Четвер, 30 травня 2019 05:13

Чи прогнеться громада перед титаном електроенергії?

Сьогодні, 30 травня, в залі засідань Галицької районної ради відбувалися запеклі громадські слухання щодо реконструкції золовідвалу на території с. Бовшів та утворення на них ще двох ярусів золи.

Спочатку з доповіддю про проект виступив директор підприємства БуТЕС Денис Шмигаль. Основними її тезами стало те, що жити стане краще обов'язково, бо площа насипу зменшиться (дещо абсурдна теза, оскільки про зменшення площі перших шарів ніхто не говорив), на золовідвалі буде сучасна система зрошування, а освітлена вода не буде більше стікати в річку. Під час реконструкції врахували навіть, що найбільшими забруднювачами стануть викиди від робочого транспорту, на що зал відреагував сміхом, присутні з іронією додали ще один забруднювач - дим від цигарок робітників.

В принципі, схема однакова - як і на нарадах та зустрічах з громадськими активістами - зола «перетворюється» згідно їхніх висновків мало не в корисні копалини. Ось тут можна ознайомитись з проектом нарощення нових ярусів золи та розрахунком її впливу на довкілля.

Після доповіді почалась друга частина слухань, яка доволі оживила присутніх в залі, оскільки була можливість задавати питання, зауваження тощо. Варто відмітити, що представник від міністерства екології та природних ресурсів України Олена Вільчанська, котра поводила слухання, вела себе досить двозначно. З одного боку, від відповідей на прямі запитання громадян до неї як представника міністерства ухилялася, мовляв її присутність - це лише модерація заходу, з іншого боку, вона коментувала виступи громадян мало не як захисник підприємства.

Першій надали слово голові села Бовшів Ганні Очкур, котра висловила чітку протестну позицію громади щодо відновлення роботи золовідвалу. Адже це впливає безпосередньо на кожного мешканця села – у людей немає чистої питної води, повітря. Також додала файл з фотоматеріалами, на яких зафіксовано, яка вода потрапляє в русло ріки Гнила Липа з каналу підприємства, який сніг випадає взимку та наголосила на підвищеному рівню смертності та захворюваності населення села та тенденцію зростання хворих на онкологію: «23 людей з онко вмерли в Бовшеві від початку цього року. Хворіють і діти, і дорослі».

Далі виступало чимало громадян: депутати різних рівнів, очільники району, громадські активісти, і жоден виступ не підтримував сторону БуТЕС. Адже за роки роботи підприємства довіра втрачена. Тож, як запропонував громадський діяч Василь Абрамів, варто в першу чергу ДТЕК показати позитивний приклад, а потім вже піднімати дане питання. Вже сьогодні можна зробити, наприклад, замкнутий цикл використання води і цим зменшити потрапляння в воду отруйних речовин, провести наукові дослідження реального стану навколишнього середовища, поставити громадські екопости, які б 24 години на добу контролювали діяльність ТЕС.

Також у багатьох присутніх виникало питання щодо санітарних меж, які вказані в доповіді. Адже перша хата в Бовшеві стоїть на відстані 30 м, а в Задністрянську - 100 м до золовідвалу, коли норма передбачає 300. Пан Шмигаль гарно описав межі майбутніх насипів та сучасну систему зрошення в них з замкнутим циклом руху води, та ось зовсім «забув», що шкода від попередніх насипів, котрі вже нібито природньо рекультивовані, досі велика - тиск золовідвалів на ґрунт, дороги та ґрунтові води.

Люди також звертали увагу представників компанії на альтернативні методи переробки золи. Зокрема, голова районної ради Павло Андрусяк згадав за альтернативу використання золи для виробництва доріг, пошуку інших методів, щоб питання насипу золи взагалі зникло. Адже сьогоднішня ситуація - це вирішення питання на 5 років. А що далі?

За словами голови профкому ДТЕК Руслана Карвацького, згідно проекту реконструкції золовідвал буде вищий за церкву в селі Бовшів (тут мається на увазі й моральна складова у рішенні керівництва підприємства).

Петро Курляк запропонував ДТЕК шукати нові технічні рішення, адже на даний час в районі розроблено 12 різноманітних варіантів утилізації золи, а є набагато більше. Тож виглядає так, що компанія бере до уваги не добробут населення, а затратність того чи іншого способу переробки.

Враження від слухань сумні. Виглядає так, що очікувати на врахування думки громади нема змісту.

Повний протокол буде оприлюднено на сайті міністерства, тож за кілька днів усі бажаючі зможуть з ним ознайомитись. Наразі ж кожен мешканець нашого району може до закінчення Громадських слухань (до 13 червня) подавати свої зауваження та пропозиції.

Прочитано 425 раз
Увійдіть, щоб залишити коментар