Joomla шаблоны бесплатно http://joomla3x.ru
Вівторок, 14 липня 2020 23:01

Зигмунт Абрагамович – галицький караїм, вчений зі світовим визнанням

Нова виставка в Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» присвячена видатному орієнталісту, перекладачу, доктору гуманітарних наук – Зигмунту Абрагамовичу (1923-1990).

Батьківщина Зигмунта Абрагамовича – Галицький край. Галицька громада дала багато достойних пастирів і газзанів караїмському народу, безсмертні творіння її вчених мужів складають славу і гордість караїмської нації.

Пропонуємо Вам ознайомитися зі сторінками життя Зигмунта Абрагамовича і працями.

Зигмунт Абрагамович (1923-1990) – історик, тюрколог, філолог, сходознавець, архівіст, перекладач, доктор гуманітарних наук. Народився Зигмунт Абрагамович 20 лютого 1923 р. в с. Залуква біля Галича. Батько Зигмунта – Захарій Абрагамович, мати – Девора Морткович. В сім’ї було четверо дітей, Зигмунт був найстаршим.

В п’ятилітнім віці поступив до першого класу польської школи в Галичі. В 11 років залишився без батька. Через рік, в 1935 році, Зигмунт Абрагамович поступив у гімназію в Станиславові (тепер м. Івано-Франківськ), де вчився до 1939 р. Тут на нього великий вплив справило спілкування з учителем гімназії – Богданом Лепким – українським поетом, прозаїком, перекладачем. За рекомендацією лікарів на рік перервав навчання. Згодом продовжив вчитися в Галицькій середній школі (1939-1941 рр.).

В 1944 р. Зигмунт Абрагамович був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Після війни переселився до Польщі (Дольні Сленськ). Працюючи в надзвичайно тяжких умовах життя, одночасно вчився. З 1947 р. був вільним слухачем на курсі філології Близького Сходу Варшавського університету під керівництвом тюрколога Ананія Зайончковського.

У студентські роки переклав турецькою мовою кілька віршів Назима Хікмета та ряд новел турецьких авторів і опублікував польською.

У 1949 р. склав іспит, а згодом, 1950 р. переїхав до Кракова, де продовжував навчання на факультеті орієнтальної філології в Ягеллонському університеті. В 1951 р. закінчив курс східних мов, став магістром орієнтальної філології – тюркології.

Головною темою своїх робіт вибрав історію відносин Польщі з Туреччиною і Кримським Ханством. Над цією темою він працював з 1952 р. як архівний дослідник польсько-турецьких історичних джерел в Головному архіві давніх актів (м. Варшава) і в Державному воєводському архіві (м. Краків) до 1976 р.

Зигмунт Абрагамович одружився з Маріанною Зайончковською у 1950 р. Його обраниця була перекладачкою наукової і художньої літератури. Професор Ананіаш Зайончковський обвінчав їх по караїмському звичаю. У 1955 р. народився у подружжя син Міхал, у 1961 р. – дочка Ганна.

В 1968 р. захистив докторську дисертацію у відділі філології Ягеллонського університету на тему « Hadży Mehmed Senai z Krymu. Historia Chana Islam Geraja III » на основі єдиної копії хроніки історії Криму в 1644-1651 роках, котра зберігалася в фондах Британського музею в Лондоні. Став знавцем відносин між Портою Османською і канцелярією королів і гетьманів Корони.

З 1976 по 1988 роки Зигмунт Абрагамович працював в Інституті історії Польської Академії Наук у Варшаві. Досліджував турецьку історіографію й історію Середньої й Східної Європи. Став автором опису подорожей мандрівника XVIII ст. Евлія Челебі « Księga podróży Ewliji Czelebiego » (1969 р.). В публікації цієї праці З. Абрагамовичу належить переклад опису подорожі по Криму, підбір документів, вступне слово й наукові коментарі.

З. Абрагамович переклав караїмською мовою «Заповіт» і поему «Гамалія» Т. Г. Шевченка.

Доктор Зигмунт Абрагамович протягом 30 років тісно співпрацював з редакцією Польського Біографічного Словника (1957-1987). В цей період опрацював 15 біографій осіб пов’язаних зі сходознавством, котрі жили між XV і XX ст. Це були: єврей Ісаак син Абрагама, шляхтич Ян Кєрдей, дружина султана Роксолана, мандрівник Кшиштоф Павловський, купець Сефер Муратович, шляхтич Мацей Пашковський гербу Задора, перекладачі Самуїл Отвіновський, Францішек Месгнієн-Менінський, Георгій Францішек Кульчицький, вірменський єпископ Деодат Нерсесович, секретар представництва Станіслав Малаховський, італієць Францішек Джуліані, архітектор Ян Хризостом Орловський, польський резидент в Стамбулі Станіслав Костка Пічелстейн, історик, етнограф Ян Рейчман (1910-1975). Їхні біографії були внесені в загальну і різномовну бібліографію, архівні джерела. Не втрачають ці матеріали актуальності і сьогодні, оскільки для їх укладання були використані всі можливі матеріали, що стосувалися описуваних осіб. Вони є доказом досконалої наукової майстерності, високої ерудиції Зигмунта Абрагамовича.

В останні роки життя приймав участь в роботі спільноти Польща-Турція. Працьовитий, вимогливий до себе до останніх днів життя, Зигмунт Абрагамович постійно працював. За два тижні до смерті, в день, коли його поклали в лікарню, закінчив роботу з перекладу і передав її у видавництво сусідкою.

Зигмунт Абрагамович помер 13 грудня 1990 р. Похований в Кракові на Раковецькому кладовищі.

Дослідники нараховують 62 праці Зигмунта Абрагамовича в 107 публікаціях чотирма мовами, які розміщені в 285 бібліотечних базах.

 

Надія Васильчук, молодший науковий співробітник
відділу «Музей караїмської історії та культури» НЗ «Давній Галич»

Прочитано 3031 раз

Останні новини

У с. Залуква відновлено пішохідний міст

Пішохідний міст у с. Залуква знову відновлено. Читати далі...

Галицька лікарня отримала відремонтований апарат ШВЛ

Сьогодні команда народного депутата України Ігоря Фріса привезла відремонтований апарат ШВЛ до КНП… Читати далі...
Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x