Галицький район знову сколихнула сумна новина. Сьогодні, 2 січня 2017 року, на 48 році життя раптово зупинилося серце нашого краянина, захисника Вітчизни, Керникевича Андрія Петровича.
Деякі дослідники пов’язують початок галицької караїмської громади з Данилом Галицьким. У 1246 році князь Данило Галицький і хан Батий уклали між собою мирний договір, згідно з яким хан дозволяв сотні караїмських сімей з Криму оселитися у Галичі.
Оригінальною високохудожньою писемною пам’яткою ХІІІ століття є Галицько-Волинський літопис, перша частина якого була складена в Галичі. Він охоплює події з 1201 по 1292 рік і має світський характер.
Галицьке Євангеліє — одна з найдавніших пам'яток Київської Русі. Написане уставом на пергаменті. 1-228 аркуші писані в давньому Галичі у період від 1 жовтня по 19 листопада 1144 (про це є дописка на 228 аркуші), а решта — 32 аркуші — там же в 12-13 ст. Видано Галицьке Євангеліє 1882-1883 рр. архимандритом Амфілохієм. Галицьке Євангеліє має срібну шкіряну оправу і 260 пергаментних аркушів.
Галицький або Старостинський замок – одне з найвідоміших і найвідвідуваніших туристами місце у Галичі. Руїни замку розташовані на високому пагорбі Галич-гори на правому березі річки Дністер над містом – в минулому служив фортифікаційною спорудою оборонного значення.
Посеред Ринкової площі у Галичі була дерев’яна ратуша. Про неї не збереглося ніяких відомостей.
Караїми – невеликий тюркомовний народ, представники якого сповідують караїмізм. Історія галицької караїмської громади бере свій початок, за однією з версій, з сер. ХІІІ ст. Оселились караїми у Галичі біля Ринкової площі. Ця вулиця має дуже зручне розташування, адже тягнеться вздовж правого берега Дністра і виходить на головну ринкову площу міста – Майдан Різдва. З цього можемо робити висновок, що караїми були досить впливовими у міському середовищі галичан.
Дві жінки з різними долями та шляхами, але є в них спільна мрія - аби їхні захисники повернулися додому з перемогою!
На початку Першої світової війни настоятель церкви Різдва Христового о. Микола Винницький (1856-1929) співпрацював з організацією «Карпаторуський освободительний комітет», яка пропагувала об’єднання з Росією. Австрійська влада жорстоко переслідувала москвофілів. Разом із 127 галичанами о. Микола потрапив до австрійського концтабору в м. Талергоф. За кілька років йому, одному з небагатьох, вдалося повернутися додому.
Під гнітом Австро-Угорщини і Польщі з тисяч православних храмів на території теперішньої Івано-Франківської області залишились одиниці, а з 1930-х рр. їх залишилося всього два, один із них у Галичі. Православна громада м. Галича була досить великою. Попри утиски польської влади люди горнулися до своєї віри. І хоч не було споруди, в якій люди мали б змогу молитися Богові, відомо, що церковним Богослужбовим життям громада жила вже від 1924 р. 21 грудня 1924 р. (за старим стилем) для священнодійствування на парафії Св. Володимира в м. Галичі був освячений антимінс – Богослужбовий плат з часточкою мощей, на якому зображено покладання Тіла Христового у гріб. Для Галицької парафії Св. Володимира антимінс був освячений Преосвященним єпископом Гродненським і Новогрудським Олексієм із благословення Митрополита Діонісія (Валединського) предстоятеля Польської Автономної Православної Церкви, якому була підпорядкована Православна Церква на Західній Україні.
У першій половині ХІІ ст. Галич став головним містом Галицького князівства, внаслідок об’єднання кількох князівств Давньоруської держави. Через кілька десятиліть – столицею Галицько-Волинського князівства. В місті постав головний осідок Галицької митрополії – духовного центру західно-українських земель.
У 1772 р. Галич увійшов до складу Австрійської імперії. Цей період характеризується пожвавленням економічного життя краю, прокладенням залізниці, доріг та будівництвом мостів.
Цьогоріч виповнюється 815 років від дня народження Короля Данила Галицького (1201-1264), князя Галицько-Волинської землі, політичного діяча, дипломата і полководця. Високо оцінив діяльність Данила Романовича автор Галицько-Волинського літопису: «Сей же король Данило (був) князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні».
Церква св. Димитрія має свою давню історію, про яку знають і не всі галичани.
22 вересня 1998 року у день святкування 1100-літнього ювілею Галича в центрі міста на майдані Різдва (неподалік церкви Різдва Христового) був встановлений пам'ятник Данилу Галицькому в Галичі.
Церква Різдва Христового є пам’яткою архітектури національного значення. Знаходиться в центрі Галича. Точна дата побудови церкви невідома. Дослідники вважають, що вперше дерев’яна церква побудована на окраїнах княжого Галича у XII ст. на місці язичницького капища.
Двох бійців-добровольців з артилерійського дивізіону полку АЗОВ Івана Вітовського та Володимира Свістельницького разом з їхніми побратимами 5 серпня на полігоні у селі Старе нагороджували військовими відзнаками «За виконання бойового завдання» трьох ступенів.
Екологічні проблеми останніми роками все більше хвилюють суспільство і у світі з’явилося чимало організацій, котрі поставили собі за мету змінити ситуацію з екологією на планеті Земля з сумної на сприятливу для життя. Оскільки доведено, і ми всі розуміємо, що хвороби, різкі зміни погоди, повені, засухи та багато іншого – все це результати нашого недбалого ставлення до природи.
Завтра 31 березня об 11 годині родина та вся галицька громада прощатиметься з Петром Ковалишиним, який загинув в зоні АТО 26 березня. Волонтери вже привезли Петра додому. За традицією, героя зустрічали люди вздовж дороги. До зустрічі долучилася громада Рогатинщини. Родина бійця вирішила перенести похорони на завтра.
Солдатська кухня на передовій (відео)Цього життєрадісного чоловіка, армійського повара Петра Ковалишина, з яким ми розмовляли декілька днів тому, вже нема в живих. Не витримало сердце. Витратьте хвильку, послухайте його.Земля пухом.
Опубліковано Андрієм Дубчаком 27 березень 2016 р.
Садиба Корнела Кжечуновича у селищі Більшівці була збудована у 1927-1929 рр. за проектом польського архітектора Тадеуша Мокловського у стилі неокласицизму. Якщо дивитися з центру містечка, то споруди знаходяться з протилежного боку від комплексу монастиря кармелітів, на сусідньому пагорбі, поруч із церквою Різдва Христового.
Монастир і костел кармелітів у селищі Більшівці Івано-Франківської області був зведений у 1717 р. у бароковому стилі і знаходиться на пагорбі, який височіє над селищем. Споруди знаходяться на південь від садиби Кжечуновича на віддалі біля 500 м та всього за 150 м від ратуші.