Його по праву можна назвати художником високого європейського рівня, який своєю творчістю збагатив церковне мистецтво та увіковічнив епоху Андрея Шептицького.

Про походження нашого земляка Федора Калиновича знаємо поки що небагато. З львівських університетських документів пощастило довідатись, що він народився 14 березня 1891 р. (сучасні невеличкі довідки про нього чомусь називають датою народження 1 березня – за старим стилем). Місце народження – село під польською назвою Hanowce, українською Ганівці (Ганнівці), теперішнє Придністров’я. Походив він з селянської української родини, рано залишився без батька і виростав під опікою матері – Марії Калинович. У Львові юнак мешкав на вулиці Супінського, 21 – в заснованому Михайлом Грушевським Академічному Домі (гуртожиткові для студентів-українців). Восени 1911 р. він вступив до філософського факультету Львівського університету.

Походження роду Остерманів є досить цікавим. Йохан Георґ Каспар фон Остерман (на фото) був пруським майором, який перейшов на цивільну службу після приїзду до Галичини. У 1830–1831 роках, під час польської революції у Варшаві, Остерман працював як голова Сяноцької циркульної адміністрації. На той час Остерман був одружений і мав двох синів: Георґа Беньяміна і Морица Гуго. Вони обоє спочатку відверто симпатизували польським революціонерам, але недовго.

Бути Людиною. Ось таким був ідеал Блаженнішого Любомира Гузара, людиною такою, якою Господь хоче кожного з нас бачити. Людиною у всій повноті з її прагненнями, великими і малими радощами, інтересами, з слабостями і силою.

Майже весна. Кожен має своє емоції та переживання, пов’язані з цією порою. В когось дитячі згадки, в когось дорослі відчуття – кожному своє і це закономірно. Разом з тим, в багатьох людей назавжди з зимою залишаться переживання пов’язані з несподіваним відходом у засвіти незабутнього Ярослава Поташника (02.08.1959 – 18.02.2018).

Наприкінці минулого року в івано-франківському видавництві "Лілея-НВ" вийшов третій том збірника наукових праць "Галич". Серед його статей нашу увагу привернуло дослідження львівського історика Мирона Капраля "Галицький літопис кінця ХVІІІ століття".

Трохи незвично писати про Степана Пушика у минулому часі, але мусимо змиритися з тим, що цього галицького велета уже більше як півроку немає з нами. З іншого боку, в С. Пушика цьогорічної зими хоч і не круглий, але ювілей (26 січня йому було б виповнилося 75 років). Тож є добра нагода поглянути і на його постать, і на його творчість у галицькому ключі.

З сумною звісткою зустрів українців ранок 14 серпня - не стало відомого письменника-галичанина, громадського і політичного діяча часів здобуття незалежності України Степана Пушика.

Указом Президента України від 27 червня цього року № 189/2018 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, орденом "За мужність" III ступеня посмертно нагороджені троє наших прикарпатців.

Сьогодні Галич та Прикарпаття втратили людину, яка творила та пов’язувала своє життя з цим краєм. На 59-му році життя залишив цей світ Ярослав Поташник.

Сьогодні в Музеї караїмської історії та культури Національного Заповідника "Давній Галич" відбувся мистецький захід "Світоч караїмської поезії - Захаріяш Абрагамович", приурочений 13-й річниці з нагоди відкриття Музею. Цікавою і неординарною особистістю є для галицьких караїмів, та й караїмів всього світу, Захаріяш Абрагамович.

У 2016 році виповнилося 195 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821-1913). Ця дата стала поштовхом до того, щоб звернутися ще раз до наукової спадщини вченого і показати його внесок у дослідження історії  Галича.

Голова районної організації Братства ОУН-УПА Яцків Микола Максимович на 89-му році 28 серпня 2017 року відійшов у вічність, отримавши ще за життя не лише звання "почесний громадянин міста Бурштин", а й глибоку шану як людина, котра присвятила своє життя боротьбі за незалежність нашої країни.

Галицька земля славна продуктивними діячами науки, культури, політики. Серед представників галицької знаті провідне місце займає Юліан Романчук.

Галицький район знову сколихнула сумна новина. Сьогодні, 2 січня 2017 року, на 48 році життя раптово зупинилося серце нашого краянина, захисника Вітчизни, Керникевича Андрія Петровича.

Оригінальною високохудожньою писемною пам’яткою ХІІІ століття є Галицько-Волинський літопис, перша частина якого була складена в Галичі. Він охоплює події з 1201 по 1292 рік і має світський характер.

Дві жінки з різними долями та шляхами, але є в них спільна мрія - аби їхні захисники повернулися додому з перемогою!

Цьогоріч виповнюється 815 років від дня народження Короля Данила Галицького (1201-1264), князя Галицько-Волинської землі, політичного діяча, дипломата і полководця. Високо оцінив діяльність Данила Романовича автор Галицько-Волинського літопису: «Сей же король Данило (був) князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні».