Joomla шаблоны бесплатно http://joomla3x.ru

Галицькі писаки

Запрошуємо усіх любителів писати, ділитись своїми враженнями, думками, новинами, цікавою інформацією

  • Головна
    Головна Тут ви можете знайти усі публікації блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Перелік категорій цього блогу.
  • Теги
    Теги Перелік тегів, котрі були використані у блозі.
  • Блогери
    Блогери Пошук вашого улюбленого блогера з цього сайту.
  • Спільні блоги
    Спільні блоги Знайдіть свої улюблені блоги.
  • Увійти
    Увійти Форма входу

Сучасна верхівка влади Кремля злочинна. Крім розкрадання адміністративного ресурсу, коаліція влади розв'язує війни, підтримує диктаторів, репресує протестувальників, бере участь у змовах проти народів.
Це робиться з однією єдиною метою - утримати владу, збагатити себе і своїх наближених. Але для цього їм також потрібно усувати тих, хто хоче розповісти про методи чинної влади. Однією з жертв режиму став Олександр Литвиненко.

1 листопада, відразу після того, як Олександр Литвиненко отримав британське громадянство, він зустрівся по роботі з двома колишніми колегами, в барі готелю «Міленіум».

Литвиненко на камерах зовнішнього спостереження, тільки що вийшов з бару готелю «Міленіум»

Через 2 два дні він був госпіталізований в лікарню з ознаками отруєння - блювотою і гострими болями.

Литвиненко розповів лікарям, що він колишній співробітника ФСБ і що його отруїли колишні товариші по роботі. Після, жертву отруєння перевезли в університетську лікарню Лондона і приставили до його палати охорону з поліції. За словами дружини Литвиненка Марини, вже тоді його почали допитувати поліціянти, відпрацьовуючи версію спроби вбивства.

Аналіз крові Олександра Литвиненка свідчив про катастрофічне зниження кількості лейкоцитів. Як розповіли пізніше лікарі, його привезли з симптомами кістково-мозкової недостатності. Він почав втрачати волосся.

Олександр Литвиненко в лондонській лікарні

"Його внутрішні органи відмовлялися працювати один за іншим. Почалося з печінки, потім дуже швидко відмовили нирки і потім серце. Ми бачили, що програємо битву за його життя прямо на очах", - розповів лікар Аміт Атвані, який працював з Литвиненком. Персонал лікарні був в замішанні, оскільки ніхто не розумів, що насправді відбувається з Олександром.

Крім того, що з колишнім співробітником ФСБ постійно перебували поліціянти, поруч з ним також були присутні представники Міністерства оборони і інші люди в цивільному одязі.
СМОТРИ ТАКЖЕ
Нарушители международного права: идентификация российских оккупантов "У палаті перебували найрізноманітніші люди. Там знаходилися співробітники поліції, але серед них, напевно, знаходилися люди з розвідслужб і, цілком можливо, шпигуни", - говорить Джон Голдстоун, лікар університетської лікарні Лондона.

Через кілька днів після надходження в лікарню, лікарі скликали консиліум, в складі різних медичних фахівців, на якому вони розглядали всі можливі варіанти хвороб і лікування. Було прийнято рішення піти на крайній захід - зразки аналізів послали в секретний центр ядерних досліджень в «Олдер Марстон», де раніше була створена британська ядерна бомба.

Там вдалося дізнатися, як було визначено джерело отруєння. Спочатку, проби, взяті у Литвиненка, піддали спектроскопічному аналізу. Професор Іен Щіпсі пояснив, що це за аналіз: "Ми беремо зразок і поміщаємо його в посудину з дуже чутливим детектором радіації. Потім ми створюємо в цьому обсязі вакуум, викачуючи все повітря. Після детектор дає дані про присутні в зразку сліди радіоактивних елементів.

У «Олдер Марстон» спочатку шукали сліди гамма-випромінювання. Потім фахівці помітили слабкі сліди радіації іншого типу. Варто відзначити, що це стало чистою випадковістю, адже вчений, який виявив джерело випромінювання, мимоволі почув, як про дослідження говорять його колеги, що займаються зразками аналізів з лікарні.
СМОТРИ ТАКЖЕ
«Захід-2021», вибори до Держдуми та загострення боротьби між баштами Кремля: зовнішні інформаційні загрози нового сезону Річ в тому, що саме цей вчений брав участь у створенні британської атомної бомби, тому легко визначив сліди полонію в аналізах, адже цей елемент є дуже важливим компонентом в ядерному заряді. "Полоній небезпечний на 100%. Потрапляючи в організм, він починає руйнувати клітини і тканини. Для того, щоб легко розпізнати полоній в аналізах, фахівцю необхідний великий досвід, але якщо він є, то це, все одно, що розпізнати в натовпі свого давнього знайомого", - говорить фізик Іен Щіпсі.

Наслідки того, що Олександр Литвиненко був отруєний радіоактивним полонієм, для громадськості були дуже серйозними. Полоній-210 є ізотопом з високою радіоактивністю. Державні органи отримали попередження про те, що в місті, можливо, сталося радіоактивне забруднення.

«Агентство з захисту здоров'я» терміново зібрало групу з 20 експертів. Вони працювали всю ніч і виявили сліди полонію в літаках, на яких учасники цієї справи прилетіли в Лондон, на стадіоні, в ресторанах, в готелі. Також довелося опечатати палату Литвиненка, щоб не наражати на небезпеку здоров'я персоналу. Така ж процедура була пророблена і з будинком Олександра.

Медики також говорять, що якби не випадково виявлений полоній в організмі колишнього співробітника ФСБ, вони не змогли б поставити діагноз і про причини смерті Литвиненка так ніхто і не дізнався б.

Урядовий комітет з надзвичайних справ «Кобра» провів чотири засідання за один тиждень, після вбивства громадянина Великобританії. Вони прийняли рішення йти по слідах, залишених радіоактивним елементом в літаках, поїздах, готелях, столах і стільцях.

Зазначені ділянки, де було зафіксовано присутність підвищеного радіаційного фону, викликаного забрудненням полонієм-210

Завдяки залишеним слідам і камерам відеоспостереження, вдалося впізнати головних підозрюваних - Андрія Лугового і Дмитра Ковтуна. Вони прибули на зустріч з Литвиненком, вході якої Олександр був отруєний. На записах видно, як спочатку до вбиральні входить Луговий, тримаючи руку в кишені.
СМОТРИ ТАКЖЕ
Сможет ли Кремль достроить газопровод?. Через п'ятнадцять хвилин, після того, як Луговий вийшов, до вбиральні зайшов Ковтун. Провівши там три хвилини, він залишив приміщення. Після у вбиральні були виявлені сліди сильного забруднення полонієм на унітазі, умивальнику і сушарці для рук.

 Дмитро Ковтун зайшов в те ж місце, що і Луговий, через п'ятнадцять хвилин

Луговий і Ковтун їдуть на таксі після зустрічі з Литвиненком

Слід полонію бере початок 16 жовтня 2016 року, коли Олександр зустрівся з обома підозрюваними. Ймовірно, це був перший день спроби вбивства Литвиненка. Суші бар, в якому вони зустрілися, також був сильно забруднений полонієм.

Суші бар, в якому вперше зустрілися Луговий, Ковтун і Литвиненко

Після, підозрювані провели ніч в готелі «Best Western». В їхніх номерах також були сліди сильного радіаційного забруднення

Готель, в якому проживали Ковтун та Литвиненко

Андрій Луговий знову прибув в Лондон 25 жовтня. Його номер в готелі «Sheraton» сильно фонив, як і місцева пральня.

Готель Sheraton, в якому зупинився Луговий, який прибув в Лондон вдруге

1 листопада 2016 року Ковтун вилетів з Москви до Гамбурга, де також були виявлені сліди радіаційного забруднення.

Прибуття Ковтуна в Гамбург

В той же день підозрювані зустрілися з жертвою і сліди полонію повністю збіглися в точці їхньої зустрічі.

