Хата-ґражда (1889 р.) зі с. Устеріки Верховинського р-ну є музейним експонатом та унікальною пам’яткою автентичної дерев’яної гуцульської архітектури, яка опинилася під загрозою знищення, потребувала негайного ремонту покрівлі даху, що руйнувався роками. Цього літа ситуація стала критичною. В умовах війни, коли бюджет переорієнтований на потреби ЗСУ та підтримку економіки, розраховувати на державне фінансування такого об’єкта культури працівники заповідника не стали. Тому звернулися до пошуку грантових програм, які б підтримали сферу культури.

Розроблений проєкт, поданий на програму Гьоте інституту з підтримки культурних та освітніх організацій, отримав перемогу!

Затратність робіт і рахунок на 1 млн гривень фірма-підрядник виставила через унікальну технологію робіт та матеріалів, які мало чим відрізняються від процесу ХІХ ст. Дах хати-ґражди покритий драницею – це збірне поняття, що означає «тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів і т. ін.». По суті, дранка для покрівлі — спрощена версія ґонту, вона не має клиноподібного паза. Виготовляють дранку колоттям («дранням») дерев'яних цурок до 1 м довжиною. Для цієї мети використовують спеціальні інструменти: ніж з ресори, металевий клин з держаком. Колоди повинні бути добре висушеними: з вологістю не менше ніж 18 % — інакше готовий матеріал потріскається. Треба обирати стовбури без сучків — після висихання вони випадають і залишають діри. Для дранки використовують найчастіше сосну, ялину, осику, вільху.
«Збереження музейних експонатів - це не можливість, це мета кожного, хто причетний до сфери культури. Особливо в такий важкий для країни час. Культура – це наша сила у боротьбі з ворогом, це самоідентифікація народу, нації, українського суспільства в світі», - говорить авторка проєкту «Зберегти та відновити пам’ятку архітектури» Ірина Стасюк.

«Війна кинула виклик українцям не тільки на полі бою, але й роз’ятрила вогонь культурного фронту. Народна культура – це як паспорт нації. Тому, маємо докласти максимум зусиль, щоб зберегти і популяризувати духовні і матеріальні цінності українського народу» – говорить завідувач Музею етнографії Роман Коновалов.

Музей етнографії щодня приймає туристів та відвідувачів області, а цього року став візитною карткою Національного заповідника «Давній Галич», оскільки розкрив матеріальну та духовну культуру Прикарпаття для більше ніж 3 тис. тимчасово переселених осіб зі Східного регіону нашої країни. Експозиція музею вражає своєю різноманітністю та унікальністю, оскільки експонатами є не тільки побутові речі, одяг та знаряддя праці ополян, покутян, бойків та гуцулів, але і самі автентичні хати (10 шт.), зібрані та передані до музею зі всієї області.

Музей етнографії входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». Скансен знаходиться за адресою: Н-09, Крилос, Івано-Франківська область.

Джерело: НЗ "Давній Галич"