У супроводі тихої музики слова Івана Франка звучали по-особливому. Кожен з присутніх мав змогу прочитати твір, котрий припав йому до душі. Слова торкались сердець, думок. Здавалось, давно написані рядки, але так тонко перегукувались вони із темами сучасності. Адже мало що змінилося по суті. Так, ми дещо інакше одягаємося, живемо в онлайн-світі, але кохання все таке ж і залишилоь, любов до Батьківщини теж, вороги все ті ж самі і ми такі ж.

Організатор цього дійства Ярослав Поташник зазначив: "Не можемо ми забути цього великого поета, нашого земляка. Не можемо забути нашого каменяра – ми маємо його згадувати і не лишень раз на рік. Адже кожен, хто торкався його творчості , бачить, наскільки актуальні його твори і сьогодні. Франко, як і Шевченко, є пророком. Вони знали, що робиться і що буде коїтися в Україні".

З надією на традиційність таких читань пан Ярослав пообіцяв до 165 річниці організувати масовіший захід, з котрого могли б скористати значно більше людей.

На завершення учасники читань зробили спільне фото біля меморіальної дошки Івана Яковича Франка.