У травні 2007 року тодішній директор прокурорської служби Лондона Кен Макдональд рекомендував кримінальне розслідування у цій справі. "Це не було випадковим вбивством. Воно мало чітку мету і в ньому простежувалася участь держави", - пояснив Макдональд.

Стало серйозне питання: чи була причетна до вбивства російська держава? Існують переконливі докази, що це так. За словами професора фізика Нормана Домбі, закрите місто Саров - це єдине місце, де могли добути на військовому атомному реакторі радіоактивний ізотоп полоній-210.

Причина, по якій була спланована операція по ліквідації Литвиненка через шість років, після його міграції в Англію, дуже проста. За час служби він знайшов дуже впливових ворогів. З точки зору російської держави, Олександр Литвиненко був агентом, який зрадив "своїх". У листопаді 1998 року, на пресконференції він звинуватив російські спецслужби в корупції і вбивстві опонентів, після чого він став ворогом держави. Його тримали у в'язниці майже рік.

Після звільнення друг Литвиненка Юрій Фельштинський запитав у генерала ФСБ, чи може Олександр почуватися в безпеці? "Він сказав мені, що Литвиненко вчинив зраду. У «конторі» за це передбачена смерть. Його ніколи не виправдають і не пробачать. І якби він зустрів Олександра в темному провулку, то вбив би його власними руками", - переказав промову генерала Фельштинський.

Після втечі до Лондона Литвиненко став консультантом з питань безпеки. Пізніше стало відомо, що він почав співпрацювати з «Мі 6». Проте причиною його вбивства стала не співпраця з британською розвідкою. Річ в тому, що він переступив відразу дві "червоні лінії".

Першою рисою стали звинувачення Литвиненка на адресу ФСБ з приводу вибухів житлових будинків у Москві в 1999 році. Тоді загинули 300 осіб. Путін поклав провину за це на чеченців і оголосив актом тероризму. Олександр став співавтором книги «ФСБ підриває Росію». Сенсаційне звинувачення проти російських спецслужб в здійсненні вибухів в Москві, щоб виправдати війну в Чечні. Росія завжди заперечувала це. Вибухи будинків допомогли Путіну виграти президентські перегони. Реакція населення була такою, що "нам тепер потрібен сильний лідер". 

Литвиненко і його книга «ФСБ підриває Росію»

Другою "червоною лінією" стала стаття, яку він написав у липні 2006 року, за чотири місяці до його вбивства. У статті, Литвиненко зробив кілька ризикованих заяв, стверджуючи, що Путін "розтліває малолітніх". В основному вони ґрунтувалися на знімку президента, який цілує хлопчика. Путін заявляв, що за цим поцілунком нічого не стоїть, проте - звинувачення були небезпечними.

 Путін цілує хлопчика

Офіційно Росія продовжує заперечувати будь-яку причетність до вбивства, проте дії говорять голосніше за будь-які слова. Андрій Луговий став членом парламенту в 2007 році, що дало йому імунітет від судового переслідування. Також Луговий був нагороджений орденом «За заслуги перед вітчизною». Підозрюваний стверджує, що став об'єктом цькування. Інший підозрюваний Дмитро Ковтун повинен був давати свідчення у справі Литвиненка у Високому суді Лондона по відеозв'язку з Росії. Однак в останній момент стало відомо, що цього не станеться. Ще одним доказом того, що до вбивства була причетна Росія, є слухання секретного свідчення спецслужб в суді Лондона. Незважаючи на те, що проти Лугового були введені санкції, російський уряд, а також спецслужби залишилися безкарними. Це дало можливість правлячому режиму і далі ліквідувати "зрадників батьківщини" і політичних опонентів так само.
Больше информации на портале Матрица Свободы: https://myc.news/ua/rassledovaniya_/rossiya_nanosit_otvetnyj_udar_za_chto_byl_ubit_aleksandr_litvinenko

Переглядів: 3
0
17 вересня Білорусь вперше відзначала нове свято - День народної єдності. Він сягає корінням до подій 17 вересня 1939 року, коли в результаті «визвольного» походу Червоної армії були возз'єднані Західна Білорусія і БРСР, розділені в 1921-му за підсумками Ризького мирного договору. Таке «возз’єднання» було обговорено в серпні 1939 року в таємному протоколі так званого пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною.
Минуло трохи більше двох тижнів після нападу Гітлера на Польщу і початку Другої світової війни. У вторгненні брали участь понад 4 тисяч радянських танків і понад 600 тисяч чоловік. Причому Радянський Союз почав вторгнення без оголошення війни, попри підписаний з Польщею Пакт про ненапад. Опір було незначним, тому що значна частина польських солдатів в цей час була задіяла в боях з вермахтом. Тим більше, що Верховний головнокомандувач польської армії Едвард Ридз-Смігли заявив: «З більшовиками не битися».
82 роки минуло з того часу, коли остання надія Польщі уникнути окупації була втрачена. Натомість, білоруси отримали надію жити у власній, нарешті возз’єднаній державі. Вільній та незалежній. Якщо життя у складі СРСР можна назвати незалежністю та свободою…
Після розвалу СРСР, 27 липня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет Білорусі, а вже 25 вересня 1991 на картах з’явилася нова незалежна країна - Республіка Білорусь.
Та чи потрібна Білорусь незалежна правонаступнику кривавого СРСР – Росії? Звісно, що ні. Кремль розглядає таку «братню» за постійними заявами керівництва Росії країну виключно як «прикордонний бастіон», що буде стояти «на захисті» Росії від Європейської цивілізації та демократичних цінностей. Або як військовий плацдарм для реалізації новоімперських мрій про світове панування. За останні роки самопроголошений «президент» Лукашенко під патронатом Путіна вже провів достатню підготовчу роботу, перетворивши вільну Білорусь на політичну в’язницю незгодних з диктаторською прокремлівською владою. Та Кремлю цього замало.
Напередодні завершилися тижневі масштабні військові навчання «Захід 2021» за участі більш ніж 200 000 вояків з Росії та Білорусі, які Кремль проводив під легендою міфічної «західної загрози» та можливого «захисту дружньої країни Білорусі». При цьому офіційні особи різних рівнів як в Москві, так і в Мінську дружно повторювали: маневри носять виключно оборонний характер і ні проти кого не спрямовані. У переважної більшості експертів виникає питання, навіщо тоді такий масштаб маневрів: в них були задіяні близько 200 тисяч осіб, понад 80 літаків і вертольотів, до 760 одиниць бойової техніки, в тому числі понад 290 танків, понад 240 знарядь, реактивних систем залпового вогню і мінометів, близько 15 кораблів? Тим більше, що частина цьогорічних навчань була присвячена відпрацюванню таємного розгортання військ. А це передбачає наступальні операції. Крім того на цих навчаннях велика увага приділялася повітряно-десантним військ і штурмовим підрозділами, які використовуються практично виключно для наступальних операцій. Для оборони вони не придатні, їх завдання полягає в тому, щоб захопити плацдарм в неглибокому тилу противника і утримувати його до підходу основних частин.
Це все свідчить про те, що в ході навчань відпрацьовувалися наступальні операції, а не операції по захисту від незрозумілої «західної загрози».
Тому, очевидно, Кремль відводить Білорусі роль наступального плацдарму на західному напрямку. Чи готова Білорусь до «чужої» війни на власні території? Звісно, що прості білоруси будуть категорично проти такого розвитку подій. Але думка власного народу абсолютно не цікава диктатору Лукашенко, який вже повністю проявив себе тотальним насильницьким придушенням волі народу після так званих «вільних та чесних виборів» 2020 року. Тим більше, що можливість посилення народного невдоволення диктаторською владою та можливе притягнення до відповідальності за злочини проти власного населення – це не якась то міфічна «західна загроза», а цілком можливий розвиток подія для «картопляного диктатора».
Єдине спасіння від «народного гніву» Лукашенко вбачає у повній капітуляції перед Кремлем та перетворенні країни на буферну зону Росії з повноцінним розміщенням російських військ на території Білорусі для придушення будь яких проявів народного незадоволення. Путін отримує плацдарм, режим Лукашенка – вояків-опричників. Всі задоволені… Крім самих білорусів...
«Синьоока» Білорусь поступово перетворюється на військовий табір окупаційних військ Путіна та тюрму для білорусів.
І це – проти природньо та недопустимо! Тому зараз необхідно максимально привернути увагу демократичного суспільства до «поглинання» вільної країни Білорусь Путінською Росією та спільними зусиллями зупинити агресивні наміри Кремля по перетворенню незалежної Республіки Білорусь на «зону» бойових дій та насильства!
Переглядів: 3
0

У масштабних навчаннях "Захід-2021" Російська Федерація і Білорусь виступають в ролі "альфа-самців", активно "граючи м'язами", але, схоже, "самці" хочуть справити враження на різних самок.

