http://nachodki.ru/

Хоча герой даної публікації не був уродженцем Крилоса, але саме це село дало йому дорогу у безсмертя. Навіть незважаючи на те, що з плином часу його ім’я трохи призабулося, хто б не писав про довоєнний чи післявоєнний період історії цього села у ХХ столітті, той, безперечно, натрапить на його ім’я. Адже у той час саме Олекса Кривий був задіяний у всіх важливих заходах, які відбувалися у Крилосі та околиці.

"Часто чуємо нарікання, що нам зле, і нас ніхто не чує. Але для того, щоб чули, потрібно говорити! Так, зміни важкі, болючі, але разом ми здатні багато чого подолати, а поодинці біда з’їдає" - такі слова Івана Городецького надруковані в одному з інтерв’ю у місцевій газеті. І їх він підтверджує не лише словами, а й активними діями. Так, успішний управлінець, менеджер, волонтер, поет, Іван Городецький власним прикладом показує, що життя потрібно брати у свої руки і відповідати не лише за особисте, а за усе, що відбувається в своєму місті, країні.

Розповідаючи про події свого життя, громадський активіст та волонтер Іван Зобків жартував, що, коли згадувати усі події, то можна написати книгу. Тож, гортаючи сторінки цієї книги, хотілось би виділити кілька розділів.

Нова виставка в Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» присвячена видатному орієнталісту, перекладачу, доктору гуманітарних наук – Зигмунту Абрагамовичу (1923-1990).

Костянтина Малицька належить до когорти сподвижників українського національного руху початку ХХ-го століття, яка все своє життя поклала на вівтар служінню Україні, рідній мові, українській школі та «Просвіті».

У квітні 1979 року в Нью-Йорку на 83-му році життя помер заслужений громадянин, письменник, журналіст і мистецький критик Михайло Островерха.

Минуло 125 років від дня народження відомого галицького письменника, журналіста, учасника визвольної боротьби 1914-1920-их років Юрія Шкрумеляка. Свої твори він підписував псевдонімами Іван Сорокатий, Ю. Підгірський, Ґнотик, Олекса Залужний, Максим Цимбала та ін.

Свого часу письменник і мистецький критик Михайло Островерха, характеризуючи діяльність товариства «Просвіта» у Крилосі коло Галича, відзначав, що активну роль у цьому селі відігравали родини Гвоздецьких та Хмілевських. З останньої вийшов Ярослав Хмілевський.

Є люди, які живуть довго навіть після своєї смерті. Вони живуть у пам’яті людей. І це не обов’язково мусять бути величні історичні постаті, про яких дізнаємося зі сторінок книг. Це можуть бути люди, котрі живуть поруч, ходять із нами на роботу, разом сидять за одним столом під час святкувань. Просто їх виділяє серед нас надзвичайна гуманність, підкріплена високим і самовідданим професіоналізмом.

Помер незламний борець за волю України – Німий Роман Олексійович.

Сьогодні, 20 лютого, в с. Озеряни Галицького району привезуть тіло атовця Михайла Турчина, який зник безвісти ще у 2014 році.

19 лютого 2020 року на 97-му році життя перестало битися серце ветерана ОУН-УПА, учасниці Кенгірського повстання, активної громадської діячки Марії Михайлівни Повх.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, добровольця з м. Буршин Вадима Савчака нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня.

15 січня 2020 року в Галицькому районі попрощаються з ще одним Героєм українсько-російської війни.

Степан Григорович Пушик відійшов у вічність у серпні минулого року. На могилу лягають червоні квіти, покладені шанувальниками його таланту. Втім його слово живе і сьогодні.

Його по праву можна назвати художником високого європейського рівня, який своєю творчістю збагатив церковне мистецтво та увіковічнив епоху Андрея Шептицького.

Про походження нашого земляка Федора Калиновича знаємо поки що небагато. З львівських університетських документів пощастило довідатись, що він народився 14 березня 1891 р. (сучасні невеличкі довідки про нього чомусь називають датою народження 1 березня – за старим стилем). Місце народження – село під польською назвою Hanowce, українською Ганівці (Ганнівці), теперішнє Придністров’я. Походив він з селянської української родини, рано залишився без батька і виростав під опікою матері – Марії Калинович. У Львові юнак мешкав на вулиці Супінського, 21 – в заснованому Михайлом Грушевським Академічному Домі (гуртожиткові для студентів-українців). Восени 1911 р. він вступив до філософського факультету Львівського університету.

Походження роду Остерманів є досить цікавим. Йохан Георґ Каспар фон Остерман (на фото) був пруським майором, який перейшов на цивільну службу після приїзду до Галичини. У 1830–1831 роках, під час польської революції у Варшаві, Остерман працював як голова Сяноцької циркульної адміністрації. На той час Остерман був одружений і мав двох синів: Георґа Беньяміна і Морица Гуго. Вони обоє спочатку відверто симпатизували польським революціонерам, але недовго.

Останні новини

Здійснив крадіжку, щоб покататися

Юний прикарпатець серед ночі здійснив крадіжку транспортного засобу, аби покататись. Читати далі...

Розглядається дві дати введення посиленого карантину

 Уряд продовжує розгляд варіантів посилення карантину в країні. Читати далі...

Які постійні комісії обрали депутати обласної ради?

У вівторок, 1 грудня 2020 року, відбулося друге пленарне засідання першої сесії обласної ради… Читати далі...

Ігор Фріс не підтримав законопроект 2194

Народний депутат по 84-му окрузі Ігор Фріс прокоментував чому не підтримав законопроект 2194. Читати далі...
Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x