Мабуть, сама доля подарувала нашому народові таку постать – як винагороду за всі трагедії і випробування, які випали (і випадають досі) нам пережити за тисячолітню історію. Тарас Шевченко народився із мук і страждань українського народу, ввібравши в себе його пам'ять і славу, розум і совість, мрії і прагнення, його талант.

Шевченко є не тільки символом нашого духу, а й його невичерпним джерелом.

14 березня в читальному залі Галицької ЦБ відбувся літературний діалог "Пророк, народжений Україною" (до 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка).

У заході взяли участь наукові співробітники Національного заповідника "Давній Галич" Марія Костик (завідувач історичного відділу), Іван Драбчук (інформаційно-видавничий відділ) та бібліотечні працівники. Учасники дискутували про те, яким було трактування Шевченка в радянські часи і яким є сьогодні, вели мову про важливість та актуальність ідей і пророцтв Кобзаря в наш час. Присутні також мали змогу заглибитись у рядки Тарасових віршів, осягнути поетову геніальність.

Кожен має своє бачення і своє сприйняття Шевченка. Перечитуючи його твори, ми ніби ще і ще раз переконуємося, що це написано про нас і наш час. І якщо нам хтось хоче нав’язати свою думку про поета, ми просто повинні взяти до рук книгу його поезій, перечитати їх і самостійно зробити висновки.

Доповнила захід книжково-ілюстративна виставка "Шевченка полум’яне слово на сторожі вічності стоїть".

Джерело: Галицька ЦРБ