Звідси і нетипова легенда навчань: "зростання активності діяльності незаконних збройних формувань, сепаратистських і міжнародних терористичних організацій, що мають зовнішню підтримку".
 
Кому ж показують "м'язи" Білорусь і Росія?
 
Лукашенко навчаннями хоче показати, як швидко розправиться з опозицією в разі непокори, перейменувавши її в сепаратистів і терористів. Ще до початку навчань Мінськ взяв на озброєння від РФ не тільки тактику ведення бою, а й інструменти гібридної політики. Віроломне придушення опозиції, безглузда історія з терористами для примусової посадки ірландського борту і затримання Протасевича викликали у білорусів почуття ганьби за керівництво країни і усвідомлення незворотності міжнародних санкцій. Мабуть, точкою неповернення стало те, що Польщу і Литву вирішили бомбардувати іммігрантами, та так активно, що Литві союзники почали відправляти «гуманітарку» у вигляді колючого дроту.

РФ же веде свою велику гру - іноземні учасники повинні створити видимість міжнародної підтримки, масштаби навчань повинні стримати активність НАТО в Східній Європі. Побоювання, що російська техніка і військовослужбовці осядуть в білоруських лісах після закінчення навчань, були ще під час навчань «Захід-2017», однак зараз ця загроза реальна як ніколи. Варіантів того, як буде розвиватися ситуація, лише два - в першому випадку, після навчань частину техніки переправлять на Донбас, щоб війна там тривала. В іншому - російська агресія може бути спрямована на білорусів.

Лукашенко в такій безнадії, що, схоже, готовий віддати Білорусь Путіну, аби залишитися номінально біля керма хоч ще на кілька років. Вважаєте такий сценарій малоймовірним і дурним? Башар Асад теж просив Росію допомогти утримати свій режим. Опонентів він так і не переміг, але втягнув країну в роки війни, фактично передав ресурси країни під контроль Кремля, забезпечив гуманітарну кризу та міжнародну ізоляцію Сирії. Тому граючи м'язами перед сусідами, залишається сподіватися, що РФ і Білорусь не повернуться одна до одної спиною.
Больше информации на портале Матрица Свободы: https://myc.news/ua/novosti_mira/zapad2_21_pered_kem_igrayut_myshcami_rossiya_i_belarus

Переглядів: 51
0
Служба безпеки України вживає системних заходів із протидії зловживанням при розподілі бюджетних коштів, виділених на подолання наслідків стихійного лиха 2020 року на Прикарпатті.
Так, викритому раніше на оборудці з «повеневими» коштами депутату селищної ради повідомлено про підозру.
Зловмисник відповідатиме перед законом за зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, та за службове підроблення, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28. ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України).
Трьом його спільникам раніше вже повідомили про підозру у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень.
Нагадаємо: у липні 2021 року СБУ викрила двох депутатів та двох посадовців селищної ради на махінаціях із бюджетними коштами.
Як учасники тимчасової комісії з питань надзвичайних ситуацій одного із сіл Надвірнянського району, зловмисники призначили максимальні суми державних компенсацій за пошкоджене стихією житло близьким особам.
Через такі дії учасників комісії виявилося, що близько 20% коштів, призначених для подолання наслідків повені були використані протиправно.
Тоді слідство повідомило про підозру трьом фігурантам – двом посадовцям селищної ради та одному депутату. Тепер стало можливим оголосити про підозру і четвертому співучаснику.
Переглядів: 54
0

Прискіплива хвороблива увага, яку приділили прокремлівські ЗМІ проведенню 23 серпня у м. Київ міжнародного саміту «Кримська платформа» говорить сама за себе. Кремль не чекав такої єдності та одностайності від країн-учасників заходу, який Сергій Лавров, глава МЗС РФ, назвав раніше «шабашем», на якому «Захід буде продовжувати пестити неонацистські, расистські настрої сучасної української влади». Кремль сподівався на те, що «Кримську платформу» проігнорують представники країн-лідерів Західного Світу. Але не так склалося, як бажалося та гадалося…

На установче засідання «Платформи» приїхали урядові делегації США, всіх членів Євросоюзу, Австралії, Великобританії, Грузії, Ісландії, Канади, Молдови, Нової Зеландії, Норвегії, Північної Македонії, Туреччини, Чорногорії, Швеції, і Японії - дев'ять президентів, чотири прем'єри, чотирнадцять глав МЗС і посли відповідних країн в Україні, плюс делегації НАТО, Ради Європи та ГУАМ. Всі вони поставили свої підписи під Декларацією, де, зокрема, зазначено: «Будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як суверенної території України не визнається і не буде визнаватися».

Учасники «Кримської платформи» підтвердили в документі, що засуджують «систематичні необґрунтовані порушення прав людини і основних свобод, з якими стикаються жителі Криму, такі як: право на мирні зібрання, право на свободу вираження поглядів і переконань, релігійних свобод, обмеження можливості знаходити, отримувати і поширювати інформацію, а також втручання і залякування, з якими стикаються журналісти, правозахисники та адвокати в своїй роботі, тривалу мілітаризацію Криму, яка підриває безпеку і стабільність в регіоні Чорного моря, <...> продовження зміни демографічної структури на окупованому півострові шляхом переселення громадян Росії до Криму».

«Крим – не Росія, Крим – Україна»! Саме ці прості слова можуть узагальнити настрій учасників саміту. Західні країни розуміють, що окупація Криму та війна на Донбасі перетворила Україну на «передній край» протистояння світової демократії та імперських намірів Росії. «Зараз Крим - порохова бочка, Росія в три рази збільшила там свою військову присутність, і український курорт перетворився у військову базу», - сказав Президент України Зеленський. Така концентрація військ загарбника на території суверенної країни наводить на роздуми про подальші плани Путіна. Зростає напруга у Чорноморському регіоні, який вже перетворився на територію протистояння двох світоглядів, двох напрямків розвитку світової цивілізації – мирного шляху демократії та загальнолюдських цінностей і шляху імперіалістично-диктаторського, який веде цивілізацію у прірву збройних конфліктів та кривавих війн.

Своїми агресивними діями сучасна влада Росії протиставила себе практично всьому світу. Міжнародний вигнанець, який інформаційними маніпуляціями та відвертою брехнею намагається приховати власну «вовчу» сутність, Кремль постійно бреше всім і вся про якусь уявну загрозу для Росії збоку інших країн. Але такі виверти вже не сприймаються навіть тими країнами, які офіційна Росія вважає своїми стратегічними партнерами.

Наприклад, так званий Віце-прем'єр окупаційного кримського уряду, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов назвав «неблагородною» позицію Анкари, яка підтримує «американо-київську провокацію» проти територіальної цілісності Росії. «Неблагородна» позиція Туреччини, на думку прокремлівських спікерів, полягає в тому, що остання завжди визнавала виключно українську приналежність Криму. На саміті 23 серпня Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу наголосив на цьому ще раз. У своїй промові він сказав наступне: «Залишається єдиний спосіб: йти дипломатичним шляхом, але йти потужно. Я вважаю, саміт відкриває сторінку пошуку мирного тривалого повернення Криму до України, тому що Крим - це Україна».

Президент України Володимир Зеленський за підсумками заходів 23 серпня дав оптимістичну оцінку «Кримської платформі»: «Ми провели саміт, на якому була створена потужна міжнародна коаліція для звільнення українського Криму з-під окупації Російської Федерації. Це доказ того, що в нелегкій боротьбі за відновлення територіальної цілісності нашої держави наша Україна має міцну підтримку міжнародної спільноти».

