, соціальна захищеність, високі життєві стандарти, якісна медицина, освіта та екологія. Якщо ми дійсно прагнемо жити в Об'єднаній Європі з її економічними та соціальними перевагами, маємо усвідомити, що вступ до НАТО покращить перспективи вступу України до Європейського Союзу, а подальший вступ нашої держави до ЄС дозволить долучитися до європейських та світових економічних і фінансових структур, що підвищить соціальний захист громадянина відповідно до високих стандартів ЄС, а також надасть можливості українським громадянам здобути освіту в Європі та вільно подорожувати європейськими країнами без віз.

НАТО – це безпека
Безпека країни-члена НАТО – це не тільки безпека держави в цілому, а насамперед, безпека кожного її громадянина. НАТО – це колективне протистояння проявам міжнародного тероризму. Україна отримає гарантії безпеки та незалежності міжнародної спільноти. Набуття членства в НАТО, встановлення союзницьких відносин з державами-членами та збереження навічно добросусідських відносин з Росією найкраще відповідає національним інтересам України, оскільки це забезпечить стабільність нашій країні та безпеку українських громадян.
Вже нині, саме НАТО кілька років допомагає Україні вирішувати проблеми соціальної адаптації та перекваліфікації військовослужбовців, звільнених у запас. Альянс розвиває програми перепідготовки військовослужбовців, які допоможуть звільненим знайти пристойне місце у цивільному житті. Вступ до НАТО – це військова служба на контрактній основі, відмова від строкової служби, позбавлення армії такого ганебного явища, як дідівщина, шляхом базової підготовки військовослужбовців і виховання у них почуття гідності і гордості за професію.

НАТО – це "НІ" корупції
Рівень корупції у країнах-членах НАТО найнижчий у світі, а вступ нашої держави до Альянсу дозволить знизити рівень хабарництва до тих меж, що не перешкоджатимуть пересічному громадянину досягати своїх цілей, реалізовувати свої наміри у вільній демократичній Україні.
Зі вступом України в НАТО відбудеться оптимізація загальних витрат на оборону, що надасть змогу спрямувати зекономлені кошти на соціально-економічні потреби нашого суспільства, соціальні програми, підтримку малозабезпечених. У результаті вступу до НАТО Україна зміцнить свою територіальну цілісність, значно зменшаться зовнішньополітичні провокації проти України.

НАТО – це реформи в інтересах людей
Процес вступу держави до НАТО стимулює внутрішні політичні, економічні та соціальні реформи усіх сфер суспільного життя: від конституційних засад до комунальних тарифів, від системи оподаткування до гарантій прав людини.
Отже, вступ до НАТО – це реальні переваги для пересічного громадянина.
Підтримуй! Це амбітно, це по-європейські!
Переглядів: 140
0

Додано у в Різне
Реальна фінансова прірва між олігархами та простими громадянами з кожним роком стає все глибшою та ширшою. Росія вже увійшла до п'ятірки економік світу за найвищим рівнем соціальної нерівності.СМОТРИ ТАКЖЕСирийский гамбит... неудачный, но кровавый За даними Boston Consulting Group, провідної міжнародної компанії, що спеціалізується на управлінському консалтингу, за минулий рік добробут 500 найбагатших росіян збільшилася в 1,5 раза - з 456 до 663 млрд доларів, перевищивши на 45% суму всіх банківських заощаджень громадян і на 14% міжнародних резервів центробанків. Росія впевнено лідирує «у перегонах» по зростанню соціально-фінансового розшарування.
 
У період пандемії і кризи надзбагачення окремих росіян побило всі можливі рекорди. Фактично 43% ВВП країни вже під контролем олігополій, таких структур ринку, при яких в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, які виробляють значну частку продукції певної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива.
 
Розпіарена Кремлем стратегія «підтримки галузей» дала зворотний ефект і замість підтримки економіки лише посилила окремі підприємства, що контролюються олігархами. Тому вплив олігополій на ринок в майбутньому Росії тільки зростатиме.
 
За прогнозами аналітиків, якщо тренд не зміниться, то вже до 2025 року найбагатші контролюватимуть вже 60% російського ВВП, їхній добробут підніметься ще на 20-30%, що, як мінімум, в чотири рази перевищить «очікуване зростання» доходів населення.
 
Реальна ж фінансова прірва між елітами і громадянами в результаті може виявитися значно ширшою. Тому що за прогнозами, ще як мінімум декілька років загальносвітова інфляція буде нівелювати зростання реальних доходів населення.
 
