П'ятниця, 20 травня 2016 15:20

Вулиця Караїмська матиме копію кенаси – пам’ятки архітектури ХІХ ст.

У ХІІІ ст. до м. Галича за запрошенням короля Данила прийшли караїми з Криму. Вони оселились біля правого берега Дністра (сучасна вулиця Караїмська).

Караїми – невеликий тюркомовний народ, представники якого сповідують караїмізм. Караїмі́зм — релігія, яка поєднує в собі риси юдаїзму, християнства та ісламу; ґрунтується на Старому Заповіті, який віряни мають читати та інтерпретувати самі, не покладаючись на сторонні авторитети. Молитовний будинок караїмів – кенаса. У Галичі кенаса була побудована в центрі вулиці Караїмської. Спочатку споруда була дерев’яною.

У 1830 р. храм згорів дотла і караїми побудували нову муровану кенасу. Це була квадратна в плані будівля, з настінним декором у стилі класицизму. З кожної сторони, крім тильної, у верхній частині були півкруглі вікна. Головний фасад увінчував декоративний фронтон, контур якого прикрашали фігурні вази на квадратних стовпчиках. На стіні фронтону – барельєфні зображення зірки Давида на тлі арабесків. На фронтоні чітко виднівся старобіблійний напис: «Im eshkachech Yerushalaim tishkach yemini. Tidbak I’shoni I’chiki im lo ezkerechi”. Це фрагмент з 136 псалму, відомий нам у переспіві Т.Шевченка: “ І коли тебе забуду, Ієрусалиме, Забвен буду, покинутий Рабом на чужині. І язик мій оніміє, Висохне, лукавий, Як забуду помянути Тебе, наша славо». Всередині храм був прикрашений художньої роботи покривалами і лампадами. На стінах вирізані псалми Давида і уривки молитов. Тут зберігався унікальний рукописний згорток Тори, датований ХІІІст. Богослужіння в кенасі проводилось до 1956р.

На поч. 1960-х років з метою запобігти закриттю кенаси до Галича приїжджав тракайський уллу-газан Фіркович Семен Адольфович (Литва). Караїми Галича, Литви, Польщі, Криму докладали максимум зусиль, щоб кенасу не закривали і не забирали у вірян.

Та у часи радянського атеїзму ці спроби були безрезультатними. В приміщенні кенаси – пам’ятці архітектури ХІХ ст. – розмістили склад райспоживспілки, а пізніше Галицький РЕМ. У 1985 році кенасу знесли, а позаду неї побудували дев’ятиповерховий будинок.

На місці зруйнованого храму вже кілька років поспіль планується встановити пам’ятний знак. Можливо цього року було відновлено справедливість. 5 квітня 2016 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася робоча нарада за участю голови райдержадміністрації Я. Барткова, керівництва заповідника, міської ради та головного архітектора району. Кошти на відповідні роботи вже виділили з районного та обласного бюджету. На місці кенаси провели підготовчі роботи, підготували робочий проект і дослідили фундаменти. За результатами археологічних досліджень виявлено, що кенаса аж ніяк не шкодила будівництву великомасштабного дев’ятиповерхового будинку. Вона знаходилась поблизу дороги. Тепер на її місці жителі будинку облаштували грядки. Кенасу, при бажанні влади, можна було зберегти.

Отож, було б добре в час, коли галицька караїмська громада ще має представників і нащадків, встановити пам’ятний знак кенасі – центру духовності і культури караїмів.
За проектом пам’ятний знак повинен мати вигляд зменшеної копії кенаси, який буде встановлено на п’єдестал та накрито склом. Планується благоустрій прилеглої території.

Галич – туристична мекка Прикарпаття. І з кожним роком робиться все можливе і неможливе, щоб якнайкраще презентувати місто Галич Україні та світові.

Васильчук Надія

Прочитано 1779 раз
Увійдіть, щоб залишити коментар
jtemplate.ru - free extensions Joomla