У підсумковому документі - Декларації «Кримської платформи» - країнами –учасниками зафіксовано невизнання приєднання Криму до Російської Федерації та зобов'язання при необхідності розглянути додаткові політичні, дипломатичні, обмежувальні санкції щодо Росії. Країни-учасниці «Кримської платформи» висловили готовність об'єднатися заради безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні. Така міжнародна позиція може стати своєрідним місточком до створення Балто-Чорноморського союзу, ідея якого в умовах девальвації Будапештського меморандуму, невиразних прогнозів щодо членства України в ЄС і агресивних дій і намірів Кремля, може знайти друге дихання у міжнародному демократичному суспільстві.

Переглядів: 84
0

В Університеті Короля Данила вже декілька років існує чудова можливість для студентів магістратури здобути подвійний диплом магістра. Студенти навчаються одночасно у двох університетах: в УКД та University of Occupational Safety Management. Таким чином студенти отримують не лише цікавий досвід, а й два дипломи магістра.

У 2021 році подвійні дипломи здобули чотири студенти.  В УКД студенти навчались в магістратурі на спеціальності «Право» та «Фінанси, банківська справа та страхування» і вступили в польський університет наспеціальність «Project managment».

Студенти щасливі, що скористались можливістю, яку їм надав Університет Короля Данила, а набуті знання й навички у Польщі вже активно застосовують для розвитку свого міста і країни. 

Студентські роки – це завжди дуже яскраві події, знайомства для кожної людини. У житті буває різне і може настати момент, коли ви не будете задоволені своєю роботою і захочете кар’єрного росту. Вища освіта значно розширює можливості працевлаштування. Тому вона є важливою складовою нашого життя. Освіта забезпечує впевненість у формулюванні та висловленні власних думок, позицій та ідей. Тому залишайтеся в Україні вчіться, розвивайтесь і досягайте успіху! А Університет Короля Данила вам у цьому допоможе.                                    

 

 

 

 

Переглядів: 160

b2ap3_thumbnail_230426688_112340977813779_1039912998941479160_n.jpgb2ap3_thumbnail_232026408_112340971147113_3281736846229460128_n.jpg

3 серпня 2021 року закінчилась вступна кампанія для випускників 9-х класів закладів середньої освіти Прикарпаття.

Підводячи підсумки, можна сказати, що цього року значно збільшилась чисельність абітурієнтів, які подавали заяви на вступ до закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Цього року ці заклади були перейменовані у "фахові коледжі", в яких учні отримують фахову вищу освіту і здобувають ОКР - "Фаховий молодший бакалавр".

Серед коледжів, які вже кілька років поспіль є незмінними лідерами в рейтингу за підсумками вступної кампанії, виділяються: Івано-Франківський коледж державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Івано-Франківський державний коледж технологій та бізнесу та Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж електронних приладів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу».

Рейтинг складений таким чином, що враховуються кількість ліцензійних місць, кількість учнів, які поступили на І курс та їх середній бал, відсоток виконання ліцензійного обсягу. 

З рейтингу можна побачити, що найбільша кількість випускників 9 класів будуть навчатися у Івано-Франківському державному коледжі технологій та бізнесу, найкращих учнів з найвищим середнім балом отримає Фаховий коледж електронних приладів, а найкраще заповнення ліцензійних місць є у Івано-Франківському коледжі державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

Даний рейтинг стане в пригоді випускникам 2022 року, які ще не визначилися з вибором майбутнього вищого навчального  закладу.

Майбутні випусники! Обирайте наші вузи, а не закордонні, там дорого і некомфортно. Всьго вам найкращого!

 

 

Переглядів: 181

Актуальним і значущим сьогодні для країни питанням є освітня міграція молоді за кордон. Унікальна методика викладання, високий рівень знань професорсько-викладацького складу, розвинена інфраструктура європейських ВНЗ спонукають до розширення можливостей навчання та академічних обмінів за кордоном, збільшення попиту на послуги високоякісної міжнародної освіти. оскільки переважну частину мігрантів становить молодь – найбільш активна частина населення, схильна до саморозвитку та адаптації в мультикультурному середовищі, втрата якої для економіки України матиме негативні соціально-економічні наслідки.

Сучасна демографічна ситуація в країні демонструє відтік інтелектуального, фізично розвиненого молодого населення в інші країни світу, що свідчить про наявність в Україні поряд із рядом соціально-економічних проблемам також і глибокої демографічної кризи. Для економіки будь-якої країни велике значення має чисельність економічно активного населення – як фактора, що утворює ринок праці, формує ВВП країни та розбудовує державу в майбутньому.

Основна категорія населення, яка формує інтелектуальний потенціал та є репродуктивною категорією держави, – це молодь. В Україні з кожним роком міграційний рух юнаків та дівчат тільки набирає обертів. Починаючи з 2003 р. чисельність молоді, що мігрувала, стрімко зросла та, порівняно з 2020 р., збільшилася на 86,2 тис. осіб. Дана ситуація є наслідком посилення соціально-економічної напруги населення в Україні та бажанням отримати якісну європейську освіту, а також залишитися на постійному місці проживанні в іншій країні світу. Так, за даними ЮНЕСКО, кількість українських студентів за кордоном з кожним роком стабільно зростає. Явище переїзду випускників українських шкіл на навчання за освітніми програмами до країн ЄС, особливо до Польщі, останніми роками набуває чим більшого поширення.

Освітня міграція зазвичай оцінюється як позитивне явище для країни походження студентів [4], адже вона передбачає підвищення якості освіти, отримання доступу до ширшого вибору курсів та дисциплін, налагодження соціальних контактів та вивчення/вдосконалення іноземної мови тощо. Студентська молодь є особливою соціальною групою населення, яка представляє собою майбутнє України.

Протягом останніх років польські університети неабияк активізували свою роботу на українському освітньому ринку. Сучасний процес глобалізації обумовлює взаємозалежність та інтеграцію країн, суспільств, економік і культур. А існуючі міграційні потоки поряд з економічними причинами все частіше являють собою освітню міграцію. По суті, інтернаціоналізація і є одним з головних факторів і рушійною силою розвитку вищої освіти у світі. У зв’язку з цим Польща робить усе, щоб увійти в число країн із привабливими пропозиціями для студентської молоді з-за кордону. Демографічна криза та відтік власної молоді за кордон, перш за все, спонукає шукати абітурієнтів в Україні, де географічна, мовна та культурна близькість лише сприяють цьому.

Освітня міграція впливає на демографічну ситуацію країни, яка з кожним роком тільки погіршується. Демографічна криза є реальним підґрунтям глибоких незворотних наслідків у соціально-економічному та духовному розвитку української нації та створює загрозу національним інтересам України. Сьогодні в Україні порушується вікова структура населення. Демографічне старіння відбуватиметься як через збільшення чисельності осіб похилого віку, так і через зменшення молоді. Масштабний міграційний потік молодого та розвиненого населення призведе до катастрофічних наслідків для країни в майбутньому, відбуватимуться корінні зміни в зайнятості населення на батьківщині. З кожним роком відтік інтелектуальної молоді буде все більш негативно впливати на економічну безпеку держави.

Отже, добре подумайте перед тим, як поїхати закордон на навчання, які в майбутньому це може мати наслідки для нашої прекрасної держави. Молоді українці давайте вибирати наші державні ВНЗ!

 

Переглядів: 131

На сьогоднішній день все більше майбутніх випускників, і дорослої частини населення замислюються над можливістю навчання та роботи за кордоном. На думку більшості, така перспектива несе в собі тільки позитивні моменти. А саме: дозволяє набратися досвіду, підтягнути рівень іноземної мови, завести безліч цікавих знайомств і, звичайно ж, заробити «великі» гроші. Але чи так це насправді?

