Понеділок, 02 листопада 2015 01:16

Галичани просвітницькими заходами вшанували пам’ять А. Шептицького

1 листопада у греко-католицькій церкві закінчується рік, котрий був проголошений роком Андрея Шептицького. Блаженнійший Святослав, на освяченні пам’ятної дошки митрополиту у Києві зазначив: «Цього року багато сказано і ще буде багато сказано про те, хто такий Митрополит Андрей. Але в контексті сьогоднішньої події я б хотів підкреслити, що це була людина, яка своїми думками, своїми ділами, своїми бажаннями, своїм розумом і серцем торкнулася вічності. Чому? Тому що все те, чим він жив: думаючи, діючи, бажаючи, молячись, він це робив з любов’ю до ближнього».

Протягом року багато просвітницьких заходів було присвячено саме цій надзвичайній людині, котра присвятила своє життя служінню Богу і своєю діяльністю засвідчила глибоку любов до українського народу, сприяла розвитку культурного та духовного життя.

Галицький парафіяльний центр «Обнова» присвятив кілька зустрічей саме темі життя та діяльності Андрея Шептицького.  На першій зустрічі під назвою «Митрополит Андрей Шептицький. Сторінки біографії» п. Леся Мельницька ознайомила парафіян з біографією митрополита, а п. Галина Лаврова доповнила розповідь цікавими фактами з його життя. Діяльність і праця цього мецената, церковного і культурного діяча надзвичайно багата, тому, звісно, однієї зустрічі замало. Тому було заплановано ще кілька заходів. Зокрема цієї неділі у церкві Різдва Христового відбувся показ фільму «Митрополит Андрей Шептицький - опікун і меценат», котрий запропонував до показу о. Володимир.

Після показу фільму п. Леся Мельницька  та п. Ірина Цап’юк доповнили фільм цікавими фактами з біографії митрополита, а також розповіли про меценатську діяльність Шептицького на теренах нашого краю. Зокрема, мало хто з галичан знає, що він відіграв важливу роль у церковному житті Галича. За час свого єпископського правління у Станіславові митрополит Андрей став душею культурно-релігійного життя Галичини. Не раз бував у Крилосі і бачив, у якому стані знаходяться давні пам’ятки. Разом з художником О. Макаревичем склали план проведення їхньої реставрації, на яку виділив власні кошти. За рекомендацією А. Шептицького велику колекцію старовинних документів з Крилоської катедри було передано до Національного музею у Львові, що сприяло їх збереженню в роки Першої світової війни.

В 1906 р. А. Шептицький освятив церкву Різдва Христового після реставрації, на котру пожертвував значну суму коштів. За дорученням і фінансової підтримки А. Шептицького археолог Я. Пастернак розпочав розкопки на Крилоській горі.

Як поціновувач минулого і знавець архітектури він звернув увагу на те, що в переважній кількості населених пунктів Галичини нові храми будувалися біля старих. У такий спосіб люди старалися зберегти пам’ять про освячене місце. Так митрополит долучився до встановлення руїн кафедрального Успенського собору, а значить і остаточного визначення місця розташування столиці Галицького-Волинської держави.

З іменем митрополита пов’язаний ще один цікавий факт – збереження тлінних останків галицького князя Ярослава Осмомисла. Без його згоди скриньку з кістками князя неможливо було б сховати в скрипті собору Святого Юра. Далекоглядність, мудрість митрополита зберегла для нас реліквію українського народу. Ці важливі відкриття зародили у митрополита думку зробити залишки Успенського собору заповідником, пантеоном всенародного історичного і церковного значення.

Цікаво, що митрополит налагодив контакти і з караїмською громадою. Припускають, що саме завдяки йому в червні 1904 р. було охрещено двоє караїмів.

Наприкінці зустрічі о. Володимир провів паралелі між часом, коли жив священнослужитель, та сучасністю, відзначивши значення діяльності митрополита для греко-католицької церкви та українського народу. А отець-декан Ігор Броновський відзначив, що для кожного галичанина важливо бути знайомим з життям цього, поки що невизнаного, святого.

Велика подяка спільноті «Обнова», отцю Володимиру та отцю-декану Ігорю за просвітницькі заходи у нашій парафії, завдяки яким вона справді оживає, а церква стає ближчою до людей.

 

Прочитано 1027 раз

Усі права на авторські матеріали належать сайту Галич давній сучасний.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на сайт Галич давній сучасний, а при передруку в інтернеті –
з активним гіперпосиланням на galych.com.ua.
© 2020 Галич давній сучасний
joomla3x