Не лише людина здатна впливати на мову, але й мова значною мірою формує особистість. У свою чергу, становлення етносу неможливе без участі у ньому мови, бо вона є однією з ключових ознак нації.

26 листопада 2020 р., в рамках тематичної виставки «Яніна Львівна Єшвович (15.09.1930-24.10.2003). Поєднання минулого, сучасного, майбутнього у культурологічних аспектах караїмів галицького краю», наукові співробітники обговорювали відданість традиціям предків через призму прагнення до збереження і в кінцевому результаті укладення ціннісних надбань зникаючого народу в музейній експозиції – а зокрема, ролі та вкладу в цю проблематику представників караїмської громади.

Хоча герой даної публікації не був уродженцем Крилоса, але саме це село дало йому дорогу у безсмертя. Навіть незважаючи на те, що з плином часу його ім’я трохи призабулося, хто б не писав про довоєнний чи післявоєнний період історії цього села у ХХ столітті, той, безперечно, натрапить на його ім’я. Адже у той час саме Олекса Кривий був задіяний у всіх важливих заходах, які відбувалися у Крилосі та околиці.

"Часто чуємо нарікання, що нам зле, і нас ніхто не чує. Але для того, щоб чули, потрібно говорити! Так, зміни важкі, болючі, але разом ми здатні багато чого подолати, а поодинці біда з’їдає" - такі слова Івана Городецького надруковані в одному з інтерв’ю у місцевій газеті. І їх він підтверджує не лише словами, а й активними діями. Так, успішний управлінець, менеджер, волонтер, поет, Іван Городецький власним прикладом показує, що життя потрібно брати у свої руки і відповідати не лише за особисте, а за усе, що відбувається в своєму місті, країні.