У народі є дуже правдиве і корисне прислів’я: «Добре там, де нас не має». Дуже шкода, що наше сучасне суспільство про неї незавжди згадує. Безумовно, плюси навчаня та працевлаштування за кордоном дійсно є. Крім того, працівник, отримавши значний досвід за кордоном, повернувшись на батьківщину може, з легкістю зацікавити рекрутера великої компанії на стільки, що той його «відірве з руками і ногами». Чому? Все просто. Людина, яка пропрацювала якийсь час в іноземних компаніях, вже навчився правильно себе резюмувати і представляти перед суспільством в кращому світлі. У свою чергу, цього навчає менталітет в зарубіжних країнах.

Багато молодих фахівців мріють покинути «не ласкаву батьківщину» і побудувати успішну кар’єру десь за кордоном. В принципі, таке прагнення цілком зрозуміле: за кордоном і платять більше, і добре всім,  готують смачніше – казка.

Безумовно, робота на Заході (наприклад, в Європі) має ряд незаперечних плюсів. Мабуть, найвагомішим аргументом «за» стануть гроші і знання. Дійсно, висококваліфіковані фахівці з вищою освітою заробляють в західних і європейських країнах значно більше українських колег. Інженери, лікарі, бухгалтери – отримують десятки тисяч доларів і євро в рік. Мабуть - це і мотивує людей їхати на навчання закордон.

Часто при словах «навчання за кордоном» у багатьох в голові починають миготіти картинки з голлівудських фільмів: чисті вулички, доглянуті люди, великі і гарні будинки. Але, не треба втрачати голову і піддаватися романтичним поривам «кинути все і полетіти». Давайте розглянемо всі негативні сторонни навчання та параллельного працевлаштування в інші йкраїні.

Різні країни – різні менталітети. Спочатку всім дуже складно адаптуватися до зовсім іншого світу, зрозуміти людей і навчитися з ними нормально спілкуватися. Багато хто не витримує саме цього першого періоду «притирання до нової країни».

Великі витрати на побут. Наступна проблема, з якою стикаються Українці – високі ціни за орендужитла, житлово-комунального господарства та харчування. Так, Часто виходить так, що після оплати всіх рахунків у гаманці залишається пусто.

Підсумувавши, варто відповісти на головне питання: «І все-таки, навчання кордоном – гарна казка або жорстока реальність? Це, скоріше, сучасні реалії. Красивою казкою це неможна назвати по одній простій причині: перебування за кордоном – зовсім не казка. Вам не падатимуть «гроші з неба», ви не будете «протиратиштани» на роботі, ви просто будете працювати, і отримувати винагороду за свою працю. Але і жорстокою реальністю перспективу навчання за кордоном назвати не можна. Адже це цілком звичайне життя. Єдине, це життя спочатку буде протікатив не зовсім звичній для вас обстановці, і спочатку з не зовсім знайомими людьми.

 

Переглядів: 201

Польща значну увагу приділяє захисту своєї мови. Конституція Польщі у ст. 27 визначає, що єдиною державною мовою є польська мова. В статті наголошено, що це не порушує прав національних меншин. Закон Польщі про мову прийнятий 7 жовтня 1999 р. після втрати чинності попереднього закону від 30 листопада 1945 р. про державну мову та мову здійснення влади органами публічної адміністрації та місцевого самоврядування. В преамбулі закону про мову зазначено, що “польська мова є основним елементом національної ідентичності і є багатством національної культури”  та “врахувавши історичний досвід, коли боротьба ворогів та окупантів з польською мовою була інструментом знищення народності”. Також, в преамбулі сказано, що з огляду на глобалізацію існує необхідність захисту польської мови, а також, що збереження польської культури можливе лише через захист польської мови. В Поясненні до урядового проекту закону про мову зазначено, що польську мову потрібно охороняти зокрема з огляду на те, що мова є важливою економічною категорією, яка впливає на рівень життя її користувачів у сфері торгівлі, туризму та на ринку праці. Всі державні органи Польщі та громадяни зобов’язані захищати польську мову

Поляки дуже цінують свою мову, але це не дає їм права зневажливо відноситись до іноземців які розмовляють своєю рідною мовою або польською із видимим акцентом. Часто трапляються сутички наприклад: червні 2021 року в польському місті Познань на групу українців напав агресивний чоловік, один з українців від удару втратив свідомість. Напад стався у районі Стшешинського озера на пляжі."Невідомий чоловік став кричати групі українців, щоб забиралися геть, вдарив одного з них ногою по голові так, що той втратив свідомість. Після нападу "герой" став тікати, але іншим відпочивальникам його вдалося упіймати", - розповів один з очевидців інциденту. За його словами, агресивний чоловік був п’яний і шукав приводу, а коли почув, що компанія розмовляє українською, причепився до них. Поліцейські з водної поліції, що рухалися на човні прибули на місце після повідомлення від відпочивальників. Їм показали місце, де лежить непритомний побитий чоловік. Йому надали медичну допомогу. Прийшовши до свідомості пояснив, що на нього напав чоловік, вигукуючи гасла на основі національності.

Крім цьго, часто бувало, що стоїш десь в черзі в супермаркеті, розмовляєш українською по телефону, і ті що переді тобою обертаються і дивляться, з таким виразом обличчя, що хочеться вмерти. В Польщі небезпечно носити одяг з будь-яким поєднанням червоного і чорного кольору, бо мало хто як це зрозуміє, в 2016 році в Перемишлі на українцеві порвали вишиванку з червоно-чорними узорами, побачивши там "пропаганду бандеризму".

Добре подумайте перед тим, як їхати в Польщу, на навчання чи заробітки. Ніхто не знає із якими труднощами ви там можете зустрітись.

 

Переглядів: 160

Наша держава з давніх-давен славиться вільними і мужніми, працьовитими і добрими, сильними і самостійними українцями, які шанують традиції, звичаї та обряди.

Головним фактором процвітання нашої держави є свідома, патріотично налаштована молодь, частина якої щороку поповнює лави свідомих українців, науково-педагогічних працівників, державних службовців, юристів, політтехнологів та ін. І саме нова українська генерація коректуватиме закони, змінюватиме і вдосконалюватиме суспільне життя та етико-моральні засади і розбудовуватиме соборну Україну.

Зазвичай українські студенти є важливим джерелом заробітку для університетів та навіть цілих країн. Наприклад, саме так є в Україні, де вартість навчання для іноземних студентів є набагато вищою, ніж контрактне навчання для українців. Тож, попри поширене уявлення, найчастіше українці платять за своє навчання за кордоном зі своєї кишені. Загалом за найбільш оптимістичними розрахунками безкоштовно за кордоном навчається не більше чверті українських громадян. Все частіше в студентському колі звучать фрази: «ні, він зараз закордоном вчиться, працює», «вона переїхала». І все частіше молоді люди ведуться на обіцянки безкоштовного навчання, перспектив, робочих місць в реалі виходить зовсім інше. Більше 40 тисяч студентів які наразі навчаються у Польщі з них тільки 2 тисячі що отримують стипендію.

Останні три роки це студенти, які приїжджають і кажуть, мовляв, ми не знаємо мови, хочемо вчитися безплатно, хочемо отримувати стипендію, все нам дайте, бо ви Євросоюз і ви нам «винні». Мене це засмучує і нервує. Ми працюємо і платимо податки. На жаль, ті наші земляки, які приїжджають зараз, однією ситуацією вміють зруйнувати цей позитивний приклад працьовитого та компетентного українця.

Зараз дуже багато конфліктних ситуацій і, на жаль, українські студенти в них беруть участь. Багато з них не хочуть вчити мову, бо наших студентів вже так багато, що вони просто тримаються в своїх гетто (знімають квартири разом, говорять лише українською, проводять час лише з українцями, на пари ходять разом, додому їздять разом). На іспитах «вмикають» сльози й кажуть, що в них мовний бар’єр. Викладачі ставляться до них якось спеціально, та вимоги відрізняються від решти студентів. «Вікторія Герун - лучанка, яка вже п’ять років працює над проектом «Studyin Lublin» 

Втім студентам які навчатимуться закордоном прийдеться зіштовхнутися із мовним бар’єром, стереотипами щодо українців, як на кшталт  «В основному це п’яниці, дешева робоча сила. Я зустріла багатьох людей, тому я не дуже доброї думки про українців» - мешканці Варшави.