Експерти очікують, що навіть при найсприятливішому відновлювальному зростанні економіки кількість бідних буде рости пропорційно кількості багатих. Через що вже до 2024 року соціально-класова криза може повернутися в Росію і стати ключовим фактором нестабільності країни.
 
Інфляція пришвидшує темпи розшарування соціуму. Незважаючи на всі показові зусилля уряду, зростання цін в Росії прискорюється. Після відносної паузи в квітні, в травні стався новий стрибок. За підсумками травня індекс споживчих цін, який вимірюється по «розширеному споживчому кошику», за даними Росстату, збільшився в перерахунку на рік на 6,02%.
 
Планку в 6% річна інфляція подолала вперше з жовтня 2016 року. Прискорення зростання цін відбулося як на харчові продукти, так і на непродовольчі товари. Найбільший стрибок продемонстрували ціни на базові харчові продукти (зростання за травень на 1,04% проти 0,87% в квітні або в перерахунку на рік - зростання на 8,07%). Так, згідно з Росстатом, хліб подорожчав на 8,26%, крупи - на 8,79%, м'ясо і птиця - на 10,92%, риба - на 12,56%, соняшникова олія - на 27,94%, цукор - на 41,54%, овочі - на 8,23%.
 
Ціни на непродовольчі товари при розрахунку рік до року зросли на 6,7%. У лідерах ціни будматеріалів (+ 16,44% рік до року) і послуги готелів (+ 22,7%). Ціна бензину за місяць додала ще 0,3% (зростання в річному обчисленні 6,24%).
 
Інфляцію пришвидшує і сам уряд Росії, піднімаючи ціни і тарифи на контрольовані державою товари і послуги. Так, тарифи ЖКГ виросли на 4,03% рік до року, послуги міського транспорту подорожчали на 3,12%.
 
Розганяє інфляцію ще й то факт, що зростання споживання йде в значній мірі коштом кредитів. Накопичення у більшості громадян вже закінчилися або закінчуються, тому населення вимушено бере нові кредити.
 
З початку 2021 року банки видали майже 3 трлн руб. нових позик. Темпи зростання споживчого кредитування досягли 20%.
 
Сьогодні ЦБ Росії збільшив ставку відразу на 0,5 п.п. другий раз поспіль, тепер вона становить 5,5%. І все одно реальна ставка залишається негативною (-0,5%) при інфляції 6%.
 
Напевно в наступний раз ЦБ підвищить ставку знову на 0,5%, і цілком ймовірно, що реальна ставка буде негативною - так розганяється зараз інфляція. Опубліковані в середу дані Росстату про зростання цін на першому тижні червня показали + 0,16%, за підсумками червня цілком можливо, що інфляція рік до року буде 6,5-6,7%.
 
А в липні росіян ще чекає й заплановане урядом зростання тарифів природних монополій на 4-6%. Тому сподіватися на покращення ситуації та почати багатіти переважній більшості росіян навряд чи варто.
 
(Підготовлено за матеріалами Інтернет видання:https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/inflyaciya_sovesti?fbclid=IwAR1hR-0UZapSr5Y8EXcmV-I4qb7rE76fHEFewx8HDEMu1SiWn9dbPK566RM
Переглядів: 126
0

Наприкінці лютого 2021 року Служба безпеки України заблокувала діяльність міжрегіональної групи, яка займалася незаконним переправленням українців та іноземців до країн ЄС. Учасники угруповання також забезпечували легалізацію мігрантів у Євросоюзі. Розслідування протиправної діяльності ділків здійснювалось слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в рамках кримінального провадження за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене групою осіб або з корисливих мотивів. Оперативний супровід здійснював відділ боротьби з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Івано-Франківській області. Оперативники СБУ затримали трьох учасників групи у пункті пропуску «Шегині-Медика» під час спроби переправити чергового нелегала. У ході обшуку в одному з автомобілів зловмисників вилучили оплату за незаконні послуги. Організатора злочинної групи затримали в передмісті Івано-Франківська у власному помешканні. Як повідомили у пресслужбі обласної прокуратури, завершено досудове розслідування та скеровано до суду обвинувальний акт стосовно трьох учасників організованої групи за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України. В ході досудового розслідування було накладено арешт на майно ділків на загальну суму 460 тисяч гривень. Якщо в суді провину зловмисників доведуть, їм загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.


Переглядів: 221
0

Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x