Збірник галичан

Ідея створити збірник поезії та прози галичан в моїй голові живе вже два роки, та все якось не доходили руки, а, скоріше, не знала з чого почати.

І тут у фейсбуці надходить сповіщення, що хтось прокоментував пост в групі. Саме цей коментар і став тим останнім поштовхом до реалізації проекту. Поки що ми створимо цей збірник онлайн. Маю надію, що в майбутньому він оживе на сторінках друкованого видання. Тож, прошу вас ознайомитися з першою поезією, для мене особисто символічною, галичанки Оксани Божаніної, яка написала його, перебуваючи в Римі:

Прийшла весна, звиває гніздо птах,

Цвіте прекрасним цвітом вся Земля,

А серце й душу огортає страх.

Пролилась кров синочка, брата, діда...

І все стоїть, мов більмо на очах...

А все дарма, кінця ще не видати...

Надія ж не вмирає у серцях.

Ще буде наша Ненька процвітати!

Немає в нас спокою й ще не буде

Допоки ворог топче світ Землі,

Допоки гучно б'ють гармати й кулі,

Вбивають наших рідних на війні.