Насамперед у церкві Успіння Пресвятої Богородиці священники Галицького деканату УГКЦ відправили панахиду за упокій душі Блаженнішого Любомира Гузара.

А далі наукова співробітниця музею Анна Жолоб розповіла про тернистий шлях Глави УГКЦ, його служіння рідній Церкві і народові. Як наголошував Блаженніший, «Господь дав так, що я народився українцем, і я пишаюся цим і горджуся». Л.Гузар 50 років прожив поза Україною, але він завжди пам'ятав про своє коріння.

Родинними спогадами про дідуся та батька майбутнього кардинала поділилася кандидатка історичних наук, науковця Маріанна Бацвін. Вона продемонструвала листи і світлини з домашнього архіву, пригадала розповіді своєї бабусі про родину Гузарів, котра мешкала в Галичі.

Любомир Гузар – не тільки богослов, духовна особа, але й філософ і надзвичайно мудра людина. Його висловлювання на різні теми вже давно стали цитатами. Кілька таких перлин мудрості озвучив завідувач Музею історії Галича Тарас Зіньковський. А ще нагадав, що експозиція історії церкви в Галичині у Митрополичих палатах з'явилася, власне, з ініціативи Блаженнішого Л.Гузара після його відвідин Крилоса у 2006 році.

Про перебування Блаженнішого у Крилосі, своє знайомство з ним емоційно розповів о. Ярослав Жолоб. Він пригадав, якою простою і доступною людиною був Любомир Гузар.

Дуже старанно підготувалися до вшанування ювілею Верховного Архієрея УГКЦ і крилоські школярі. Вони виступили з повідомленнями про участь Л.Гузара у «Пласті», про роки еміграції тощо. А їх наставниця вчителька Софія Ігорівна Питель розповіла про діяльність Глави УГКЦ, його приїзд до Крилоса, поділилася враженнями від прочитання його творів.

Галицький декан УГКЦ о. Ігор Броновський подякував організаторам заходу, зокрема науковій співробітниці музею Анні Жолоб, за увагу до цієї величної постаті нашої історії і запропонував, щоб такі заходи відбувалися частіше.

Джерело: Любов Бойко, НЗ "Давній Галич"