Скачать бесплатные шаблоны Joomla
Вівторок, 06 жовтня 2020 16:21

Іван Зобків: "Я йду, бо я тут живу"

Розповідаючи про події свого життя, громадський активіст та волонтер Іван Зобків жартував, що, коли згадувати усі події, то можна написати книгу. Тож, гортаючи сторінки цієї книги, хотілось би виділити кілька розділів.

Усвідомлення себе націоналістом

Своє громадську діяльність Іван почав у 2009 році з організації орденського типу «Тризуб» ім. Степана Бандери, де був активістом. Тут проводили для молоді вишкільні табори, і саме тут він відчув дух патріотизму та національної свідомості. Керівники «Тризубу» прекрасно розуміли, що молодь потрібно готувати, виховувати в національно-патріотичному дусі. В цей період Іван познайомився з своєю прекрасною половинкою Оксаною, яка стала йому гідною опорою у житті.

Майдан

На початку Майдану, 28 листопада 2013 року Іван з Оксаною взяли квитки на поїзд і поїхали в Київ. Інакше не могли, адже там були їхні побратими, друзі з «Тризубу», які теж практично миттєво зорганізувалися. «Ввечері з 29 на 30 листопада був перший розгін Майдану. Правда так вийшло, що ми якраз поїхали на лівий берег до родичів відпочивати після дороги, а нас вже шукали, де ми є, чи нас не побили (якраз відбулося побиття студентів)» - згадує активіст. Після кількох днів пара повернулася додому, адже Оксана вчилася, я Іван мусив вертатися на роботу. Надалі події розгорталися на місцевих майданах: «Я долучився до місцевого Майдану в Івано-Франківську і в нас, у Бурштині, звідки сам родом і брав активну участь в усіх подіях. Ми періодично їздили з побратимами в Київ, підтримували активістів, возили зібрану волонтерську допомогу.»

Люди гуртувались по всіх містах та селах. У Бурштині Майдан зібрав активних людей у досить велику громадську організацію «Майдан Бурштин». Як згадує Іван Зобків, перший збір налічував 60-70 осіб, активісти зібрались у ПК «Прометей», де заповнювали анкети, дискутували про проблеми та як їх вирішити. І так почалося нове життя.

Волонтерство

Коли почалося захоплення Криму, з’явились перші біженці, що захотіли переїхати в Бурштин. Волонтери громадської організації “Майдан Бурштин” взяли опіку над двома переселеними сім’ями, надавали допомогу, забезпечували всім необхідним.

Далі почалася війна і найактивніший період волонтерства.

Зі слів Івана, фактично серйозна волонтерка почалася з підтримки особового складу 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття». Тоді хлопців відправили на Схід без елементарних засобів захисту - шоломів, бронежилетів. Волонтерам вдалось за дуже короткий час зібрати понад 100 тис. гривень разом з галицькими майданівцями, тодішнім головою РДА Чуйком Володимиром. Якісну екіпіровку вдалось знайти у столиці. Активісти з Бурштинського, Галицького Майдану, Більшівців поїхали через Київ, щоб там придбати бронежилети і відвезти в сектор АТО. Там їм допомогли побратими з ДУК ПС, які ротуючись передали допомогу безпосередньо на передову.

Сам Іван вперше поїхав на Схід з «афганцями» Рогатинського, Галицького та Тисменицького р-ну: «Ми поїхали в 92 бригаду, самі везли допомогу на першу лінію оборони. Там були хлопці і з нашого району. Далі 80, 24 бригади... Відтак ми допомагали по мірі можливості спочатку своїм, хто служив з Бурштина, потім добровольцям. Як активіст руху «ДІЯ», найбільше Іван долучався до допомоги Українській Добровольчій Армії. Разом з волонтерами “ДІЯ” їздив в Щастя, Авдіївку, Мар’їнку, Водяне. Возили допомогу на Великодні і Різдвяні свята. З активістами Бурштина, Галича збирали допомогу, ліпили вареники, пекли печиво, робили консерви тощо.»