Очікуючи більш якісне навчання закордоном, нехтують можливостями навчатись в  інститутах із міжнародним взірцем, які дають українським студентам отримати диплом європейського зразка.

Необхідно пам'ятати, що жоден диплом державного вищого навчального закладу Польщі не допоможе швидко влаштується на перспективну роботу українцю, так як в пріоритеті громадяни Польщі.

Основними із недоліків навчання студентів закордоном:

- комунікативні бар’єри.

- інші правила, люди, менталітет, традиції, мова т.д.

- процес вступу в рази складніше і більш тривалий,

- через величезної кількості студентів практично виключена можливість враховувати індивідуальні особливості учнів;

- незважаючи на можливість претендувати на бюджетне місце, вимоги в державних закладах вищої освіти завищені;

- найчастіше матеріально-технічна база поступається приватним університетам.

- ризик в особистому плані. Якщо ви їдете за кордон, а в Україні залишається сім’я, кохана людина, близькі люди. Ваша відсутність може змінити докорінно ваше життя.

- пошуки роботи після навчання

- упереджене ставлення.

- дорого вартісне навчання, проживання.

- не всі злочинні дії повідомляються в правоохоронні органи.

Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття, що набуває особливого, піднесеного значення. Саме правильне виховання національних почуттів і патріотизму за допомогою відповідних заходів, історичної освіти, святкування визначних подій, популяризації національних міфів та символів; участі в різноманітних громадських акціях патріотичного змісту є одним із основних засобів згуртування української нації. На даний час ми всі повинні чітко зрозуміти, що національно-патріотичне виховання молоді повинно починатися з раннього дитинства.

Зважаючи на вище наведенні факти кожна молода українська людина поважаюча свою державу має безліч можливостей реалізувати себе в своїй сім’ї, державі, батьківщині.

 

Переглядів: 127

Протягом останніх років збільшується кількість випускників українських шкіл, які хочуть їхати за кордон: вартість навчання в університетах Польщі набагато вище ніж в Українських ВНЗ.

Ягеллонський університет

Навчання в університеті польською мовою, але є англомовні програми. Для вступу необхідно внести реєстраційний внесок – 100 злотих.

Вартість навчання (за весь бакалаврат):

  • нейробіологія - 19 500 злотих
  • філологія - 39 600 злотих
  • право - 23 200 злотих
  • міжнародні відносини, журналістика - 24 600 злотих
  • нацбезпека - 30 000 злотих

Університет Адама Міцкевича

Спеціальності викладаються польською мовою, але є бакалаврські програми англійською та німецькою. Реєстраційний внесок становить 85 злотих.

Іноземці, які навчаються на денній формі навчання польською мовою, починаючи від 2021/2022 навчального року, платять семестровий внесок у розмірі 3000 злотих. Ця вартість стосується усіх доступних дисциплін. Зокрема, це біологія, філологія, політологія, соціальні науки, журналістика.

Варшавський університет

Викладання у виші відбувається як польською, так і англійською мовами. Реєстраційний внесок складає 80 злотих

Вартість навчання (за рік):

  • біологія - 4200 євро
  • журналістика і медіа-дослідження - 3000 євро
  • інформатика - 3300 євро
  • математика -  3300 євро
  • філологія - 4000 євро

Варшавський політехнічний університет

Реєстраційний внесок розміром 200 євро.

Вартість навчання (за рік):

  • комп'ютерні технології - 4200 євро 
  • архітектура - 4000 євро
  • автомобільна мехатроніка - 3100 євро
  • будівництво та цивільна інженерія - 4000 євро
  • системи телекомунікації - 4200 євро

Щороку в польських університетах зростає кількість іноземних студентів: наразі в навчальних закладах сусідньої країни їх понад 82 тис. За словами фахівців, карантинні обмеження вплинули на бажання молодих українців їхати за кордон на навчання. Мотивація переважно одна – отримати освіту і вернутися назад в Україну. Молоді люди, які їдуть до закордонних вишів, перш за все обирають нову країну для отримання освіти в європейській країні, а не проживання.

Вища освіта за кордоном здається перспективною на перший погляд серед українських абітурієнтів, хоч вартість навчання в університетах Польщі значно вища, ніж в українських. Оплата за навчання або у злотих (курс: один злотий – понад 7 гривень), або у євро. 

Отже, чи доцільно буде переплачувати за навчання в Польщі? Питання залишається відкритим. Коли ВНЗ Івано-Франківська набагато привабливіші ніж закордоні вузи, а їх випускники високо ціняться не тільки в Україні але і закордоном.

Позначити в: гривня
Переглядів: 230

Додано у в Різне

Ось чого у Росії не відняти - так це кількість соціологічних досліджень і статистики. В першу чергу, мова йде не про прокремлівських опитуваннях з відверто брехливими результатами і не про статистичні дані, які тасуються на догоду владі і практично зовсім не відображають реальний стан справ в країні. Велика кількість різноманітної соціології і статистики виробляють групи і окремі дослідники, які отримали від Кремля «нагороду» у вигляді мін'юстівських приписки «іноземний агент». Саме ці дані претендують на більш-менш об'єктивні результати.

На самому початку правління Путіна зараз «іноземний агент» «Левада-Центр» провела соціологічне дослідження для з'ясування рівня сприйняття населенням РФ діяльності Путіна. Для цього респондентам запропонували два питання. В одному питалося, кому належить основна заслуга в економічні успіхи Росії, зростанні добробуту її населення. А в другому питали, хто в Росії несе основну відповідальність за проблеми в країні та зростання вартості життя. У далекому 2001 році 56 відсотків опитаних громадян приписали все заслуги Путіна і лише 22 відсотки вважали, що відповідальним за внутрішніх проблем країни є особисто Путін. Такий розподіл зберігався протягом всієї першої і другої каденції керівника Кремля.

Коли ж у 2021 році Путін знову повернувся на «трон», росіяни «відповіли» досить швидким зростанням відповідальності президента за внутрішні проблеми до 51 відсотка. Але, разом з тим, заслуги президента теж відзначали близько 59 відсотків респондентів.

Анексія Криму 2014 принесла Путіну зростання рейтингу на 88 відсотків. А помітили його особисті заслуги 81 відсоток респондентів. Нечувані показники!

Приблизно такий рейтинг Путін мав у 2008 році після перемоги в конфлікті з маленькою Грузією. Але ця сумнівна перемога тоді сприймалася росіянами в першу чергу як поразку Сполучених Штатів Америки. Тому виник міф про велич нової імперії і безкарність вчинків з боку Росії, такий «великий, могутній і страшною» ...

На прикладі конфлікту з Грузією, Кремль зрозумів запити суспільства. Тому, коли масові невдоволення внутрішньою політикою і станом справ усередині РФ в 2011-2012 роках почав наближатися до критичної позначки, влади Кремля охоче пішла на конфронтацію з сусідньої «братньої» України, розв'язавши війну в Донбасі і анексувавши український Крим. На думку переважної більшості росіян, Росія знову знайшла статус «Великої Держави». Так, близько половини росіян все одно вважали Путіна відповідальним за проблеми в країні, але тих, хто вказував на його «досягнення і здобутки» було набагато більше.

На тлі відверто негативного ставлення жителів Росії до Заходу, щедро підігрівалося прокремлівськими ЗМІ, зростання рейтингу Путіна було абсолютно пропорційним. Але ситуація в корені змінилася в 2018 році після Чемпіонату Світу з футболу, який проходив в Росії. Росіяни, «несподівано для влади», зрозуміли, що на Заході «теж люди»! Такі ж як і вони самі. Тому негативне ставлення до Західного Світу почала зменшуватися. «Полюс провини» за внутрішні проблеми в країні почав зміщуватися в бік реального «винуватця».

