Конфесійно підпорядкована Риму греко-католицька церква в Західній Україні залишалась українською церквою. Інтелігенція, політичні та культурні діячі Галичини були вихідцями саме з родин греко-католицьких священиків. Тому УГКЦ в найскладніший період за відновлення української державності в другій половині ХХ ст. не залишалась осторонь. Активна позиція духовенства щодо політичних процесів безпосередньо пов᾿язана з Митрополитом УГКЦ А. Шептицьким. Саме з ініціативи Андрея Шептицького була організована співпраця між УГКЦ і ОУН.
Присутність священика серед повстанців мала велике значення: він відправляв служби Божі, сповідав та причащав вояків, освячував місця постою, благословляв на боротьбу, відвідував хворих і поранених у підпільних шпиталях, ховав побратимів. А крім того, розраджував добрим словом, морально підтримував вояків, давав поради, часто проводив пізнавальні бесіди з повстанцями.
За це священики УГКЦ зазнали переслідувань і мученицької смерті в роки комуністичного режиму.
Мученикам віри Христової, душпастирям, які не зрадили своїм релігійним і патріотичним переконанням був присвячений вечір-спомин "Вони з молитвою боролись за волю, за Вкраїну, за народ з ім᾿ям Ісуса", який пройшов в читальному залі Галицької ЦБ.
На захід були запрошені священики УГКЦ Галицького деканату, начальник відділу культури Галицької РДА Марія Іваськів та кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства, теології і культурознавства Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника Ігор Коваль.
Вечір розпочала директор Галицької ЦБС Іванна Сорочинська-Городецька, яка розповіла про роль українського католицького духовенства в національно-визвольній боротьбі населення Галичини в 40-50 роках ХХ ст.
Її розповідь продовжили учасники народного аматорського фольклорного колективу Будинку культури с.Залуква (керівник І.Сорочинська-Городецька), які висвітлили долі священиків УКГЦ о.Івана Гриньоха, (церква Різдва Христового м. Галича), о.Володимира Барановського - душпастиря церкви с.Темирівці, о.Андрія Бандери - душпастиря церкви с.Угринова, о. Анатолія Гургули – душпастиря церкви с.Томашівці на Івано-Франківщині, Анатолія Казновського – душпастиря церкви с. Дора на Івано-Франківщині, о. Степана Чеховського - пароха сіл Лисця і Іваниківки на Івано-Франківщині). Скупі рядки архівних документів пролили світло на імена священиків, які мали парафії на теренах Галицького району і зазнали сталінських репресій за Христову віру. А саме: Бутковський С. М. – проживав в с.Ст.Скоморохи, Дзера М. С. – проживав у селищі Більшівці, Клим М.М. – проживав у с.Ганнівці, Фіголь Б.М. – проживав у селищі Більшівці.
До сліз довела присутніх історія про трагедію цілої родини пароха села Старі Скоморохи. о.Василя Німого, почута з уст зав. клубом Ірини Шевели.
Про ще одну знакову постать священика, який ревно служив Богові і Україні і до останнього подиху свого життя не зрадив своїм переконанням: ні релігійним, ні ідейним о.Ярослава Легіня (с.Крилос), розповів Ігор Коваль.
Про священицьку місію на Сході України, про капеланство в українському війську присутнім розповів священик УГКЦ о. Іван Петляк (с. Вікторів).
Окрасою вечора-спомину стали музичні номери у виконанні М. Фляка,( зав. клубом с. Придністров᾿я), учениці 5 (9) класу Галицької гімназії Аліни Підгайної та учениці Галицької ЗОШ № 1 Марти Наконечної.
А підсумком заходу стали подячні слова декана церкви Різдва Христового м. Галича, о.Ігоря Броновського, який зауважив, що в усі часи УКГЦ була і залишається духовною опорою українського народу в боротьбі за його національне визволення.
Джерело: Галицька РДА
