Він очолював кафедру історії середніх віків і візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка, працював провідним науковим співробітником відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України. Л. Войтович є автором більше 500 наукових праць. Сфера його зацікавлення – політична та воєнна історія середньовічного періоду та генеалогії правлячих династій.
Серед його книг - «Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок ХVІ ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження» (2000), «Княжа доба на Русі: портрети еліти» (2006), «Галицько-Волинські етюди» (2011), «Лев Данилович, князь галицько-волинський (бл. 1225 – бл. 1301) (2014), «Галич у політичному житті Європи ХІ-ХІV століть» (2015) та багато інших. У співавторстві з Володимиром Александровичем у 2013 році вийшла книга «Король Данило Романович».
Науковця завжди цікавила історія Галицького князівства та Галицько-Волинської держави. Цій тематиці присвячено чимало наукових статей, серед яких – «Білі хорвати чи «карпатські» хорвати? Продовження дискусії» (2004), «Військове мистецтво галицько-волинської держави: князь Лев Данилович» (2004), «Король Данило Романович. Загадки і проблеми» (2006), «Король Данило Романович: політик і полководець» (2008), «Князь Іван Берладник: загадкова постать» (2008), «Галицьке князівство на Нижньому Дунаї» (2008), «Візантія та Галицьке князівство в Нижньому Подунав’ї у ХІІ ст.» (2009), «Галицька земля і Візантія в ХІ-ХІV cт.» (2011), «Галицько-болгарські відносини у першій третині ХІІІ ст.» (2010), «Боротьба Любарта-Дмитра Гедиміновича за відновлення Галицько-Волинської держави» (2011), «Коли було зруйновано Успенський собор у Галичі?» (2018), «Галицько-Волинське князівство і королівство Русі та монголи» (2019). Це тільки невелика частина наукового доробку вченого.
Л. Войтович любив Галич і був учасником багатьох наукових конференцій, які щорічно відбуваються у Національному заповіднику «Давній Галич». Важливе місце у його дослідженнях займає політична історія давнього Галича. 2007 року він взяв участь у конференції ««Слово о полку Ігоревім» та його доба». У виступі «Слово о полку Ігоревім» та його історична основа» науковець розглянув організацію походу коаліції руських князів проти половців, роль новгород-сіверського князя Ігоря Святославича у цьому поході, підкреслив значення результатів походу як для руських князівств, які межували з половецьким Степом так і для половецького князя Кончака.
2012 року Л. Войтович виступив на конференції ««Слово о полку Ігоревім» та його доба» з темою «Домен Галицьких князів: проблеми реконструкції», в якій розкрив проблеми формування князівських доменів, доходи з яких були одним з основних джерел утримання князівської дружини та князівського двору. Дослідник за методом аналогій здійснив гіпотетичну реконструкцію князівських доменів, що дозволить більш правильно оцінити їх мілітарний і політичний потенціали.
2013 року на конференції «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України» науковець розглянув тему «Угорська політика галицьких князів часів Данила Романовича (1205-1264 рр.)». Автор проаналізував розвиток стосунків галицьких князів і угорського двору, звернув увагу на особливість галицького боярства і його боротьбу за політичний вплив у князівстві та складання вигідного союзу між Галицьким князівством і Угорщиною.
2014 року на конференції «Галич і Галицька земля» Л. Войтович виступив з темою «Останній злет Галицького князівства», в якій аналізує політичну діяльність нащадків короля Данила, зокрема Лева Даниловича. Приділив значну увагу його відносинам з монгольськими ханами та відновленню у 1300 році Галицько-Волинської держави в найбільших кордонах за всі часи свого існування. Автор наголошує, що останній злет Галицького князівства обернувся реальною втратою свого статусу самим Галичем, бо столиця князівства перейшла до Львова, розташованого на перетині шляхів володінь Лева Даниловича та його наступників.
2016 року дослідник на конференції «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі» розкрив тему «Угорські вектори перших князів Галицької землі», в якій показав розвиток галицько-угорських відносин в ХІ- першій третині ХІІ ст.
Цього року Л. Войтович планував взяти участь у заходах, присвячених 1125-річниці Галича, зокрема у семінарі «Король Данило – визначна постать Середньовіччя» (до 770- річчя з часу коронації, 785-річчя з часу остаточного утвердження у Галичі), науковій конференції «Галич і Галицька земля в Європейській історії» (до 1125-річчя з часу згадки в Угорській хроніці). Ще багато тем розкрив би дослідник, якби непоправна втрата.
Науковим співробітникам Національного заповідника «Давній Галич» він запам’ятався позитивною, усміхненою, доброзичливою і простою у спілкуванні людиною. Завжди підтримував і направляв у правильне русло наукову роботу працівників Заповідника. У пам’яті Леонтій Вікторович назавжди залишиться талановитим вченим і добрим Вчителем. Дякуємо за підтримку, співпрацю, настанови і щирі слова.
Джерело: Марія Костик, НЗ"Давній Галич"