«З дівчатами з Галича ми організували допомогу дітям учасників війни, нам допомагали діаспори з Італії, Іспанії, Америки, Ірландії… Також займались сім’ями загиблих. Так, одній з сімей загиблого добровольця навіть вдалось вирішити проблеми з житлом. До цього долучилось багато волонтерів, меценатів. Щиро вдячні усім, з ким це стало реальністю. - згадує волонтер. - Також наша організація надавала правову підтримку. Багато людей звертались до нас, бо потерпали від бюрократичної несправедливості, хибних рішень у суді. По мірі можливості ми надавали їм підтримку».

«Меморіал»

З 2017 року Іван Зобків є членом товариства «Меморіал», яка по сьогоднішній день займається пошуком поховань жертв політичних репресій. Вперше він був присутній при розкопках таких поховань у селищі Більшівці з парохом о. Василем Завірачем. Побачене вражало. Тож надалі патріот періодично долучався до пошуків поховань на території району.

Екологія

Вже третій рік Іван, разом з групою активістів, активно піднімає питання екології. Адже це найгостріше питання нашого регіону. Так, минулого року ініціативною групою разом з Володимиром Бучком, Аріною Сивак, Василем Абрамівим, Ольгою Гургулою за підтримки районної ради були організовані дослідження повітря, ґрунту та води на території району. Звісно, що було багато перешкод і в дослідження, на жаль, не включили усі хімічні елементи. Та певні результати все ж є і на цьому активісти не зупиняться.

Політика

Поглинуті волонтерською діяльністю, більшість активістів не брали участі у перших виборах до місцевих рад, бо вважали, що більше потрібні як волонтери. Хоча, на думку Івана, це була велика помилка: «Нам варто було йти і намагатися змінити ситуацію. Зараз, у 2020 році, ми з побратимам вирішили, що нам треба щось змінювати, брати відповідальність і йти на вибори, щоб не шкодувати.»

Чому «Голос» 

«У нас, на території Бурштинської ОТГ, – це нова команда людей, які не брали участі у політиці, не були депутатами. Це нові люди з хорошим життєвим досвідом – медики, менеджери, громадські активісти, волонтери. Ми йдемо, щоб щось змінити і в майбутньому, не бути винними перед своїми дітьми, що ми мали шанс і не використали його. Хочемо без сорому дивитися в очі тим, у кого на війні загинули діти, батьки, чоловіки чи дружини.» - зазначає Іван Зобків.

Біографічна довідка

Зобків Іван Степанович, народився в м. Бурштин 23.12.1983 р. У 2001 році закінчив Бурштинську школу №3. Того ж року пішов служити у ЗСУ ВПС. У 2005 році закінчив Бурштинський енергетичний технікум за спеціальністю – технік з автоматизації виробничих процесів. У 2008 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Теплові електричні станції» та здобув кваліфікацію інженера-енергетика. З липня 2003 року почав працювати на Бурштинській ТЕС, де працює і зараз. Одружений, виховує сина.
Командир Навчального центру УДА нагородив Івана Зобківа за багатолітню волонтерську працю відзнакою «Під проводом Архистратига Михаїла». Також активіст нагородженими муніципальною відзнакою міського голови Івано-Франківська «За Честь і Звитягу» та ювілейною відзнакою Івано-Франківської ОДА «100 років Західноукраїнської Народної Республіки» за активну участь у процесах українського державотворення.

Прочитано 545 раз

Останні новини

У галицькому лісі нищать рідкісні гриби

У галицькому лісі нищать рідкісні гриби. Про це повідомляють в соцмережі на сторінці Галицького НПП: Читати далі...

Сім'ї знову отримуватимуть "пакунок малюка" при народженні дитини

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про… Читати далі...
Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x