Уявіть собі місце, де час ніби розчиняється, залишаючи лише відчуття вічності. У селі Комарів це відчуття особливе. Тут, наче в дзеркалі, переплелися долі двох споруд: старовинної дерев’яної церкви, яка пам’ятає ще початок XIX століття, та нового величного храму, що став символом сучасного відродження.

БРИНЬ (п.і. 77165) - село, центр сільради. Розташоване на пологому схилі лівого берега р. Лукви (притоки Дністра) у формі букви „Т". Поділяється на 2 частини: Горішній та Долішній Кінці. Через населений пункт проходить автошлях Калуш—Галич і перпендикулярна до нього дорога Бринь—Мединя.

Віталій Баляс: ворог атакує і комусь требе відбити цю атаку.

Пшик Володимир Іванович: зробимо все можливе, щоб захистити рідну домівку.

Захищати державу потрібно доти, доки останній чобіт окупанта не щезне з її землі.

Отець Володимир Духович, лейтенант капеланської служби, військовий капелан 114 бригади тактичної авіації: ми всі маємо якимось чином допомагати нашим воїнам.

Історія Володимира Войціва відома на всю країну: війна, важке поранення, "зниклий безвісти", евакуація, лікування, ампутація обидвох ніг, реабілітація, життя в новій реальності.

У Галицькому замку тривають археологічні розкопки.

Ландшафт сучасного Галича формувався впродовж тривалого часу - тисячоліттями. Багато поколінь наших предків могли бачити його незмінним; проте, в окремі періоди одне покоління мало змогу спостерігати кількаразові зміни ландшафту міста та околиці, або навіть приймати в цьому безпосередню участь.

До найвідоміших монастирів Крилоського релігійного центру належав монастир при храмі пророка Іллі.

В урочищі "Корито", що знаходиться в м. Галич археологами національного заповідника "Давній Галич" виявлено кістку первісної тварини.

Ювілейне 1125-річчя з часу першої літописної згадки приносить нові та цінні знахідки.

8 лютого 1106 р. Великий князь Київський Володимир Мономах закінчив «Повчання» – перший дидактично-художній твір княжої Русі.

7 лютого 2023 року відійшов у Вічність доктор історичних наук Леонтій Вікторович Войтович.

В січні 1893 року в Більшівцях розгорівся скандал навколо місцевого ярмарку. Тоді щотижня у містечку відбувався великий ярмарок, на якому продавалася в основному худоба, збіжжя та інша сільськогосподарська продукція. Більшівцям проведення такого ярмарку було дуже вигідне, бо селяни сплачували певну суму за участь у ньому, і ці гроші йшли до міського бюджету. Сусідній Галич натомість не міг похвалитися таким великим ярмарком, але при цьому був багатшим містом. І до Більшівців з Галича заслали «шпигунів», які всім і кожному розповідали, що ярмарку в Більшівцях більше не буде, бо влада, мовляв, перенесла його до Галича. Висловлювалися підозри, що цих «шпигунів» заслала галицька міська влада, тим паче, що тамтешні чиновники часто відмовляли селянам у видачі паспортів на худобу для участі у ярмарку в Більшівцях. Як зазначала преса, такі дії були не лише непорядними та суперечили добросусідським звичаям, а ще й могли понести за собою покарання за законом.

Більшість галичан і відвідувачів міста, відвідуючи Галицький замок, мають змогу оглянути вцілілі до сьогодення об’єкти, які свого часу становили єдиний комплекс потужного фортифікаційного укріплення над Дністром. Одним з цих об’єктів пощастило більше і вони були відбудовані (Шляхетська вежа з частиною оборонного муру), інші тепер досліджуються археологами (В’їзна вежа), ще інші перебувають фактично в руїнах (каплиця / костел Святої Катерини).

Народився 14 грудня 1928 р. у Львові в родині, що належала до давньої української інтелігенції. З боку батька був двоюрідним племінником географа С.Рудницького і письменника Ю. Рудницького (псевдонім Ю.Опільський); з боку матері – племінником Андрія Львовича П'ясецького (1909-1942), автора однієї з перших фундаментальних праць з лісової типології.

Сторінка 1 із 7