Надії Кремля на «дружбу» з президентом Трампом себе не виправдали. Росія так і не стала «правити Світом» разом з США. «Масла у вогонь» підлила ще й пенсійна реформа, відповідальність за негативні для населення наслідки якої все ж лягла на Путіна. Тому частка прихильників «довічного» істотно впала і зрівнялася з кількістю тих, хто покладає відповідальність за проблеми на президента Росії.

Ставки Кремля в черговий раз виявилися «биті». Ілюзія «Великий Країни» розвіялася. Загарбницькі дії по анексії Криму і війна в Донбасі принесли РФ тільки біль, смерті і економічні втрати. Байка про те, що у внутрішніх проблемах Росії винуватцем є колективний Захід, вже повністю себе вичерпала і набридла простим людям.

Суспільство втомилося від владної анти західної риторики і політики. Як показало чергове липневе опитування «іноземного агента» «Левада-Центр», своє ставлення до Заходу тепер вважають позитивним більше третини опитаних росіян. Практично «Північнокорейський» шлях розвитку, обраний Кремлем не сприймає переважна більшість жителів РФ. Тому падіння рейтингів Путіна, коли рейтинг «керманича» став істотно нижче рівня його відповідальності за стрімке падіння країни в економічну і соціальну прірву - цілком очікуваний результат його безглуздо-бездарного правління. Росіянам набридли «міфи». Росія чекає реальних демократичних змін на краще, розуміючи, що з нинішньою владою це абсолютно неможливо.

Висновки очевидні ...
Підготовлено за матеріалами Інтернет видання:https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/statistika_neadekvatnosti?fbclid=IwAR05LimQH8Ev8mstGP7cauAIARikS5itwI08Mu_5zqCibKgwhigzyJZlg-E 

Переглядів: 60
0

Автономна Республіка Крим продовжує терпіти екологічне лихо, пов'язане з нестачею води. Як відомо, виною стали окупанти, які захопили півострів в 2014 році. В результаті Україна перестала подавати воду через Кримський канал, який постачав водою 85% території півострова. Крім нестачі питної води, катастрофічно не вистачає технічної. Експерти стверджують, що це може призвести до хімічного зараження ґрунту.

Спочатку варто відзначити, що після окупації Росія вирішила віднести Крим до Південного федерального округу (ПФО). Тому заступник повноважного представника президента Росії в ПФО Кирило Степанов закликав Кремль вирішити проблему нестачі технічної води на півострові.
Заява Степанова підтверджує, що проблема з водою критична. Якщо врахувати, що уряд РФ завжди применшував водну кризу Криму, то зараз ситуація катастрофічна. При цьому всього кілька тижнів тому експерти з півострова запевняли, що знову заповнені після повені водосховища зможуть живити водою кримчан мінімум до кінця року. У тому числі води буде вистачати як для пиття, так і для соціальних потреб.

 
Однак Степанов, мабуть, збентежив усіх. І річ тут не просто в потребах людей, якими в Кремлі займаються в останню чергу. Цього разу проблема торкнулася «Кримського титану» - в минулому найбільший виробник діоксиду титану на території Східної Європи.

Відомо, що 17 травня повинні були провести перевірку на підприємстві, щоб оцінити стан кислотонакопичувача напередодні настання літнього сезону і істотного підвищення температури повітря. Проте про результати перевірки у відкритих джерелах інформації не виявлено. Ймовірно, її просто приховують, оскільки хімічне забруднення в результаті "зневоднення" заводу може завдати непоправної шкоди навколишньому середовищу.
 
Мабуть, Кремль готовий піти на такі заходи, аби не визнавати очевидної правди - Росія нездатна забезпечити водою півострів Крим. Якщо прийняти припущення, що півострів необхідний Путіну лише для розміщення на ньому військових баз, то забруднення навколишнього середовища тільки посприяє якнайшвидшому звільненню території від кримчан.
 
Також слід зазначити, що в 2018 році вже трапилися кислотні викиди з заводу «Кримський титан». Тільки в лютому 2021 року був запущений судовий процес у цій справі. Подальше нехтування ситуацією призведе до більш масштабних викидів, в тому числі в ґрунт півострова. У підсумку це може стати хімічним "Чорнобилем" для Криму.

Підготовлено за матеріалами інтернет видання: https://myc.news/ua/specproekty/v_krymu_prodolzhaetsya_nehvatka_vody_na_poluostrove_ekologicheskoe_bedstvie?fbclid=IwAR3dr3B4FfZnCFzaWYUFtAJ4vhzYNYRhBWb1oiV52R1IvkXcKL3X4j19uOs

Переглядів: 118

Учасники злочинного угруповання, яке СБУ вчора викрила на Харківщині, систематично займалися рекетом. Вони обкладали «даниною» місцевих підприємців, постійно погрожували їм фізичною розправою та нищили майно.

Задокументовано, що до угруповання входили особи із числа правоохоронців, місцевого криміналітету, а також особи із досвідом ведення бойових дій.

Наразі 8 учасникам угруповання оголошено про підозри, здійснюються заходи щодо встановлення всіх обставин та інших осіб, причетних до вчинення вказаних правопорушень.

СБУ має докази протиправної діяльності зловмисників, серед яких аудіо- та відеоматеріали.

https://youtu.be/bZ2ALiiQgVM

Переглядів: 102
0

Нові реалії диктують необхідність будь-якій державі врегулювати ринок криптовалют та забезпечити цивілізований розвиток нової цифрової економіки. Проте в Україні, за фактичного існування ринку криптовалют впродовж щонайменше останніх п’яти років, відсутнє його правове регулювання. Це означає, що учасників цього ринку знаходяться практично повністю поза межами правового поля держави.

Одним з найбільш проблемних питань є оподаткування криптовалют в Україні за відсутності правової визначеності. Останнім часом Державна податкова служба України намагається роз’яснити платникам податків, як потрібно діяти в подібних ситуаціях, хоча раніше взагалі уникала коментарів з цього приводу.

Позиції податкового органу, які час від часу знаходять своє відображення в індивідуальних податкових консультаціях щодо порядку оподаткування криптовалют та відображення доходів від таких операцій з криптовалютою у податковій декларації, не в повній мірі відповідають чинному законодавству. Вони радше є своєрідними компромісними рішеннями, які висловлює податковий орган, оскільки вирішення питання можливе виключно шляхом законодавчого визначення правової природи криптовалюти та, спираючись на це розуміння, комплексного врегулювання обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптовалют, а також визначення загальних засад функціонування ринку криптовалют.

Крім цього слід пам’ятати, що діяльність пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе і свої ризики серед яких:

- можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти, або інфраструктуру користування;

- відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

- складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;

- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;

Головна особливість криптовалют - їхня анонімність. Тому, їх активно використовують для покупки наркотичних засобів. В даний час за допомогою криптовалют купують фентаніл та інші наркотики - це одна з технологій, яка безпосередньо стала причиною багатьох смертей. Для збуту наркотичних речовин створюють заздалегідь вебресурси в мережі Інтернет у яких розміщують повідомлення з контактами в Telegram, цей месенджер адмініструється оператором-особою, що продає наркотики. Особа, яка хоче придбати наркотики пише в чат-боті і вказує назву препарату, кількість, а також місце отримання. Після того, як особа перевела на вказаний криптовалютний рахунок відповідну суму, вказується адреса розташування «закладки», особа їде і забирає наркортичну речовину. Кошти від продажу акумулюються на тимчасових криптовалютних рахунках, а в подальшому переводяться в готівкову форму за допомогою електронних обмінних пунктів.

Отже, перед тим як прийняти рішення щодо купівлі криптовалюти, двічі подумайте та зважте, чи готові ви взяти на себе всі ці ризики.

 

 

 

 

Переглядів: 228

19 липня Університет імені Адама Міцкевича (UAM), що в Познані, оголосив списки вступників. Оприлюднена статистика обурила корінненаселення. Поляки массово висловлюють своє незадоволення значною кількістю іноземних абітурієнтів.

Негативні відгуки про навчальний заклад поляки залишають на форумах. Дійшло навіть до того, що в найстаршому ВНЗ Польщі вивісили плакат "Університет для поляків".

