18 жовтня Москва оголосила про розрив відносин РФ з НАТО. Це сталося після висилки російських шпигунів, які «працювали» під виглядом дипломатів у постпредстві РФ при НАТО. 6 жовтня в альянсі вирішили відкликати акредитацію у восьми співробітників представництва Росії при організації. Таким чином, кількість акредитацій, доступних російським дипломатам при НАТО, тепер становить 10. Генсек альянсу Йенс Столтенберг заявив, що рішення про позбавлення акредитації не пов'язане з конкретними подіями. За його словами, в НАТО вже протягом деякого часу бачили посилення діяльності, яка загрожувала інтересам країн – членів НАТО. Росія відреагувала ще більшим загостренням відношень з блоком і повністю припинила з ним будь які відносини.

Адекватна відповідь збоку країн НАТО не примусила себе довго чекати. Міністри оборони країн – учасників 21 жовтня в Брюсселі мають намір узгодити новий генеральний план захисту від будь-якої потенційної агресії збоку Росії враховуючи можливу багатовекторність можливих загроз. Основну мета альянсу проста і прозора - стримувати Москву, незважаючи на зростаючу увагу до Китаю. Нова стратегія спрямована на підготовку до будь-якої одночасної атаки в регіонах Балтійського та Чорного морів, яка може включати ядерну зброю, злом комп'ютерних мереж і навіть напад з космосу. Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес заявив журналістам, що НАТО «… визнає загрозу 21 століття і то, як з нею боротися».

«Це спосіб стримування», - сказала про новий план захисту від російської загрози міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер. «І це адаптується до нинішнього поведінки Росії - і ми спостерігаємо порушення, зокрема, повітряного простору над країнами Балтії, а також почастішання вторгнень в Чорне море», - сказала вона німецькому радіо Deutschlandfunk.

Генерал у відставці Бен Ходжес, який командував військами США в Європі з 2014 по 2017 рік, висловив надію, що «цей план буде сприяти більшій узгодженості в стратегії колективної оборони НАТО, що означає збільшення ресурсів для регіону Чорного моря». «Для мене це найбільш ймовірна гаряча точка, ніж Прибалтика», - сказав Ходжес журналістам інформаційного агенства Рейтер, зазначивши, що потужні союзники, такі як Великобританія та Франція, не мають поки що «сильної присутності у Чорному морі, а Туреччина більше зосереджена на конфлікті в Сирії».

Джеймі Ши, колишній високопоставлений чиновник НАТО, який нині працює в аналітичному центрі «Друзі Європи» в Брюсселі, сказав, що план може також допомогти зміцнити увагу до Росії в той час, коли основні союзники прагнуть посилити свою присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні і протистояти зростаючій військовій потужності Китаю. «До сих пір передбачалося, що Росія - це незручність, але не безпосередня загроза. Але російська влада робить деякі тривожні речі. Вони тренуються з робототехнікою, і гіперзвукові крилаті ракети дійсно можуть бути дуже руйнівними», - сказав Ши.

Офіційні особи країн – членів НАТО заявляють, що, незважаючи на загострення ситуації, такі атаки збоку РФ не є неминучими. Офіційні особи підкреслюють, що не вірять в реальність нападу з боку Росії. Але нова «Концепція стримування і оборони в євроатлантичному регіоні» вкрай необхідна, оскільки Росія продовжує розробку нових сучасних систем озброєнь і розміщує війська і техніку ближче все ближче до кордонів союзників.

Безумовно, Кремль заперечує будь-які агресивні військові наміри зі своєї сторони і заявляє, що саме НАТО ризикує дестабілізувати Європу такими приготуваннями. Та ціна таких заяв Кремля вже давно всім зрозуміла і не може бути гарантією захисту від агресивних намірів Путіна та Ко.