Статьи и обзоры nachodki.ru
Неділя, 15 листопада 2020 20:24

Продовжується опіка над місцями пам’яті в Галичі

Впродовж другого півріччя 2020 р. зусиллями окремих ентузіастів та краєзнавців здійснювалася опіка над військовим меморіалом Першої світової війни в м. Галичі (терен старого міського кладовища Галич-гора).

Праця продовжувалася в кількох напрямках: подальший благоустрій та прибирання площі меморіалу, пошук в архівах та інших базах даних прізвищ похованих, ознакування території.

З метою вшанування пам’яті стрільців Легіону УСС, які були однією з відомих бойових формацій Австро-Угорщини, а в подальшому брали активну участь в українському державотворенні, в травні 2020 р. в межах меморіалу було встановлено пам’ятний хрест з відповідним написом.

Для цього було використано і пристосовано давній надмогильний пам’ятник (орієнтовно першого десятиліття ХХ ст.), який був переданий для цього однією з галицьких родин. Композиція виготовлена з піщаного каменю і складається з масивної рельєфної основи, яку увінчує хрест.

На ньому є символічні зображення Найсвятішого Серця Ісуса в терновому вінку та Божої Матері в оточенні двох ангелів у молитві.

На основній частині напису вмонтовано таблицю з написом:

«На пошану пам'яті
Українських Січових Стрільців
Бейсюка Петра,
стрільця 3 сотні (1898 - 11.08.1915),
Стефанишина Івана,
стрільця 1 сотні (+ 05.07.1915),
які брали участь у боях
за звільнення Галича від російських військ
у червні 1915 р.
і спочивають на цьому кладовищі
поруч своїх побратимів по зброї».

Перевезення та монтування пам’ятного знака, виготовлення пам’ятної таблиці було здійснено завдяки Національному заповіднику «Давній Галич».

Передбачалося, що урочисте відкриття пам’ятного знака відбудеться у червні 2020 р. – до річниці звільнення Галича від російських військ. Проте, червнева повінь в околиці та подальша ситуація з пандемією Covid19 (карантинні обмеження) відтермінували цю подію на невизначений час. Разом з тим, на терені меморіалу, а також в межах міста вже є окрема згадка про Українських Січових Стрільців (які звільняли Галич і підняли на міській ратуші національний стяг), а невідомі галичани до Свята Покрови та на задушні дні вже встановлювали коло пам’ятного знаку лампадки.

Раніше на терені меморіалу завдяки приватним пожертвам було встановлено пам’ятну таблицю. На ній зафіксовано прізвища 131 військовослужбовця різних національностей, які тут поховані. Ці прізвища стали відомими за результатами дослідницької роботи в 2011 – 19 рр. Пошукова робота продовжувалася і в 2019 – 20 рр. було віднайдено ще більше трьох десятків прізвищ – тому постала потреба в оновленні попередньо встановленого стенду. Восени 2020 р. це було зроблено і тепер відвідувачі меморіалу можуть прочитати 163 прізвища військовослужбовців з усіх теренів Дунайської монархії. Цей напрямок роботи потребує подальшого дослідження – оскільки загальна кількість захоронених становить більше 300 осіб…

Цікаво, що вже після встановлення оновленої таблиці віднайдено прізвища ще 2 воїнів загиблих у 1915 – 16 рр. Це - Glaser Bedřich (1894 р.н. з Oberlendkusdorf, Nosk, Czechy, військовослужбовця 46 піхотного полку) та Hertl Pavel (1895 р.н. з Dolni…Hukov, Czechy, військовослужбовця 42 піхотного полку). У разі виявлення ще кількох прізвищ постане питання чергового оновлення текстових написів таблиці – оскільки кожен з полеглих в боях з російською армією повинен бути вшанованим.

З метою передання досвіду щодо опіки над військовими похованнями та віддання почесті своїм землякам, місто відвідав відомий угорський пам’яткоохоронець István Hangácsi. Громадська організація, яку він очолює («Vigyázók Had-és Kultúrtörténeti Egyesület») здійснює опіку над військовими гробівцями в державах Східної Європи та на Балканах. Спілкування з ним було корисним для розуміння багатьох технічних моментів пов’язаних з поточними роботами на кладовищі.

Немаловажливим моментом стало первинне фарбування надгробних хрестів з обох сторін (досі це було зроблено тільки з лицевого боку). Одночасно здійснено кількаразову обробку дерев’яної огорожі переробкою машинного масла з метою її забезпечення від опадів. Завдяки цьому змінилося візуальне сприйняття – тепер площа справляє враження доглянутої і прибраної за зразками військових кладовищ у наших західних сусідів. До цього активно долучилися і пожертвували свій особистий час представники Угорського культурно-освітнього центру (Magyar Kulturális Oktatási Központ Угорський культурно-освітній центр) в Івано-Франківську - Мирослава Нагорняк, Dóra Domonkos, Krisztián Kovács.

Важливою для опіки над цим місцем пам’яті в Галичі була неодноразова підтримка міського голови Ореста Трачика. Без його активної позиції ряд ініціатив не були б реалізованими.

Разом з тим, залишається ряд проблемних питань, які потребують зміни ставлення до меморіалу Першої світової війни – як зі сторони органів державної влади та місцевого самоврядування, так і жителів міста.

Представники органів влади традиційно, у День пам’яті та примирення (8 травня) покладають квіти та вінки виключно до Братської могили воїнів Червоної армії, вшановують полеглих за державність у День Незалежності та на Свято Покрови, при цьому забувається про пам’ять тих (в тому числі УСС), які полягли на цих теренах більше сотні років тому.
Натомість окремі громадяни міста Галича поруч меморіалу ПСВ влаштовують смітники і зносять на них непотріб зі своїх родинних поховань…

Віриться, що з часом все змінюватиметься і спільними зусиллями органів влади та суспільності всі місця пам’яті будуть належно пошановані та доглянуті.

Андрій Чемеринський, Почесний краєзнавець України

Джерело: Часопис "Галич"

Прочитано 253 раз

Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x