У поважному віці, «сидячи на санях», Володимир Мономах вирішив скласти заповіт-настанову, повчання своїм дітям і усім небайдужим, кому випаде прочитати «грамотку сю». Умовно твір можна поділити на дві частини: у першій – власне повчання, настанови, побажання, а в другій – розповідь про життя і діяння князя.

«Найперше, задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм і милостиню чиніть щедру, бо се єсть початок всякому добру» – таким є перше повчання Мономаха, яке він раз у раз повторює в своєму творі.

Далі князь закликає не наслідувати лиходіїв, не заздрити їм, бо всі вони будуть покарані Богом, а боголюбиві і чесні люди будуть винагороджені. "Рамена грішників сокрушаться, а праведників укріплює Господь“. Князь просить захисту в Господа від заздрісників, лукавців і лиходіїв для себе і своїх нащадків.

Далі йде настанова, якими треба бути в житті: «Треба мати душі чисті, непорочні, лагідну бесіду і в міру слово Господнє; при їді і питті без галасу великого бути, при старих – мовчати, премудрих – слухати, старшим – покорятися, з рівними і меншими – приязнь мати; без лукавства розмовляти, багато розуміти; не лютувати словом, не хулити розмовою, не надміру сміятися, соромитися старших; до жінок недостойних не говорити; долу очі мати, а душу – вгору; уникати, не старатися повчати легковажних; власть же – ні за що мати, як і од усіх честь». Завжди треба надіятись на Всевишнього і Його ласку.

Князь звертається до Богородиці і просить, аби вона забрала з його серця заздрість і зухвалість, бо це є великі пороки. В житті потрібно вчитись жити за євангельським словом: допомагати тому, хто цього потребує, захищати вдів і сиріт, слухати свій дух, а не тіло. А ще – остерігатись лукавого (диявола). Проти нього є три діла, що допоможуть його перемогти – покаяння, сльози і милостиня.

Володимир Мономах звертається до дітей своїх і просить їх не лінуватись і завжди дотримуватись слова Божого. Щодня потрібно дякувати Господу за ті блага, які Він нам дарував. Треба молитись, бо саме молитва допомагає позбутись гріха. Обов’язково треба молитись ввечері перед сном, крім того, якщо є вільна хвилина, то також можна прочитати молитву, і навіть їдучи верхи потрібно читати молитву.

«Убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; якщо хто буде достоїн смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської».

Князь наголошує на силі клятви – якщо ви грішите (брешете), то ні в якому разі не кляніться. Давайте клятву лише тоді, коли впевнені, що точно втілите те, що обіцяєте. Не гордуйте занадто. Поважайте старих, як батьків, а молодих, як братів. Доглядайте за своїм домом – не лінуйтесь і не перекладайте обов’язки на інших. Бережіться від брехні, п’янства і блуду, бо від них гине не тільки тіло, а й душа. «Жону свою любіте, але не дайте їм, жінкам, над собою власті. А се вам основа всього: страх Божий майте вище над усе». Ходіть до церкви, бо там ви і Бога вшануєте, і душі своїй допоможете.

Джерело: Любов Бойко, НЗ"Давній Галич"