П'ятниця, 22 лютого 2019 13:42

До річниці заснування читальні товариства «Просвіти» в Галичі

Донедавна про початки існування товариства «Просвіта» в Галичі були лише фрагментарні відомості здебільшого у періодичних виданнях.

Істотний поступ у вивченні цього питання відбувся у 2018 році, з виходом публікації Івана Драбчука «Зоря «Просвіти» над Галичем». В цій праці автор вперше подав інформацію щодо діяльності товариства «Просвіти» в нашому місті, охопивши період від кінця ХІХ ст. до Другої світової війни. Звідси довідуємось, що читальня «Просвіти» в Галичі відкрилася у 1901 році з ініціативи І. Бродовича, І. Дрозда, Т. Герасимовича. А також про те, що першим головою читальні був Михайло Павлишин, секретарем же була письменниця Костянтина Малицька.

Як вже відомо, Галич було осередком москвофільського руху, який довгий час очолював місцевий парох о. Николай Винницький (1868-1929 рр.).

Місцеві москвофіли чинили великий спротив просвітянам. Досі залишалось тільки здогадуватись, до чого вони могли доходити.

Нам вдалось віднайти у часописі «Діло» допис за 1903 рік, про святкування річниці читальні в Галичі. Тут же вказано, з якими проблемами зустрілися члени товариства та як проходили Загальні збори читальні. Задля збереження оригінальності тексту, подаємо його із дотриманням стилістики.

«22 лютого в неділю відбулися в Галичі перші загальні збори заснованої перед роком читальнї «Просвіти». Читальня ся яко осередок народного україньско-руского життя в Галичи від самого основання мусїла боротись з незвичайно ворожими впливами в Галичі сконсолїдованої польско-шляхоцкої і москвофільскої клїки, які не перебираючи в средствах старалася зломити ростучий осередок міщанства народний рух і захопити всіх під свій крайно деморалізуючий вплив. Не диво отже, що навіть така звичайна в наших обставинах подія, як загальні річні збори, викликали серед них велику паніку і бажання за всяку ціну не допустити до зборів. Не можучи вдїяти нічого аґітацією, постарано ся в послідній хвилі о се, щоби міська поліция, замкнула винаймлений на сю ціль льокаль ( приміщення – А. Г.)

Про цілу сю подію і инши ще подвиги сеї клїки постараємось познакомити загал в окремій дописи, а тепер обмежимося лише на справозданє зі зборів, які відбулися при численній участи членів і людей з поза товариства.

Головний Видїл тов. «Просьвіти» вислав на збори своїх двох відпоручників: п. д-ра Загайкевича і п. Ґреґолиньского. Студента фільософії, Провід зборів обняв п. д-р Загайкевич а на секретарку візвано п. Федору Трусевичівну. П-на Малицка отворила збори гарною промовою, посьвячуючи на початку теплу і щиру згадку помершому перед кількома тижнями голові і провідникови читальнї, пок. Павлишинови. Відтак наступив секретарський звіт з дїяльности товариства, звіт касовий і біблїотекарский. Доробок читальнї показав ся досить значним, зваживши, що майже вся енерґія і праця мусїла йти на паралїжованє ворожих впливів. Особливу дїяльність розвинув видїл через заснованє каси позичкової при читльнї, якої оборот з первістного капіталу 200 К. достарчених п. Гарасимовичем, виносив з кінцем року пятьсот кількадесять К.

Що-до впливу на умовий і моральний розвій міщаньства, сконстатовано, що щиро народний і демократичний напрям читальнї виробив вже многі одиницї, з ясно-поставленими ідеалами народними і горожаньскими і візвано загал міщаньства, щоби не йшов на оману московських запроданців а горнувсь під наш народний і демократичний стяг.

Велике оживленє запанувало при точцї внесень, а заінтересованє присутних було доказом, що читальня бажає щораз ширше розвинути свою діяльність так в напрямі економічнім як і просьвістнім. Внесенє містоголови п. Мусаковського, підперте проф. Трусевичівною а також відпоручником Головного Видїлу, щоби з новим роком шкільним приступити до створення селянської бурси, ухвалено одноголосно і уповажнено Видїл до ужитя певної квоти з фондів читальнї на перші потреби бурси, іменно на справленє інвентаря.

Що-до економічної сторони кинено гадку основаня крамницї або гуртового складу товарів і поручено Видїлови, щоби основно застановив ся над сею справою і висказав свою гадку на найблизших загальних зборах, евентуально скликав в тій ціли надзвичайні загальні збори.

До нового Видїлу увійшли пп. Мусаковський, К. Малицька, Ілярий Дрозд, Іван Ліщинский, Маєвський, Теофіль Гарасимович і Михайло Тарнавський.

Вкінци забрав слово д-р Загайкевич і з’образивши недолю, в якій наш нарід коротає свій вік, вказав на причини сего положеня та на значінє просьвіти яко средство суспільного і економічного підзигненя. Вкінци розкрив перед слухачами образ житя наших закордонних земляків, придавлених важкою рукою північного деспота, вказуючи, що лише в живій звязи з ними зможемо скинути зі себе тиранів і розірвати ті окови, що гнетуть грудь українського народу – Кінчаючи свою промову, подякував д-р Загайкевич в імени головного Видїлу п. Малицькій за всю працю і жертви, понесені для розвою і істнованя сеї читальнї.
Дуже милу несподіванку всїм зібраним зробив другий відпоручник головного Відїлу п. Ґреґолиньский, привізши зі собою скіоптікон. По продукциях зі скіоптіконом, закрив д-р Загайкевич збори, а п. Гарасимович в імени всїх подякував обом делеґатам, що зволили прибути на збори і загріти до дпльшої працї. При звуках гімнів: « Ще не вмерла» і «Не пора» розійшлись всї домів.

На закінченнє годить ся додати, що вся руска (українська – А. Г.) інтелїґенция з Галича, яка не соромилася порадувати з синьожовтими відзнаками на обходї ґрунвальдскім, зовсїм не уважала потрібне явитись там, де повинні в нинїшний час згуртуватися всї чесні та щирі Русини. Натомість з признанєм мусимо піднести численну участь селян з сусіднього села Залукви, які дали тим доказ своєї народньої сьвідомости.

На загальних зборах, де були присутні і люди які не були членами товариства.

Головний Виділ товариства «Просвіта» вислав на збори своїх двох підпоручиків. п. д-ра Заґайкевича і п. Ґреґолинського студента філософії. Провід зборів обняв д-ра Заґайкевич а секретарем була п. Федора Трусевичівна. Доробок читальні показався досить значним, адже вся енергія мусіла йти на паралізування ворожих впливів.

Особливу діяльність розвинув виділ через засновані при читальні каси позичкові який оборот з первісного капіталу сягав 200 К.,достарчених Гарасемовичем, а до кінця року сягав 500 кількдесять К.»

Андрій Гусак

Прочитано 236 раз
Увійдіть, щоб залишити коментар