Майдан був так давно, що вже складно рахувати річниці. До того ж наклалася війна, яка, на жаль, продовжує забирати наших людей. Так вже повелося в українців, що ми торуємо свій шлях, проливаючи кров, віддаючи життя, втрачаючи коханих, рідних, щастя. Здається, що це страшно і боляче.

Українцям так не здається. Ми це знаємо точно і відчуваємо вже століттями, з покоління в покоління. Та є дещо більше, що змушує нас протистояти поработінню - нездоланне внутрішнє відчуття свободи, яке, немов зерно пшениці, пробивається крізь землю і щоразу сходить. Неначе ми усі сплетені з однієї нитки і якщо обірвати одну, інші займають її в строю. І події на Майдані - як наріжний камінь цієї боротьби за існування українців на Богом даній землі.

Хочеться вірити, що це остання запекла битва і нашим дітям ми передамо вільну державу з мирним українським небом.

У спільній молитві представники влади, духовенства та громадськості вшанували полеглих учасників Революції Гідності. До пам’ятного знаку Героям Майдану та банера було покладено квіти і запалені свічки.

Шануймо Героїв Небесноі Сотні, які першими віддали свої життя у цьому смертельному герці за нашу країну та життя!

Джерело: Галицька ТГ