Вівторок, 24 травня 2016 11:15

Музей етнографії та побуту у с. Саджава

Наше Прикарпаття багате на історичну та культурну спадщину, а тому й музеїв тут не бракує, але музей етнографії та побуту у с. Саджава Богородчанського району вражає розмаїттям та кількістю своїх експонатів.

Наразі музей розміщений у 9-ти кімнатах колишньої школи і нараховує понад 4 тисячі унікальних експонатів. Ініціатором, творцем і людиною яка зуміла все це зібрати, впорядкувати та перетворити в музейні експонати є колишній директор місцевої школи Василь Іванович Мороз.

У 1996 р. музею присвоєно звання "народний". А директор музею Мороз В.І. став лауреатом Всеукраїнського конкурсу музейних працівників у 2008 р. І це не даремно, адже, проводячи екскурсії (а саме він на добровільних засадах працює екскурсоводом) про кожен експонат він може розповідати без зупину, цікаво та просто та ще й з своєрідним гумором. Експозиція немаленька і складається з трьох десятків розділів, у тому числі таких, як «Історія виникнення села», «Вироби народних умільців», «Сільські промисли», «Дитяча іграшка 19-20 століть», «Свята та обряди. Розвиток культури в селі »та інші, не менш цікаві розділи. Більшість експонатів, як розповів сам Василь Іванович, зібрані ним у мешканців села й зараз люди з радістю приносять нові експонати. Зокрема, один відвідувач аж із Луганщини побачивши колекцію патефонів пообіцяв прислати ще й свій і таки дотримав слова.

Частина одного із залів відтворює інтер’єр кімнати з характерними предметами традиційного селянського житла - величезною скринею для зберігання одягу, піччю, довгим сімейним столом. Надзвичайно цікаві експонати - свідоцтва про освіту, які давали за Австрії, Польщі, під час німецької окупації. Тут також представлені групові фотографії усіх випускників Саджавської середньої школи. Цікаво побачити старезні 1840 р. двері, зроблені без жодного цвяха, ходаки 1879 р., корито кін. XVIII ст., дитячу колиску 1900 р. Тут є і різні музичні інструменти: сопілка, скрипка, цимбали, бубон, мандоліна, губна гармошка. Інтерес у відвідувачів безперечно викличуть старовинні знаряддя праці: ціп, жорна, дерев'яний плуг, борони тощо; а також, зразки жіночого, дівочого, чоловічого та дитячого одягу, взуття — деревлєники (типу сучасних калош, але з дерева), постоли з свинячої шкіри, чоловічі та жіночі чоботи. Найбагатше у залі з вишивкою. Поскладано, розділено: жіночий одяг, чоловічий, святковий, робочий. Ну і родзинкою серед своїх експонатів Василь Іванович вважає дерев’яний вирізьблений хрест 1516 р., який він тримає в сейфі і показує виключно зі своїх рук. Жодного експонату пан Василь, каже, не купував і ніколи не продасть. Хоча купців не бракує.

Загалом  музей входить у музейне коло Прикарпаття та включений у ряд маршрутів культурно-пізнавального туризму, тож, думаю, всім буде цікаво його відвідати і поспілкуватися з такою неординарною особистістю, як Мороз Василь Іванович.

Василь Возняк

Прочитано 1910 раз
Більше у цій категорії: « Льодяна Розколяда Горе-зупинка »
Увійдіть, щоб залишити коментар