Кількість іноземців, які висловили бажання вчитися у згаданому Познанському виші, цього року перевищила очікування. Для прикладу, оприлюднений список майбутніх студентів психологічного факультету Університету імені Адама Міцкевича складається переважно з іноземних імен та прізвищ. Більшість вступників – українці та білоруси.

Така ситуація не сподобалася багатьом полякам. Наприклад, на одному з найпопулярніших польських форумів «wykop.pl» користувачі активно критикували лояльність ВНЗ до іноземців. Дехто з поляків писав, щоУкраїна – це корумпована країна, в якій за гроші можна купити все, зокрема атестат, тому прирівнювати український атестат до польського – несправедливо.

Міжетнічний конфлікт почав набирати обертів. Так, націоналістична організація "Загальнопольська молодь" повісила на паркані університету Адама Міцкевича (УАМ) плакат з написом "УАМ для поляків". Таким чином польські націоналісти продемонстрували свою незгоду з оприлюдненою статистикою результатів набору до університету.

На паркан польського ВНЗ почепили провокаційний плакат

 

 

 

 

Переглядів: 344

СБУ в Івано-Франківській області ліквідувала потужну ботоферму, яка виконувала завдання замовників з РФ. Організував її місцевий житель, спеціаліст з інформаційних та телекомунікаційних технологій. Тільки від початку року він використав для реєстрації фейкових аккаунтів майже 12 тисяч SIM-карток українських та російських мобільних операторів. Ботоферма працювала, здебільшого, у соцмережах, месенджерах та електронних гаманцях. Замовниками послуг були, в основному, клієнти з РФ. І використовували  її «потужності», коли потрібні були масштабні  спотворення реального стану речей. У основному, це «накрутка» кількості переглядів, вподобань, коментарів у соціальних мережах та відеохостингах.  «Розрахунки» велися в рублях. VARICOSE EXTRA Зробила так тричі й варикоз зник, а вени відновилися ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ У ході проведених обшуків за місцем реального мешкання організатора ботоферми, виявлено та вилучено SIM-шлюзи, комп’ютерне та інше спеціалізоване телекомунікаційне обладнання та майже три тисячі SIM-карток операторів мобільного зв’язку. Наразі тривають слідчі дії. Після завершення експертиз планується оголосити організатору оборудки про підозру у несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що передбачено ст. 361 Кримінального Кодексу України. Документування протиправної діяльності здійснювалося за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури.

Переглядів: 186
0

Додано у в Різне

Підведені підсумки позачергових парламентських виборів, які пройшли у Вірменії. Партія Нікола Пашиняна «Цивільний договір» здобула переконливу перемогу, набравши близько 54 відсотків голосів.

Всупереч гучним заявам, блок «Вірменія», очолюваний пропутінським Робертом Кочаряном, другим президентом Вірменії, на перемогу якого сподівалися російські пропагандисти, набрав близько 21% голосів, а блок «Честь маю» третього президента Сержа Сагсяна і зовсім провалився, не подолавши 7% виборчий бар'єр.

У Азербайджані і Туреччині не приховують радості з приводу підсумків парламентських виборів у Вірменії. Саме з командою діючої в Єревані влади Баку і Анкара пов'язують свої військові та геополітичні успіхи в регіоні. «Великому Турану» багатовекторність Єревана тільки «на руку». Очевидно, що в відношенні Вірменії цю шахову партію Ердоган розіграв разом із західними партнерами.

Запит на єдиний проросійський курс, який асоціювався з Кочаряном, виявився нижче, ніж запит на багатовекторність Пашиняна, який дружить одночасно і з Заходом - США, Франція, і з Росією - в силу об'єктивних обставин і наявності військової присутності.

Під час прем'єрства Пашиняна Вірменія програла війну з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Тому його перемога на виборах здивувала багатьох експертів. Для Пашиняна - це великий кредит довіри. Адже ще вчора всі його звинувачували в зраді, в тому, що він продався Соросу, і найголовніше - програв Карабахської війну. Саме на цьому «козирі» намагалися побудувати переможну стратегію парламентських виборів Кочарян і повалений Пашіняном Серж Саргсян. Адже ці політики у вірмен асоціюються з перемогою в Першій карбахській війні і завоюванням територій Азербайджану. Але час минув. Прийшли інші покоління, далекі від кривавого карабахського конфлікту минулого століття. І нова війна це лише підтвердила. Молодь в Вірменії хоче спокійно жити, не хоче більше воювати. Такий, для когось несподіваний, результат виборів говорить про зрушення настроїв у вірменському суспільстві - для Вірменії Нагірний Карабах перестав бути темою, яка визначає порядок денний країни. Це довели вибори.

Людей цікавить інше - нормальне життя, економіка, реформи, боротьба з корупцією. Для виборців Вірменії цей шлях уособлює Нікол Пашинян.

Путін знову переоцінив власний вплив на внутрішню політику «союзника», поставив не на тих політиків, не зрозумів реалії сьогодення.

Кремль зазнав поразки у Вірменії не тільки тому, що програв його кандидат. Ця поразка набагато серйозніша чергового «простого програшу» пропутінського кандидата. Тому, що говорить про головну тенденцію, яка є і в сьогоднішній Росії. З’являється нове покоління громадян, яке вже не обтяжене комплексом «вселенської катастрофи» - розпаду СРСР. Кремль з подивом починає розуміти, що людям потрібне просте нормальне стабільне життя. Безпечне по своїй суті. Не анексія Криму та загарбницька війна «під прикриттям» на півдні України, не підготовка до війни з НАТО, не агресивно-безглузда діяльність влади Кремля, за яку світове співтовариство вводить санкції. Міфи та «скрепи», за які так осатаніло б'ється Путін та його оточення, так і не стали реальними цілями нових російських поколінь. Багаторічні протести молоді на вулицях російських міст відображають саме цю тенденцію.

Путін з його порядком денним для Росії, так само, як і його друг Кочарян для Вірменії, безнадійно застаріли, залишилися в минулому, їм більше не піднятися, не «осідлати хвилю». Єдине, що вони можуть – чіплятися за владу у будь який спосіб. Відносно Кочаряна вибори в Вірменії це показали з очевидністю. Нажаль, відносно Путіна в Росії показати те ж саме поки що не можливо за визначенням. Бо в Росії немає вільних демократичних виборів…

Але як тільки теперішня влада Росії буде змушена їх допустити - а це обов’язково трапиться - Путін або його «спадкоємці» програють вчисту. І, нарешті, покинуть політичну сцену. Назавжди…

Ніхто про це не пошкодує. Всі лише зітхнуть з полегшенням.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://m.censor.net/ru/blogs/3275119/_znovu_shtanga_?fbclid=IwAR2ILbGmKxa1HwykKCwHTdgzpeI_lxYLMBlbCOWBcsCzx2yoiajQuA-RfH4)

Переглядів: 147
0

Головнокомандувач Збройних сил Швеції генерал Пер Мікаель Біден заявив, що Російська Федерація поступово розхитує європейську структуру безпеки. В контексті цього генерал не виключив і потенційних сценаріїв військової і гібридної агресії з боку РФ проти Швеції.

Генерал Біден також навів приклади гібридної військової агресії Російської Федерації проти України на сході, а також військову операцію по захопленню і окупації кримського півострова. За словами Бідена, ці приклади яскраво демонструють, наскільки далеко Російська Федерація може зайти, щоб реалізувати свої політичні цілі.

У зв'язку з цим Біден закликав уряд Швеції збільшити бюджет на розвиток армії і зміцнення оборони, а також посилити наступальні засоби боротьби в сфері кібербезпеки, щоб бути в змозі впливати на супротивника.

Військова розвідка і служба безпеки Швеції солідарні з думкою генерала Бідена, однак, на їхню думку, найбільш ймовірні сценарії нападу на Швецію з боку РФ будуть мати виключно гібридний характер.

(підготовлено за матеріалами інтернет видання:https://myc.news/ua/novosti_mira/rossiyarasshatyvaet_evropejskuyu_strukturu_bezopasnosti_glavnokomanduyushij_shvecii)

Переглядів: 211
0

Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x