Рудольф Мох був справжньою любов’ю, яка об’єднується з Богом і став світлим провідником для людей – священником. Справжня любов – це моменти богослужіння, коли матеріальний світ розвіюється, мов серпанок, і ти стаєш перед обличчям чогось принципово іншого і більш значущого, перед Богом.
Рудольф Іванович – священник Української Греко-Католицької церкви. Він народився 16 квітня 1816 року в м. Бережани (Бережанський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія; нині Тернопільської області, Україна) і походив із міщанського роду. Його батько — українець, а мати — полька.
Рудольф навчався у Бережанській гімназії (1828—1834 рр., за іншими даними – закінчив гімназію 1836 року), Тернопільському єзуїтському ліцеї, Львівській духовній семінарії, яку закінчив 1841. У 1842 р. він рукоположений єпископом Львівським Григорієм Яхимовичем на священника. Рудольф Іванович розпочав душпастирську працю у с. Завадка біля Калуша, працював у с. Лагодові коло Глинян (тепер Перемишлянського району Львівської області), далі — у селах Острів та Курипів недалеко Галича.
Рудольф Мох - автор перших оригінальних драматичних творів і праць панегіричного, моралістичного і сатиричного характерів у Західній Україні. Його збірка поезій «Мотиль» (1841) - друга в Галичині після «Русалки Дністрової», написана українською народною мовою. Збірку віршів «Мотиль» позитивно оцінив Іван Франко. У 1848 р. вийшла в світ друга збірка поезій Рудольфа Івановича «Стихотворенія». В газеті «Зоря галицька» Рудольф Мох виступив із сатиричним віршем «Розпука орендарська над селянами, котрії до розуму приходять» (1848) та з фрагментами драми про скасування панщини в Галичині «Терпен — спасен» (1849). Кріпосне лихоліття, безпросвіття галицького села показані в п’єсах «Справа в селі Клекотині» (1849), яку І. Франко назвав «першою пробою української комедії в Галичині», і «Пам’ятка 3 Мая 1848» (1878). Його соціально-побутова віршована драма «Опікунство» була поставлена в українському галицькому театрі (1864). Рудольфову збірку віршів «Мотиль» (1841) позитивно оцінив Іван Франко. У 1848 р.вийшла в світ друга збірка поезій Рудольфа Івановича «Стихотворенія».
Рудольфа Моха називали «галицьким Котляревським». Це були перші оригінальні драми в галицькій літературі, що гостро піднімали питання побуту і життя людей галицького краю, поневолених панщиною, порушували ряд проблем соціального змісту.
Помер Рудольф Іванович 12 лютого 1892 року в с. Острів (Австро-Угорщина; тепер Галицького району Івано-Франківської області, Україна) і похований на сільському цвинтарі. Його могилу відвідують небайдужі люди та складають шану галицькому священнику-просвітителю.
Джерело: НЗ "Давній Галич", Мар'яна Коваль
