Так, 23-26 липня у Галичі з робочим візитом побував Мацей Ратайчик – гебраїст, докторант університету ім. Адама  Міцкевича (Познань, Польща). У Галичі увагу дослідника особливо привернуло караїмське кладовище, адже тема його дисертації «Karaimskie zwyczaje pogrzebowe I cmentarze w Ewropie Srodkowo-Wschodniej» («Караїмський поховальний обряд і кладовища в Центрально-Східній Європі»).

Караїмський цвинтар м. Галича розташований на правобережжі ріки Дністер, неподалік впадіння притоки ріки Лукви. Час його закладення невідомий. Вперше у документах об’єкт згадується у XVII ст., але найстаріші пам’ятники датуються сер. XVIII ст. Загальна площа караїмського кладовища – 0,4 га.

На епітафіях викарбувані караїмські символи – корона Тори, зламані дерева, глечики, дві долоні – благословення газана, шестикутна зірка Давида, олені, семисвічники. Деякі обрамлені зооморфним та рослинним орнаментом.

Багато пам’ятників на караїмському кладовищі було знищено в роки Першої світової війни (1914–1918 рр.). Під час Другої світової війни (1939–1945 рр.) у східній частині кладовища розташовувався артилерійський пункт, оскільки це місце було зручною позицією для контролю за переправою та мостом через Дністер.

У 1997–2000 роках науковці І. Юрченко, Н. Юрченко проводили на цвинтарі дослідження, за результатами котрого опублікували 2000 р. книгу «Караїмське кладовище біля Галича. Каталог надмогильних пам’ятників». А тепер працює над дослідженням місць поховань галицьких караїмів Мацей Ратайчик.

Приємною несподіванкою для бібліотеки Музею караїмської історії та культури стали книжкові подарунки, котрі молодим спеціалістом передав Пьотр Муховський – завідувач кафедри близькосхідних досліджень університету ім. А. Міцкевича (Познань, Польща), професор вищої школи гебраїстики «Торуль». Серед них – Dokumenty historii karaimów polsko-litewskich. Edycja krytyczna wybranych rękoposów w językach hebrajskim, łacińskim I polskim /Piotr Muchowski, MaciejTomal, Anna Sulimowicz, Rafał Witkowski, ArieYariv. – Poznań, 2017 298–s.; Karae Edom: Studia nadhistorią I kulturą karaimów Pierwszej Rzeczypospolitej /Piotr Muchowski, Maciej Tomal, Rafał Witkowski. – Poznań, 2017. – 299 s.; Rejestr karaimskiego wójta z Trok:edycja krytyczna rękopisu Heb. 4ͦ  834 ze zbiorów Narodowej Biblioteki Izraela /Piotr Muchowski, Maciej Tomal. – Poznań, 2016. – 247s.; Uchwały I dokumenty gminne karaimów polsko-litewskich z lat 1553–1830: edycja krytyczna /Piotr Muchowski, Maciej Tomal.–Poznań, 2016. – 389 s.; Rejestry sądowe I finansowe gmin karaimskich z Troki i Nowego Miasta z lat 1713–1806: edycja krytyczna rękopisu Heb. 4ͦ  1094 ze zbiorów Narodowej Biblioteki Izraela / Piotr Muchowski, Maciej Tomal. –Poznań, 2016. – 508 s.

Дякуємо Мацею Ратайчику, Пьотру Муховському за співпрацю та подальші дослідження на теренах Галича!

Надія Васильчук