Цьогоріч виповнюється 655 років з часу надання Галичу Маґдебурзького права в 1367 р. Воно було започатковане привілеями 1188 р., отриманими німецьким містом Маґдебургом від архієпископа – власника міста. Це перша історична форма місцевого самоврядування.
В одній з давніх міських дільниць Галича, яка отримала назву Заріка (оскільки відмежована від центральної частини міста рікою Дністер) знаходиться цікавий об’єкт сакральної архітектури – каплиця / церква Святого Дмитра (1831 р.).
До 105-ї річниці з часу визволення Галича від росіян
28 червня 2020 р. виповнилась 105-та річниця з часу визволення міста Галича від росіян. В той час, у ході Першої світової війни, ця подія мала особливе значення – оскільки було звільнено стратегічний пункт для переправ через р. Дністер, а в історію Легіону УСС кров’ю записано ще одну сторінку бойових звитяг.
Живемо в непростий час. З сумнівами, тривогами та очікуваннями. Реалії змінюють одна одну і cтворюють відповідний інформаційний фон. Шостий рік триває війна з Росією, змінюється черговий уряд в державі, зубожіння триває і починаємо жити в нових обставинах – з черговою загрозою у вияві вірусу Covid19, який швидше всього може отримати іншу назву за найкращого вирішення ситуації (Covid19 – 20).
Неймовірно цікаве історичне дослідження медицини в Галицькому районі від почесного краєзнавця України Андрія Чемеринського.
15 січня 2020 р. у Польщі, Дім зустрічей з історією (Warszawa, ul. Karowa 20) організував 151-шу авторську презентацію Томаша Куби Козловського з циклу «Оповідання з Прикордоння», яка була присвячена місту Галичу.
Досить часто, коли йде мова про історичну пам’ять, згадується багато подій минулого, говориться про міждержавні та міжнаціональні стосунки, про втрати; наголошується на правоті власної сторони, патріотизмі і т. д. Проте, найчастіше проблемні питання залишаються дискусійними і відкладаються на майбутнє.
У княжому Галичі немає й клаптика землі, де б лопата археолога не натрапляла на людські поховання. Бо, фактично, в історії міста не було десятиліття, коли б напасники не глумилися над отчим краєм. Але що можуть розказати нам спочилі білі кості?! А таки можуть!..
Донедавна про початки існування товариства «Просвіта» в Галичі були лише фрагментарні відомості здебільшого у періодичних виданнях.
Представляємо вам Третю частину "Записок з часу війни" Остапа Макарушки [Дїло, 1916].
Представляємо вам другу частину "Записок з часу війни" Остапа Макарушки [Дїло, 1916], з котрими, мабуть, знайомі переважно лише історики, котрі цікавляться історією галицького краю.
Не так багато можливостей ми маємо, щоб почути історичні факти так би мовити "з перших уст". Представляємо вам "Записки з часу війни" Остапа Макарушки [Дїло, 1916], з котрими, мабуть, знайомі переважно лише історики, котрі цікавляться історією галицького краю.
Друга світова війна принесла на українські землі розруху і занепад. А що нам відомо про той період історії Галича, коли місто окупували нацистські війська? Які були умови матеріально-побутового життя населення Галича в 1941-1944 роках? Чим жило княже місто в цей важкий час? Про це та багато іншого піде мова в нашій публікації.
У 2008 році всі ми стали свідками великої повені, яка вирувала на річках Прикарпаття. Масштаби лиха вражали – була затоплена і більша частина міста Галича. А чи замислювались ми, наскільки часто траплялися подібні лиха в минулому? І як боролися наші пращури із водною стихією?